Синиця

Село Синиця на правому березі річки Рось розташоване між Богуславом і Таращею.

Залишки двох давньоруських городищ свідчать про те, що поселення існувало в глибокій давнині. На південь від річки Рось збереглися сліди Змієвих валів. За переказами, колись Синиця була містом з декількома церквами та греко-католицьким монастирем.

В документах вперше згадується в 1706 році, коли було засновано церкву Воскресіння Христового (знищена в 1962 році). В 1765 році Синиця вважалася містечком. Входила до володінь князя Станіслава Понятовського, потім графа Ксаверія Браницького.

Нинішній Вознесенський храм відкрито на місці колишнього в пристосованому приміщенні.

Село Синиця на правому березі річки Рось розташоване між Богуславом і Таращею.

Залишки двох давньоруських городищ свідчать про те, що поселення існувало в глибокій давнині. На південь від річки Рось збереглися сліди Змієвих валів. За переказами, колись Синиця була містом з декількома церквами та греко-католицьким монастирем.

В документах вперше згадується в 1706 році, коли було засновано церкву Воскресіння Христового (знищена в 1962 році). В 1765 році Синиця вважалася містечком. Входила до володінь князя Станіслава Понятовського, потім графа Ксаверія Браницького.

Нинішній Вознесенський храм відкрито на місці колишнього в пристосованому приміщенні.