Теребовля

Кармелітський монастир-фортеця з ренесансним Успенським костелом споруджено в Теребовлі на березі річки Гнізна в 1617 році коштом Петра Ожиги.

Обнесений фортечною стіною із чотирма кутовими вежами з бійницями. Найпримітнішою спорудою монастиря є колишній теребовлянський парафіяльний костел, будівництво якого було завершено в 1639 році. Тут зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яка зараз знаходиться у Гданську.

За радянських часів у приміщеннях монастиря кармелітів розміщувалася фабрика ялинкових іграшок.

В 1990 році комплекс передали громаді Української автокефальної православної церкви. Костел переосвятили на православну церкву Святого Володимира, у монастирських приміщеннях відкрилася духовна семінарія.

Музейна кімната Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв відкрита у 1982 році.

Експозиція складається з трьох розділів, що розповідають про історію містечка Теребовля, заснування навчального закладу в 1940 році, його відомих випускників.

Представлені документи, світлини, книги, дипломні роботи студентів.

Двоповерхова міська ратуша у Теребовлі споруджена в XVIII сторіччі.

Окрім резиденції губернатора, до 1890 року тут розташовувалася польська школа.

Під час Першої світової війни будівля була зруйнована, потім відновлена з дещо зміненою дзвіницею. На верхівці встановлений флюгер у вигляді герба міста, а на фасадній стіні – ядро, знайдене у фортеці. У 1970 році відновлено баштовий годинник.

В даний час ратуша використовується за прямим призначенням – в ній розміщується Теребовлянська міська рада.

На рівні третього ярусу вежі ратуші облаштовано оглядовий майданчик.

Руїни Теребовлянського замку розташовані на важкодоступній горі північно-західної частини Теребовлі.

Укріплення існували тут ще за княжих часів, коли поселенням володів князь Василько Ростиславич. Зведенням нового королівського замку в 1366 році польський король Казимир III затвердив Теребовлю як прикордонну фортецю польської держави.

Останню перебудову твердині здійснив в 1631 році староста міста Олександр Балабан. Вона мала неправильну форму, складалася з трьох веж, оборонних стін, ровів та валів з найбільш уразливої північної сторони.

Замок пережив кілька татарських набігів. Прославився під час героїчної оборони 1675 року, коли дружина коменданта Зофія Хшановська зуміла підняти бойовий дух захисників міста, які готувалися до здачі, і замок витримав турецьку облогу (у XVIII столітті вдячні жителі встановили пам'ятник Хшановській, який пізніше був втрачений і відновлений у 2012 році).

Остання татарська облога в 1687 році виявилася фатальною - замок був спалений і після цього не відновлювався. У 1930-х роках проведено консервацію руїн, на оборонних валах розбито парк (у стіну замку вмонтовано пам'ятні таблички з іменами меценатів). Найкраще збереглася овальна башта (бастея) "Рондель", з якої відкривається чудова панорама міста.

Теребовлянський музей-майстерня – це колишній Теребовлянський районний історико-краєзнавчий музей, заснований 1999 року.

Розташовується в колишньому будинку заступника начальника залізничної станції Теребовлі.

В експозиції представлені археологічні матеріали про давню історію краю, предмети княжої доби та Середньовіччя, старожитності часів перебування Теребовлянщини в складі Австро-Угорської імперії.

Також експозиція розповідає про події Другої світової війни, про розвиток національно-визвольного руху та про деякі сучасні події. 

Серед унікальних експонатів – цитра українського композитора Євгена Купчинського.

Окрему експозицію присвячено першому патріарху УГКЦ, уродженцеві села Заздрість Йосипу Сліпому.

Музей-майстерня пропонує майстеркласи з виливання гіпсових фігурок, в'язання ляльок-мотанок, виготовлення свічок, миловаріння, розпису порцелянового посуду, скла та екосумок.

При музеї працює Туристично-інформаційний центр Теребовлі та сувенірна крамничка. Пропонуються різноманітні екскурсії містом та околицями, зокрема нічна смолоскипна екскурсія з гідом в образі князя Сангушка.