Гайворон

Гайворонська вузькоколійна залізниця – одна з небагатьох діючих вузькоколійок в Україні. Збудована у 1897 році як частина великої мережі вузькоколійок, створеної на півдні України Південним товариством під'їзних шляхів.

Маршрут завдовжки 130 кілометрів починається у селищі Рудниця, проходить через Бершадь, Гайворон та закінчується у селищі Голованівськ. Гайворонська вузькоколійка є найдовшою в Європі.

Інфраструктура залізниці включала вокзал, паровозне депо, локомотиворемонтний завод, ремонтні майстерні. З того часу Гайворон вважається столицею українських вузькоколійок.

Станція знаходиться поруч із вокзалом звичайної залізниці, з іншого боку колій. Здійснюється регулярний пасажирський рух по всьому маршруту (тепловози ТУ-2). На замовлення туристичних груп на маршрут може вийти старовинний паровоз Гр-280.

Для популяризації та збереження Гайворонської вузькоколійки у 2021 році було запроваджено фестиваль "GoodoK_Fest", який планується проводити щорічно.

Гайворонський краєзнавчий музей створений у 2005 році на основі матеріалів Музею залізничників, який був заснований ще у 1950-х роках і розповідав про історію Гайворонської залізниці. Розташовується у Центрі культури і дозвілля Гайворонської міської ради.

Понад 2000 експонатів представлені у 40 тематичних експозиціях, які присвячені природі, історії, культурі та мистецтву Гайворонщини, видатним особистостям краю.

Історичний відділ музею оформлений у вигляді настінних книг, які висвітлюють історію Гайворонського краю та Гайворонської залізниці. Також експонується велика колекція трипільської кераміки.

В етнографічному відділі відтворено колорит української хати кінця ХІХ – початку ХХ століття. Найцікавішими експонатами є діючий ткацький верстат, вишиті рушники та сорочки, старовинний сільськогосподарський  інвентар.

Художній відділ містить твори мистецтва видатних художників-земляків, серед яких 150 робіт Миколи Жидельова,  виконаних в різноманітних художніх техніках і стилях. Також представлені картини народної художниці Наталії Шевчук та дерев'яні скульптури майстра народної творчості Григорія Пилипишина.

У 2024 році музей отримав від латвійських партнерів унікальний вузькоколійний локомотив серії ESU2a, який може працювати як мобільна електростанція.