Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.
За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".
Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом ...
Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.
За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".
Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом усього існування села. Досі широко відомою є їхня продукція – гаварецька чорнодимлена кераміка. Завдяки ентузіастам із "Товариства Лева" мистецтво чорнодимленої кераміки вдалося зберегти, в селі і зараз працюють майстри-гончарі.
Під час Другої світової війни в лісах поблизу Гавареччини активно діяли підрозділи УПА. На місцях боїв та загибелі повстанців встановлено пам'ятні знаки, працює криївка-музей. Ще однією пам'яткою села вважається стара криниця глибиною глибиною 54 метри, викопана у 1922 році.
Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.
За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".
Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом ...
Село Гавареччина розташоване посеред лісового масиву біля підніжжя та на схилах низькогірного пасма Вороняки, що є частиною Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Знаходиться у віддаленні від основних транспортних магістралей між Золочевом та Олеськом.
За місцевою легендою, першими поселенцями були гончарі, яких у першій половині XVII століття, на прохання графині Терези Вишневецької (дружини Юрія Вишневецького), було виселено з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами не задимлювали її містечко. А назву село, найімовірніше, отримало від імені дочки графині – Гаври. За іншою версією, назва є набагато давнішою і перекладається з булгарської як "працівник з вугіллям".
Гончарне ремесло справді було основним заняттям місцевих мешканців протягом усього існування села. Досі широко відомою є їхня продукція – гаварецька чорнодимлена кераміка. Завдяки ентузіастам із "Товариства Лева" мистецтво чорнодимленої кераміки вдалося зберегти, в селі і зараз працюють майстри-гончарі.
Під час Другої світової війни в лісах поблизу Гавареччини активно діяли підрозділи УПА. На місцях боїв та загибелі повстанців встановлено пам'ятні знаки, працює криївка-музей. Ще однією пам'яткою села вважається стара криниця глибиною глибиною 54 метри, викопана у 1922 році.
Музей-криївка вояків ОУН-УПА
Музей/галерея , Пам'ятник/монумент
Музей-криївка вояків ОУН-УПА біля села Гавареччина урочисто відкритий до 65-річниці УПА у 2007 році. Саме на цьому місці в ніч з 17 на 18 лютого 1947 року загинув у бою з московськими загарбниками референт крайової округи ОУН Іван Керницький (псевдо "Крилатий").
У лісовій криївці поблизу Гавареччини повстанці готували вишкільні матеріали та антивиборчу пропагандистську літературу. Грунтовна реконструкція схованки демонструє обстановку типової криївки та побут бійців УПА. Також відкрито Галерею Героїв, де представлені портрети борців за волю і незалежність України та розповідається історія боротьби УПА за Українську державу.
Поруч споруджено меморіальний комплекс, насипано символічну могилу і встановлено дубовий хрест з пам'ятною таблицею.
Екскурсії проводять праційники Національного природного парку "Півнчне Поділля".
Майстерня "АртҐава"
Розваги/дозвілля
Керамічна майстерня "АртҐава" гончара Івана Луковського в селі Гавареччина прагне відродити традиції цього центру знаменитої гаварецької чорнодимленої кераміки, відомої своїм стійким чорним кольором і металевим блиском.
Мистецтво випалювання гаварецької кераміки передається з покоління у покоління з давніх часів. На початку ХХ століття у Гавареччині працювало понад 40 гончарів і майже 70 печей. Але за радянських часів це ремесло в селі майже зникло. Лише завдяки ініціативі "Товариства Лева" та окремих ентузіастів давній промисел вдалося відновити.
Майстерня гаварецької кераміки Івана Луковського пропонує відвідувачам познайомитися з технологією виготовлення керамічного посуду за традиційною місцевою технологією. В майстерні проводяться майстеркласи з виготовлення глиняних виробів. Пропонуються екскурсії Гавареччиною та обіди зі стравами з вогню.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Львівська |