Селище Брусилів розташоване на річці Здвиж між Коростишевом і Фастовом.
За княжої доби на цьому місці існувало давньоруське місто Вздвіжень (Здвіжень-місто, Здвіженськ). Під назвою Брусилів вперше згадується в 1543 році як вотчина роду Киселів-Брусилівських. В 1585 році містечко отримало Магдебурзьке право і привілей на проведення 4 ярмарків. Під час Визвольної війни 1648-1654 років Брусилів був сотенним містечком Паволоцького полку. Тадеуш Чацький в XVIII столітті побудував кам'яний замок (збереглися вали) і монастир капуцинів з костелом, що дійшли до наших днів в руїнах.
Після приєднання цієї частини України до Російської імперії Брусилів перейшов до Миколи Пушкіна, родича російського поета. За легендою, в 1802 році Олександр Пушкін програв тут в карти поручику Петрові ...
Селище Брусилів розташоване на річці Здвиж між Коростишевом і Фастовом.
За княжої доби на цьому місці існувало давньоруське місто Вздвіжень (Здвіжень-місто, Здвіженськ). Під назвою Брусилів вперше згадується в 1543 році як вотчина роду Киселів-Брусилівських. В 1585 році містечко отримало Магдебурзьке право і привілей на проведення 4 ярмарків. Під час Визвольної війни 1648-1654 років Брусилів був сотенним містечком Паволоцького полку. Тадеуш Чацький в XVIII столітті побудував кам'яний замок (збереглися вали) і монастир капуцинів з костелом, що дійшли до наших днів в руїнах.
Після приєднання цієї частини України до Російської імперії Брусилів перейшов до Миколи Пушкіна, родича російського поета. За легендою, в 1802 році Олександр Пушкін програв тут в карти поручику Петрові Єршову казку "Коник-Горбоконик", яку той згодом опублікував під своїм ім'ям. В кінці XIX століття маєток Чацьких перейшов у власність роду Синельникових, які були останніми власниками Брусилова.
Збереглася дерев'яна садиба Синельникових, а також земська лікарня та інші фрагменти старої міської забудови.
Селище Брусилів розташоване на річці Здвиж між Коростишевом і Фастовом.
За княжої доби на цьому місці існувало давньоруське місто Вздвіжень (Здвіжень-місто, Здвіженськ). Під назвою Брусилів вперше згадується в 1543 році як вотчина роду Киселів-Брусилівських. В 1585 році містечко отримало Магдебурзьке право і привілей на проведення 4 ярмарків. Під час Визвольної війни 1648-1654 років Брусилів був сотенним містечком Паволоцького полку. Тадеуш Чацький в XVIII столітті побудував кам'яний замок (збереглися вали) і монастир капуцинів з костелом, що дійшли до наших днів в руїнах.
Після приєднання цієї частини України до Російської імперії Брусилів перейшов до Миколи Пушкіна, родича російського поета. За легендою, в 1802 році Олександр Пушкін програв тут в карти поручику Петрові ...
Селище Брусилів розташоване на річці Здвиж між Коростишевом і Фастовом.
За княжої доби на цьому місці існувало давньоруське місто Вздвіжень (Здвіжень-місто, Здвіженськ). Під назвою Брусилів вперше згадується в 1543 році як вотчина роду Киселів-Брусилівських. В 1585 році містечко отримало Магдебурзьке право і привілей на проведення 4 ярмарків. Під час Визвольної війни 1648-1654 років Брусилів був сотенним містечком Паволоцького полку. Тадеуш Чацький в XVIII столітті побудував кам'яний замок (збереглися вали) і монастир капуцинів з костелом, що дійшли до наших днів в руїнах.
Після приєднання цієї частини України до Російської імперії Брусилів перейшов до Миколи Пушкіна, родича російського поета. За легендою, в 1802 році Олександр Пушкін програв тут в карти поручику Петрові Єршову казку "Коник-Горбоконик", яку той згодом опублікував під своїм ім'ям. В кінці XIX століття маєток Чацьких перейшов у власність роду Синельникових, які були останніми власниками Брусилова.
Збереглася дерев'яна садиба Синельникових, а також земська лікарня та інші фрагменти старої міської забудови.
Історичний музей імені Івана Огієнка
Музей/галерея
Історичний музей імені Івана Огієнка в Брусилові був заснований у 1960 році на громадських засадах в кількох кімнатах теперішнього приміщення редакції газети "Відродження".
Організатором і першим керівником музею був Яків Галайчук. В середині 1980‑х років музей отримав окреме приміщення, яке займає донині.
У 2009 році громадський музей став відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею і йому було присвоєне ім’я уродженця Брусилова Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) – визначного вченого-історика, мовознавця та літературознавця, поета та прозаїка, редактора та видавця, політолога і теоретика канонічного права, громадсько-політичного і церковного діяча, перекладача Біблії на українську мову. 21 серпня 2010 року перед музеєм був відкритий перший в Україні пам’ятник Іванові Огієнку роботи скульптора Анатолія Бурдейного.
Експозиція музею розміщена в двох залах. Одна з них відображає основні етапи життя та громадської діяльності Івана Огієнка. В експозиції представлені багаточисленні праці митрополита Іларіона з історії України, історії української церкви, історії української мови, які були видані в Канаді в 1950-1970 роках; примірник лондонського видання Біблії 1962 року в перекладі митрополита Іларіона з дарчим написом дочці Лесі; фотографії Івана Огієнка; родинна шафа – придане дружини Івана Огієнка; інтер’єр української хати Київської губернії початку ХХ століття, яка допомагає відтворити обстановку, в якій жив сам Огієнко.
В другій залі представлені матеріали, які розповідають про історію Брусилівського краю та селища Брусилів. В експозиції представлені колекція монет солідів (перша половина ХVІ століття), яка знайдена на території краю; примірник "Євангелія" 1753 року, інструменти та вироби брусилівських ремісників, предмети побуту; сільськогосподарські знаряддя праці, традиційний український чоловічий та жіночий одяг; фотографії, документи, книги відомих людей Брусилівщини.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирська |