Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського ко ...
Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського кооперативу знаходяться руїни садиби Челіщових, яка у 1856 році була продана Стефанії-Евеліні Єловецькій, дружині полковника Антонія Злотницького. 1860 року Золоницькі перебудували двоповерхову садибу в італійському стилі. За легендою, садибний будинок та костел з'єднані підземним ходом. На старовинній греблі через річку – водяний млин (1929 рік).
У ХІХ столітті в Ружині з'явилася велика єврейська громада – збереглася будівля головної синагоги, яка була резиденцією впливового хасидського рабина Ісраеля Ружинського, а також старий єврейський цвинтар.
Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського ко ...
Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського кооперативу знаходяться руїни садиби Челіщових, яка у 1856 році була продана Стефанії-Евеліні Єловецькій, дружині полковника Антонія Злотницького. 1860 року Золоницькі перебудували двоповерхову садибу в італійському стилі. За легендою, садибний будинок та костел з'єднані підземним ходом. На старовинній греблі через річку – водяний млин (1929 рік).
У ХІХ столітті в Ружині з'явилася велика єврейська громада – збереглася будівля головної синагоги, яка була резиденцією впливового хасидського рабина Ісраеля Ружинського, а також старий єврейський цвинтар.
Водяний млин
Пам'ятка архітектури
Водяний млин у Ружині розташований на греблі через річку Роставицю між центром селища та центром сусіднього села Заріччя.
Будівля млина була збудована в 1926 році як електростанція. Пізніше, в 1929 році, її розширили як водяний млин.
Донедавна млин знаходився в робочому стані, щоправда працював уже не на енергії води, а на електриці.
Костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа
Храм , Пам'ятка архітектури
Костел Пресвятого Тіла та Крові Ісуса Христа в Ружині збудований графом Калиновським у 1815 році.
За легендою, костел з'єднаний підземним ходом із поміщицькою садибою.
За радянської влади святиню закрили, купол знесли, а будівлю переробили під авторемонтні майстерні.
У 2000-2008 роках коштом родини Жебрівських проведено реставрацію. Нині костел Пресвятого Тіла та Крові Ісуса Христа діє, знаходиться під опікунством отців паулінів.
Садиба Злотницьких
Палац/садиба
Садиба в Ружині побудована в XIX столітті поміщиком Челіщєвим. В 1856 році її купив з молотка поміщик Антоній Злотницький.
Сучасниками палац характеризувався як чудовий, але зараз його вигляд сильно зіпсований пізнішими перебудовами.
На території садиби Злотницьких знаходиться правління Ружинського сільгоспкооперативу.
За легендою садибний будинок з'єднаний підземним ходом із костелом.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирська |