Геройське

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорозькі козаки називали Прогноями.

Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі.

На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року.

Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 рік) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 рік) Прогнойська паланка ...

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорозькі козаки називали Прогноями.

Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі.

На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року.

Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 рік) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 рік) Прогнойська паланка припинила своє існування. З початком освоєння південних степів землі Прогноїв отримав князь Безбородько. В XIX столітті Прогної були казенним селом.

Зберігся храм Казанської ікони Божої Матері, зведений в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти.

В 1963 році село перейменували в Геройське. Це крайня точка Кінбурнської коси, куди можна дістатися по асфальту.

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорозькі козаки називали Прогноями.

Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі.

На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року.

Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 рік) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 рік) Прогнойська паланка ...

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорозькі козаки називали Прогноями.

Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі.

На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року.

Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 рік) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 рік) Прогнойська паланка припинила своє існування. З початком освоєння південних степів землі Прогноїв отримав князь Безбородько. В XIX столітті Прогної були казенним селом.

Зберігся храм Казанської ікони Божої Матері, зведений в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти.

В 1963 році село перейменували в Геройське. Це крайня точка Кінбурнської коси, куди можна дістатися по асфальту.