Село Ліщин на річці Гуйва розташоване за 20 кілометрів на південний схід від Житомира, по дорозі на Сквиру. Адміністративно входить до складу Станишівської громади Житомирського району.
Найдавнішою частиною села є городище Замок XV століття, розташоване у лівобережній частині села, що колись було окремим поселенням Тулин. Правобережний Ліщин вперше згадується у 1566 році, що вважається офіційною датою його заснування. Тоді обидва села відносилися до маєтностей шляхетського роду Горностаїв, які буи послідовниками кальвінізму і збудували в Тулині замок.
Від початку XVII століття Ліщин вже означається як містечко на обох берегах Гуйви. Певний час воно належало польським магнатам Ліщинським, згодом – Потоцьким.
У другій половині XVIII століття Ліщин перейшов у власні ...
Село Ліщин на річці Гуйва розташоване за 20 кілометрів на південний схід від Житомира, по дорозі на Сквиру. Адміністративно входить до складу Станишівської громади Житомирського району.
Найдавнішою частиною села є городище Замок XV століття, розташоване у лівобережній частині села, що колись було окремим поселенням Тулин. Правобережний Ліщин вперше згадується у 1566 році, що вважається офіційною датою його заснування. Тоді обидва села відносилися до маєтностей шляхетського роду Горностаїв, які буи послідовниками кальвінізму і збудували в Тулині замок.
Від початку XVII століття Ліщин вже означається як містечко на обох берегах Гуйви. Певний час воно належало польським магнатам Ліщинським, згодом – Потоцьким.
У другій половині XVIII століття Ліщин перейшов у власність роду Поляноських. У 1805 році коштом Юзефа Поляновського було збудовано костел Святої Трійці в стилі бароко. Також зберігся одноповерховий садибний будинок Поляновських, збудований у ті ж часи у стилі класицизму. Пам'яткою промислової архітектури є старовинний водяний млин.
Останніми власниками Ліщина були поміщики Добровольські. Окрасою села на початку XX століття став чудовий двоповерховий палац з баштою, зведений 1904 року Олександром Добровольським у модному тоді стилі неоготики біля руїн старовинного замку. Його автором вважають відомого київського архітектора Владислава Городецького. Маєток був повністю знищений більшовиками після 1917 року.
Село Ліщин на річці Гуйва розташоване за 20 кілометрів на південний схід від Житомира, по дорозі на Сквиру. Адміністративно входить до складу Станишівської громади Житомирського району.
Найдавнішою частиною села є городище Замок XV століття, розташоване у лівобережній частині села, що колись було окремим поселенням Тулин. Правобережний Ліщин вперше згадується у 1566 році, що вважається офіційною датою його заснування. Тоді обидва села відносилися до маєтностей шляхетського роду Горностаїв, які буи послідовниками кальвінізму і збудували в Тулині замок.
Від початку XVII століття Ліщин вже означається як містечко на обох берегах Гуйви. Певний час воно належало польським магнатам Ліщинським, згодом – Потоцьким.
У другій половині XVIII століття Ліщин перейшов у власні ...
Село Ліщин на річці Гуйва розташоване за 20 кілометрів на південний схід від Житомира, по дорозі на Сквиру. Адміністративно входить до складу Станишівської громади Житомирського району.
Найдавнішою частиною села є городище Замок XV століття, розташоване у лівобережній частині села, що колись було окремим поселенням Тулин. Правобережний Ліщин вперше згадується у 1566 році, що вважається офіційною датою його заснування. Тоді обидва села відносилися до маєтностей шляхетського роду Горностаїв, які буи послідовниками кальвінізму і збудували в Тулині замок.
Від початку XVII століття Ліщин вже означається як містечко на обох берегах Гуйви. Певний час воно належало польським магнатам Ліщинським, згодом – Потоцьким.
У другій половині XVIII століття Ліщин перейшов у власність роду Поляноських. У 1805 році коштом Юзефа Поляновського було збудовано костел Святої Трійці в стилі бароко. Також зберігся одноповерховий садибний будинок Поляновських, збудований у ті ж часи у стилі класицизму. Пам'яткою промислової архітектури є старовинний водяний млин.
Останніми власниками Ліщина були поміщики Добровольські. Окрасою села на початку XX століття став чудовий двоповерховий палац з баштою, зведений 1904 року Олександром Добровольським у модному тоді стилі неоготики біля руїн старовинного замку. Його автором вважають відомого київського архітектора Владислава Городецького. Маєток був повністю знищений більшовиками після 1917 року.
Садиба Поляновських
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Садибний будинок родини Поляновських у Ліщині збудований у 1805 році домбровицьким старостою Миколаєм Поляновським, сином мечника подільського Францішека Поляновського. Він придбав Ліщин у 1772 році у графа Вінцентія Потоцького.
Свою садибу Миколай Поляновський розташував на давньому городищі Тулин, поруч із руїнами Тулинського замку, які ще зберігалися на початку XIX століття. Одноповерховий садибний будинок зведений у традиційному стилі класицизму, з двома чотириколонними портиками на головному фасаді. На жаль, дві з восьми колон в романському стилі вже втрачені.
У 1825 році, коли поблизу Ліщина проходили військові маневри російської армії, в садибі відбулася зустріч представників Південного товариства Михайла Бестужева-Рюміна і Товариства об’єднаних слов’ян Олексія Тючева – майбутніх декабристів.
Зараз садибний будинок Поляновських знаходиться на території Ліщинської гімназії, перебуває у занедбаному стані.
Троїцький костел
Храм , Пам'ятка архітектури
Мурований костел Святого Трійці у Ліщині збудував у 1805 році стольник перемишльський Юзеф Поляновський. Ця будівля вважається останнім храмом у стилі пізнього бароко в Україні.
Костел є цегляною тринавною базилікою з низькими бічними навами. Головний фасад, оформлений горизонтальним рустом, вирішений в доричному ордері. На північний захід від святині розташована двоярусна квадратна дзвіниця.
Троїцький костел освятив у 1806 році прилат Руддіх. Але майже одразу після того він був перетворений на православну церкву. Під час радянської окупації храм був закритий, але зберігся до наших днів і зараз відреставрований.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Житомирська |