Гавареччина

Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.

За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".

Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом ...

Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.

За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".

Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом усього існування села. Досі широко відомою є їхня продукція – гаварецька чорнодимлена кераміка. Завдяки ентузіастам із "Товариства Лева" мистецтво чорнодимленої кераміки вдалося зберегти, в селі і зараз працюють майстри-гончарі.

Під час Другої світової війни в лісах поблизу Гавареччини активно діяли підрозділи УПА. На місцях боїв та загибелі повстанців встановлено пам'ятні знаки, працює криївка-музей. Ще однією пам'яткою села вважається стара криниця глибиною глибиною 54 метри, викопана у 1922 році.

Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.

За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".

Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом ...

Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.

За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".

Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом усього існування села. Досі широко відомою є їхня продукція – гаварецька чорнодимлена кераміка. Завдяки ентузіастам із "Товариства Лева" мистецтво чорнодимленої кераміки вдалося зберегти, в селі і зараз працюють майстри-гончарі.

Під час Другої світової війни в лісах поблизу Гавареччини активно діяли підрозділи УПА. На місцях боїв та загибелі повстанців встановлено пам'ятні знаки, працює криївка-музей. Ще однією пам'яткою села вважається стара криниця глибиною глибиною 54 метри, викопана у 1922 році.