Маленьке село Зарваниця між Теребовлею, Підгайцями та Бучачем є головним духовним центром греко-католиків.
Старовинний переказ пов'язує заснування села з явищем Божої Матері уві сні київському ченцеві, який инився в цих краях. Прокинувшись, він побачив джерело та ікону Діви Марії. Місце, де його "зарвав" (тобто, здолав) сон, монах назвав Зарваницею. Згодом тут виник монастир.
Перша письмова згадка про Зарваницю датується 1458 роком, коли тут існував оборонний замок. Кілька разів село розоряли татари. Найбільшого розквіту монастир, а з ним і село Зарваниця, досягли в XIX столітті.
За часів радянських гонінь на греко-католиків монастир був закритий, храми знищені, однак місцеві жителі врятували ікону і продовжили богослужіння в підпіллі. Збереглася тільки с ...
Маленьке село Зарваниця між Теребовлею, Підгайцями та Бучачем є головним духовним центром греко-католиків.
Старовинний переказ пов'язує заснування села з явищем Божої Матері уві сні київському ченцеві, який инився в цих краях. Прокинувшись, він побачив джерело та ікону Діви Марії. Місце, де його "зарвав" (тобто, здолав) сон, монах назвав Зарваницею. Згодом тут виник монастир.
Перша письмова згадка про Зарваницю датується 1458 роком, коли тут існував оборонний замок. Кілька разів село розоряли татари. Найбільшого розквіту монастир, а з ним і село Зарваниця, досягли в XIX столітті.
За часів радянських гонінь на греко-католиків монастир був закритий, храми знищені, однак місцеві жителі врятували ікону і продовжили богослужіння в підпіллі. Збереглася тільки сільська церква Святої Трійці, в якій тепер зберігається ікона.
Зараз святиня відроджена, вона є значним найбільшим центром паломництва греко-католиків.
Маленьке село Зарваниця між Теребовлею, Підгайцями та Бучачем є головним духовним центром греко-католиків.
Старовинний переказ пов'язує заснування села з явищем Божої Матері уві сні київському ченцеві, який инився в цих краях. Прокинувшись, він побачив джерело та ікону Діви Марії. Місце, де його "зарвав" (тобто, здолав) сон, монах назвав Зарваницею. Згодом тут виник монастир.
Перша письмова згадка про Зарваницю датується 1458 роком, коли тут існував оборонний замок. Кілька разів село розоряли татари. Найбільшого розквіту монастир, а з ним і село Зарваниця, досягли в XIX столітті.
За часів радянських гонінь на греко-католиків монастир був закритий, храми знищені, однак місцеві жителі врятували ікону і продовжили богослужіння в підпіллі. Збереглася тільки с ...
Маленьке село Зарваниця між Теребовлею, Підгайцями та Бучачем є головним духовним центром греко-католиків.
Старовинний переказ пов'язує заснування села з явищем Божої Матері уві сні київському ченцеві, який инився в цих краях. Прокинувшись, він побачив джерело та ікону Діви Марії. Місце, де його "зарвав" (тобто, здолав) сон, монах назвав Зарваницею. Згодом тут виник монастир.
Перша письмова згадка про Зарваницю датується 1458 роком, коли тут існував оборонний замок. Кілька разів село розоряли татари. Найбільшого розквіту монастир, а з ним і село Зарваниця, досягли в XIX столітті.
За часів радянських гонінь на греко-католиків монастир був закритий, храми знищені, однак місцеві жителі врятували ікону і продовжили богослужіння в підпіллі. Збереглася тільки сільська церква Святої Трійці, в якій тепер зберігається ікона.
Зараз святиня відроджена, вона є значним найбільшим центром паломництва греко-католиків.
Марійський духовний центр
Храм
Марійський духовний центр у Зарваниці – головна святиня греко-католиків України.
Народний переказ розповідає про київського ченця, якому тут з'явилася уві сні Діва Марія і наказала заснувати монастир. На цьому місці забило цілюще джерело і з'явилася ікона Божої Матері, яку назвали Зарваницькою. Тоді ж було засновано печерний монастир.
Вважається, що першу церкву в Зарваниці збудував у XIII сторіччі князь Василько Теребовлянський після свого чудового зцілення.
Письмова згадка про монастир датується 1458 роком. У XVII сторіччі татари кілька разів розоряли монастир, але чудотворну ікону вдалося зберегти.
В 1754 році граф Мйончинський відбудував храм Пресвятої Трійці, який зберігся до наших днів (у ньому зараз зберігається ікона Божої Матері Зарваницької). В 1867 році папа Пій IX коронував Зарваницьку ікону, після чого монастир став великим центром паломництва.
За часів радянської влади монастир зрівняли із землею, але місцевим жителям вдалося врятувати ікону. До 1988 року богослужіння проводили таємно. Лише в 1991 році почалося відродження святині.
На схилі гори біля річки Стрипа зведено величний Собор Зарваницької Божої Матері з чотириярусною дзвіницею заввишки 75 метрів. Поруч - надбрамна церква, каплиця над джерелом та співоче поле.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Тернопільська |