Село Чорнокозинці на лівому березі річки Збруч розташоване в 30 кілометрах на захід від Кам'янця-Подільського.
Перші укріплення тут, ймовірно, появилсь ще за часів князів Коріатовичів (Корятовичів), але в документах Чорнокозинці вперше згадуються з XV сторіччі. Магдебурзьке право мали з 1588 року.
До кінці XVIII століття село належало Кам'янецькій єпископській кафедрі, було літньою резиденцією католицьких єпископів. Резиденція була укріпленою, оскільки поруч проходив Волоський шлях нападів татар. Лише на початку XVI століття єпископський замок витримав 5 облог, і в 1516 році таки був спалений татарами.
В 1538 році молдавський господар Петро не зміг взяти приступом укріплення Чорнокозинців, ...
Село Чорнокозинці на лівому березі річки Збруч розташоване в 30 кілометрах на захід від Кам'янця-Подільського.
Перші укріплення тут, ймовірно, появилсь ще за часів князів Коріатовичів (Корятовичів), але в документах Чорнокозинці вперше згадуються з XV сторіччі. Магдебурзьке право мали з 1588 року.
До кінці XVIII століття село належало Кам'янецькій єпископській кафедрі, було літньою резиденцією католицьких єпископів. Резиденція була укріпленою, оскільки поруч проходив Волоський шлях нападів татар. Лише на початку XVI століття єпископський замок витримав 5 облог, і в 1516 році таки був спалений татарами.
В 1538 році молдавський господар Петро не зміг взяти приступом укріплення Чорнокозинців, але в 1674 році його захопили турки. Після повернення поляків у 1699 році єпископський замок було повністю відбудовано і навіть розширено, проте дотепер він дійшов лише в руїнах.
Також збереглися залишки костелу Святого Йосипа (1608 рік) та Успенська церква (1867 рік).
Село Чорнокозинці на лівому березі річки Збруч розташоване в 30 кілометрах на захід від Кам'янця-Подільського.
Перші укріплення тут, ймовірно, появилсь ще за часів князів Коріатовичів (Корятовичів), але в документах Чорнокозинці вперше згадуються з XV сторіччі. Магдебурзьке право мали з 1588 року.
До кінці XVIII століття село належало Кам'янецькій єпископській кафедрі, було літньою резиденцією католицьких єпископів. Резиденція була укріпленою, оскільки поруч проходив Волоський шлях нападів татар. Лише на початку XVI століття єпископський замок витримав 5 облог, і в 1516 році таки був спалений татарами.
В 1538 році молдавський господар Петро не зміг взяти приступом укріплення Чорнокозинців, ...
Село Чорнокозинці на лівому березі річки Збруч розташоване в 30 кілометрах на захід від Кам'янця-Подільського.
Перші укріплення тут, ймовірно, появилсь ще за часів князів Коріатовичів (Корятовичів), але в документах Чорнокозинці вперше згадуються з XV сторіччі. Магдебурзьке право мали з 1588 року.
До кінці XVIII століття село належало Кам'янецькій єпископській кафедрі, було літньою резиденцією католицьких єпископів. Резиденція була укріпленою, оскільки поруч проходив Волоський шлях нападів татар. Лише на початку XVI століття єпископський замок витримав 5 облог, і в 1516 році таки був спалений татарами.
В 1538 році молдавський господар Петро не зміг взяти приступом укріплення Чорнокозинців, але в 1674 році його захопили турки. Після повернення поляків у 1699 році єпископський замок було повністю відбудовано і навіть розширено, проте дотепер він дійшов лише в руїнах.
Також збереглися залишки костелу Святого Йосипа (1608 рік) та Успенська церква (1867 рік).
Єпископський замок
Замок/фортеця
Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.
З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.
До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 до 3,6 метрів.
До наших днів дійшли лише руїни замку та кам'яні ворота садиби.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Хмельницька |