Глухів - одне з найдавніших міст України, перевалочний пункт на шляху з Києва до Москви.
Виникло в X столітті, вперше згадується в 998 році, було центром удільного князівства. Кам'яні споруди часів Київської Русі не збереглися.
Місто входило до складу Золотої Орди, Литви, Речі-Посполитої, Польщі, брало участь в національно-визвольній боротьбі. Після розорення Батурина в 1708 році Глухів став столицею гетьманської Лівобережної України. В Миколаївській церкві (1693 рік) благословили на гетьманство Данила Апостола та Кирила Розумовського, на площі проходили козацькі ради. Протягом XVIII століття здійснювалося регулярне будівництво, були зведені могутні укріплення (збереглася Київська брама (1766-1769 роки), залишки валів фортеці).
Значний внесок у розвиток міста внесл ...
Глухів - одне з найдавніших міст України, перевалочний пункт на шляху з Києва до Москви.
Виникло в X столітті, вперше згадується в 998 році, було центром удільного князівства. Кам'яні споруди часів Київської Русі не збереглися.
Місто входило до складу Золотої Орди, Литви, Речі-Посполитої, Польщі, брало участь в національно-визвольній боротьбі. Після розорення Батурина в 1708 році Глухів став столицею гетьманської Лівобережної України. В Миколаївській церкві (1693 рік) благословили на гетьманство Данила Апостола та Кирила Розумовського, на площі проходили козацькі ради. Протягом XVIII століття здійснювалося регулярне будівництво, були зведені могутні укріплення (збереглася Київська брама (1766-1769 роки), залишки валів фортеці).
Значний внесок у розвиток міста внесли промисловці та меценати Терещенки.
Зараз центральна частина міста реконструйована, можна оглянути кілька храмів, безліч будівель XIX століття, пам'ятники знаменитим глуховчанам Дмитру Бортнянському та Максиму Березовському.
Глухів - одне з найдавніших міст України, перевалочний пункт на шляху з Києва до Москви.
Виникло в X столітті, вперше згадується в 998 році, було центром удільного князівства. Кам'яні споруди часів Київської Русі не збереглися.
Місто входило до складу Золотої Орди, Литви, Речі-Посполитої, Польщі, брало участь в національно-визвольній боротьбі. Після розорення Батурина в 1708 році Глухів став столицею гетьманської Лівобережної України. В Миколаївській церкві (1693 рік) благословили на гетьманство Данила Апостола та Кирила Розумовського, на площі проходили козацькі ради. Протягом XVIII століття здійснювалося регулярне будівництво, були зведені могутні укріплення (збереглася Київська брама (1766-1769 роки), залишки валів фортеці).
Значний внесок у розвиток міста внесл ...
Глухів - одне з найдавніших міст України, перевалочний пункт на шляху з Києва до Москви.
Виникло в X столітті, вперше згадується в 998 році, було центром удільного князівства. Кам'яні споруди часів Київської Русі не збереглися.
Місто входило до складу Золотої Орди, Литви, Речі-Посполитої, Польщі, брало участь в національно-визвольній боротьбі. Після розорення Батурина в 1708 році Глухів став столицею гетьманської Лівобережної України. В Миколаївській церкві (1693 рік) благословили на гетьманство Данила Апостола та Кирила Розумовського, на площі проходили козацькі ради. Протягом XVIII століття здійснювалося регулярне будівництво, були зведені могутні укріплення (збереглася Київська брама (1766-1769 роки), залишки валів фортеці).
Значний внесок у розвиток міста внесли промисловці та меценати Терещенки.
Зараз центральна частина міста реконструйована, можна оглянути кілька храмів, безліч будівель XIX століття, пам'ятники знаменитим глуховчанам Дмитру Бортнянському та Максиму Березовському.
Башта водогону
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Сорокаметрова башта водогону - візитна картка Глухова. Її видно за багато кілометрів від міста, є виразним елементом його архітектурного силуету.
Водонапірна вежа побудована в 1927 році на місці Путивльської брами Глухівської фортеці після того, як було прийнято рішення про створення міського водогону. Унікальна по архітектурі - круглий конусоподібний стовбур у верхній частині м'яко переходить у розширений двоярусний циліндр із прямокутними віконцями.
Внутрішні гвинтові сходи в 186 ступенів ведуть на верхній рівень з оглядовим майданчиком, з якого відкривається чудовий вид на місто та його мальовничі околиці. Влітку доступ на оглядовий майданчик відкрито.
Глухівський краєзнавчий музей
Музей/галерея
Глухівський міський краєзнавчий музей розташований у двоповерховій будівлі Дворянського зібрання (1811 рік), виконаній у стилі провінційного класицизму.
Музей засновано в 1902 році як Глухівський музей української старовини. Основу експозиції склала приватна колекція глухівчанина Миколи Шугурова.
Експозиція висвітлює історію міста з найдавніших часів до другої половини ХХ століття. Розміщена в п'яти залах: зал природи, "Глухів середньовічний", Гетьманська зала, "Історія Глухова XIX століття", "Глухів у роки Другої Світової війни".
Представлено прапор Глухова 1878 року, напрестольне Євангеліє 1766 року, вироби Волокитинської фарфорової фабрики та інше.
Київська брама Глухівських міських укріплень
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Київська брама Глухівських міських укріплень - єдина споруда Глухівської фортеці, що збереглася, один з чотирьох колишніх в'їздів на територію старого міста.
Земляна фортеця була закладена старостою новгород-сіверським Олександром Пісочинським у 1635 році на місці давньоруського городища.
Значно розширена в 1685 році. Коли Глухів став гетьманською резиденцією, фортецю реконструювали, й у 1766-1769 роках спорудили з каменю Київську та Московську в'їзні брами. Проте вже на початку ХІХ століття, згідно з проєктом перепланування міста, фортеця була ліквідована, Московська брама розібрана. Окрім Київської брами, збереглися лише фрагменти оборонної лінії вздовж вулиці Валової.
В приміщенні кардигардії відкрито експозицію, присвячену Глухову часів німецької окупації 1941-1943 років (звертатися до адміністрації заповідника "Глухів").
Музей археології
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Музей археології Національного заповідника "Глухів" відкрито в 2008 році у відреставрованому садибному будинку Кочубеїв.
В експозиції представлена кераміка, знаряддя праці, посуд, фрагменти одягу, зразки будівельних матеріалів, знайдені у Глухові та околицях.
Зала давньої історії охоплює археологічну спадщину міста від палеоліту до І тисячоліття нашої ери.
Зала давньоруської епохи представляє історію Глухова Х-ХІІІ століть та періоду Великого князівства Литовського XIV-XV століть. З
ала пізнього середньовіччя присвячена Глухову XVIII століття, коли він мав статус столиці Гетьманщини.
Також в археологічному музеї відбуваються тимчасові виставки. Тут же розміщується адміністрація Національного заповідника "Глухів". Співробітники організують екскурсії містом.
Педагогічний університет (Музей історії)
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Комплекс навчальних закладів збудовано в Глухові в другій половині XIX століття.
В 1874 році було відкрито учительський інститут, який готував вчителів для Чернігівської та Полтавської губерній. В 1914 році його закінчив видатний кінорежисер Олександр Довженко. В глухівській чоловічій гімназії навчався художник Георгій Нарбут.
Наразі всі корпуси займає Глухівський державний педагогічний університет імені Олександра Довженка. При ньому працює історико-педагогічний музей.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Сумська |