Древнє село П'ятничани на річці Боберка розташоване в 10 кілометрах на південь від Бібрки, на трасі Н-09 "Львів - Івано-Франківськ".
Відоме з XV сторіччя як власність польського короля Владислава II Ягайло, хоча можливо поселення існувало ще в княжі часи. Про походження назви села є безліч легенд і наукових версій: від прізвища засновника, від імені слов'янської богині джерельної води П'ятниці, від назви нібито існуючого тут монастиря Святої Параскеви-П'ятниці та інші. Народна поголоска стверджує, що П'ятничани з'явилися на місці монастирського поля.
Пам'яткою середньовічної оборонної архітектури є П'ятничанська вежа - частина замку, збудованого в середині XV ст ...
Древнє село П'ятничани на річці Боберка розташоване в 10 кілометрах на південь від Бібрки, на трасі Н-09 "Львів - Івано-Франківськ".
Відоме з XV сторіччя як власність польського короля Владислава II Ягайло, хоча можливо поселення існувало ще в княжі часи. Про походження назви села є безліч легенд і наукових версій: від прізвища засновника, від імені слов'янської богині джерельної води П'ятниці, від назви нібито існуючого тут монастиря Святої Параскеви-П'ятниці та інші. Народна поголоска стверджує, що П'ятничани з'явилися на місці монастирського поля.
Пам'яткою середньовічної оборонної архітектури є П'ятничанська вежа - частина замку, збудованого в середині XV століття, коли село перебувало у власності Петра Внучека. З 1574 року П'ятничанами володів рід Венглинських. В XVII-XVIII століттях село неодноразово переходило з рук в руки різних магнатів. В 1830 році поміщик Август Чайковський побудував на північній околиці села двоповерховий садибний будинок в класичному стилі.
Існуюча нині П'ятничанська церква Святої Параскеви збудована в 1906 році замість дерев'яної, відомої з 1739 року.
Древнє село П'ятничани на річці Боберка розташоване в 10 кілометрах на південь від Бібрки, на трасі Н-09 "Львів - Івано-Франківськ".
Відоме з XV сторіччя як власність польського короля Владислава II Ягайло, хоча можливо поселення існувало ще в княжі часи. Про походження назви села є безліч легенд і наукових версій: від прізвища засновника, від імені слов'янської богині джерельної води П'ятниці, від назви нібито існуючого тут монастиря Святої Параскеви-П'ятниці та інші. Народна поголоска стверджує, що П'ятничани з'явилися на місці монастирського поля.
Пам'яткою середньовічної оборонної архітектури є П'ятничанська вежа - частина замку, збудованого в середині XV ст ...
Древнє село П'ятничани на річці Боберка розташоване в 10 кілометрах на південь від Бібрки, на трасі Н-09 "Львів - Івано-Франківськ".
Відоме з XV сторіччя як власність польського короля Владислава II Ягайло, хоча можливо поселення існувало ще в княжі часи. Про походження назви села є безліч легенд і наукових версій: від прізвища засновника, від імені слов'янської богині джерельної води П'ятниці, від назви нібито існуючого тут монастиря Святої Параскеви-П'ятниці та інші. Народна поголоска стверджує, що П'ятничани з'явилися на місці монастирського поля.
Пам'яткою середньовічної оборонної архітектури є П'ятничанська вежа - частина замку, збудованого в середині XV століття, коли село перебувало у власності Петра Внучека. З 1574 року П'ятничанами володів рід Венглинських. В XVII-XVIII століттях село неодноразово переходило з рук в руки різних магнатів. В 1830 році поміщик Август Чайковський побудував на північній околиці села двоповерховий садибний будинок в класичному стилі.
Існуюча нині П'ятничанська церква Святої Параскеви збудована в 1906 році замість дерев'яної, відомої з 1739 року.
Музей-заповідник "П’ятничанська вежа"
Замок/фортеця , Музей/галерея
П'ятничанська вежа вважається рідкісною пам'яткою оборонної архітектури галицької школи і, можливо, однією з найдавніших оборонних споруд Галичини.
За однією з версій, укріплення в П'ятничанах виникло ще за княжих часів. Вежа була частиною оборонного двору шляхетського роду Внучеків, перша письмова згадка про який датується 1454 роком. Оборонний двір розташовувався на схилі гори в західній частині села П'ятничани.
Це було характерне кам'яно-дерев'яне укріплення мисового типу. Єдина кам'яна вежа, до якої примикали дерев'яні стіни, в плані має форму майже правильного квадрата зі сторонами 7,83 метри на 7,4 метри. Висота стін сягає 9,5 метрів.
Довгий час вежа залишалася напівзруйнованою, її відреставрували лише у 1990-1991 роках. Зокрема, відновлено підйомний міст, який піднімається за принципом противаги.
З 1995 році музей оборонної архітектури "П'ятничанська вежа" є філією Львівської національної галереї мистецтв. Експозиція музею розташована на другому та третьому ярусах кам'яної надбрамної вежі.
Виставлено археологічні знахідки з території колишнього оборонного двору, картосхему оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Львівська |