Селище Покотилівка - південно-західне передмістя Харкова.
Засноване в 1869 році як залізнична станція, яку побудували поряд з селом Карачівка. За однією з версій, назва походить від прізвища Покотило, за іншою - від нерівної місцевості, де будувалася станція. В 1959 році Карачівка та Покотилівка були об'єднані під загальною назвою Покотилівка.
На березі річки Уди поруч з Покотилівкою знаходиться давньоруське Донецьке городище XII-XIII сторічь. Прикордонне місто Донець згадується, зокрема, в "Слові о полку Ігоревім".
Селище Покотилівка - південно-західне передмістя Харкова.
Засноване в 1869 році як залізнична станція, яку побудували поряд з селом Карачівка. За однією з версій, назва походить від прізвища Покотило, за іншою - від нерівної місцевості, де будувалася станція. В 1959 році Карачівка та Покотилівка були об'єднані під загальною назвою Покотилівка.
На березі річки Уди поруч з Покотилівкою знаходиться давньоруське Донецьке городище XII-XIII сторічь. Прикордонне місто Донець згадується, зокрема, в "Слові о полку Ігоревім".
Донецьке городище
Пам'ятка археології
Донецьке городище розташоване на правому березі річки Уда на північній околиці Покотилівки поблизу Харкова.
Давньоруське місто-фортеця Донець згадується в "Іпатіївському літописі" та "Слові про похід Ігорів" як перше руське місто, якого досяг князь Ігор Святославич, повертаючись із половецького полону після невдалого походу на половців.
Донець був прикордонним містом та торговим центром Стародавньої Русі, його населяли ремісники та скотарі. Місто припинило своє існування після монголо-татарської навали.
Збереглися потужні земляні вали Донецького городища трикутної форми зі сторонами від 200 до 400 метрів, а також кілька напівпідземних жител. Тут регулярно проводяться археологічні розкопки, в результаті яких вже зроблено багато цікавих знахідок.
З валів Донецького городища відкривається чудовий краєвид на долину Уди.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Харківська |