Ужгород - найзахідніше місто України, головна "сухопутня брама" в Європу, зручний перевалочний пункт для зарубіжних поїздок.
Літописні згадки про Ужгород починаються з 872 року. Назва походить від річки Уж, яка протікає через місто. В різні часи називалося також Унг, Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар.
Становлення ранньосередньовічного міста припало на XI століття, коли легендарний князь слов'янського племені білих хорватів Лаборець заснував тут столицю підкарпатського князівства. В XI-XIII століттях Ужгород був власністю угорських королів. Після монголо-татарської навали був відновлений і контролювався місцевими феодалами, поки не перейшов на 360 років у власність італійських графів Другетів. У цей період виник нинішній замок, почалося міське будівництво. Місто ...
Ужгород - найзахідніше місто України, головна "сухопутня брама" в Європу, зручний перевалочний пункт для зарубіжних поїздок.
Літописні згадки про Ужгород починаються з 872 року. Назва походить від річки Уж, яка протікає через місто. В різні часи називалося також Унг, Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар.
Становлення ранньосередньовічного міста припало на XI століття, коли легендарний князь слов'янського племені білих хорватів Лаборець заснував тут столицю підкарпатського князівства. В XI-XIII століттях Ужгород був власністю угорських королів. Після монголо-татарської навали був відновлений і контролювався місцевими феодалами, поки не перейшов на 360 років у власність італійських графів Другетів. У цей період виник нинішній замок, почалося міське будівництво. Місто неодноразово руйнувалося під час воєн Габсбургів з Трансильванським князівством. У 1707 році тут була резиденція лідера національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці. До початку XX століття Ужгород був під владою Австрійської імперії, в 1919-1938 роках входив до складу Чехословаччини. За радянської влади (1944-1991 роки) українці стали домінуючою національністю, потіснивши угорців.
Історичний центр Ужгорода добре зберігся. На початку XXІ століття набережна міста була засаджена сакурами (японська вишня), які цвітуть на початку травня.
День міста Ужгорода відзначають в першу неділю жовтня.
Ужгород - найзахідніше місто України, головна "сухопутня брама" в Європу, зручний перевалочний пункт для зарубіжних поїздок.
Літописні згадки про Ужгород починаються з 872 року. Назва походить від річки Уж, яка протікає через місто. В різні часи називалося також Унг, Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар.
Становлення ранньосередньовічного міста припало на XI століття, коли легендарний князь слов'янського племені білих хорватів Лаборець заснував тут столицю підкарпатського князівства. В XI-XIII століттях Ужгород був власністю угорських королів. Після монголо-татарської навали був відновлений і контролювався місцевими феодалами, поки не перейшов на 360 років у власність італійських графів Другетів. У цей період виник нинішній замок, почалося міське будівництво. Місто ...
Ужгород - найзахідніше місто України, головна "сухопутня брама" в Європу, зручний перевалочний пункт для зарубіжних поїздок.
Літописні згадки про Ужгород починаються з 872 року. Назва походить від річки Уж, яка протікає через місто. В різні часи називалося також Унг, Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар.
Становлення ранньосередньовічного міста припало на XI століття, коли легендарний князь слов'янського племені білих хорватів Лаборець заснував тут столицю підкарпатського князівства. В XI-XIII століттях Ужгород був власністю угорських королів. Після монголо-татарської навали був відновлений і контролювався місцевими феодалами, поки не перейшов на 360 років у власність італійських графів Другетів. У цей період виник нинішній замок, почалося міське будівництво. Місто неодноразово руйнувалося під час воєн Габсбургів з Трансильванським князівством. У 1707 році тут була резиденція лідера національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці. До початку XX століття Ужгород був під владою Австрійської імперії, в 1919-1938 роках входив до складу Чехословаччини. За радянської влади (1944-1991 роки) українці стали домінуючою національністю, потіснивши угорців.
Історичний центр Ужгорода добре зберігся. На початку XXІ століття набережна міста була засаджена сакурами (японська вишня), які цвітуть на початку травня.
День міста Ужгорода відзначають в першу неділю жовтня.
Горянська ротонда
Храм , Пам'ятка архітектури
Горянська ротонда (церква Святої Анни) в Ужгороді - найдавніший храм Закарпаття, унікальна пам'ятка романо-візантійської архітектури, в якій фахівці вбачають риси великоморавської архітектури.
Найбільш вірогідним часом будівництва вважається XIII сторіччя, проте існують і більш ранні датування - аж до X сторіччя. Храм-ротонда в Горянах виконаний у формі шестигранника з потужними стінами завтовшки 2-2,5 метри та вузькими вікнами, складений із цегли, аналогічної давньоруській плінфі. Ймовірно, храм Святої Анни був каплицею укріпленого замку та виконував оборонні функції.
За легендою, Горянську ротонду збудувала княжна Грагісса, яка володіла Горянським замком у XIII столітті. Коли замок захопив магнат Матуш Чак Тренчинський, рятуючись від безчестя, Грагісса назавжди пішла в замкові підземелля, де на її душу досі чекає звільнення.
В XV столітті до ротонди був прибудований неф Миколаївської церкви.
Всередині Горянської ротонди збереглися фрески, створені в 1360-1370 роках італійськими майстрами школи Джотто. На східній стіні нефа знаходяться розписи XV століття, виконані в техніці "саль секко" в манері тірольської та чеської живописних шкіл.
Сакурова алея
Історична місцевість , Парк/сад
Найстаріша алея сакур в Ужгороді тягнеться вздовж вулиці Бращайків від площі Пушкіна на набережній Незалежності до перехрестя з вулицею Ференца Ракоці. Це найпопулярніша туристична локація міста під час цвітіння сакур у другій половині квітня.
Сакуру визнано туристичною візиткою Ужгорода. Декоративну японську вишню завезли сюди в 1923 році з Відня, і зараз вона росте по всьому місту. Але перша алея сакур була висаджена саме вздовж вулиці Бращайків і на прилеглих вулицях – у так званих чеських кварталах, які були забудовані у 1920-х роках у стилі міжвоєнного модернізму. Навесні тут зацвітають неймовірно пишним рожево-білим кольором сотні дерев сакури. Це захоплююче видовище щороку приваблює до Ужгорода тисячі туристів.
Нові алеї сакур в Ужгороді були висаджені у 2009-2011 роках на протилежному березі річки Уж – на Слов'янській, Київській та Православній набережних.
Майже одночасно із сакурами зацвітають магнолії, розпускаються квіти японської айви та яблунь Недзвецького, флоридської та китайської.
Археологічний музей імені професора Едуарда Балагурі
Музей/галерея
Археологічний музей імені професора Едуарда Балагурі розташований на першому поверсі будівлі ректорату Ужгородського національного університету.
Заснований в 2004 році на базі археологічної лабораторії історичного факультету УжНУ. Носить ім'я історика, археолога, професора Ужгородського університету Едуарда Балагурі, за ініціативою якого ще в 1984 році при університеті відкрився перший музей, що став попередником нинішнього.
В експозиції представлені історико-культурні цінності від палеоліту до пізнього середньовіччя, які протягом десятиліть зібрала археологічна експедиція УжНУ.
Найцікавіші експонати походять з роскопок дакійського городища поблизу села Мала Копаня, макет якого можна побачити в експозиції. Серед них зразки дакійської кераміки, знаряддя праці, зброя, прикраси, монети, а також предмети культу, зокрема ритуальна посудина-баранчик та дакійська поховальна урна.
В окремій експозиційній залі розташовується Музей історії Ужгородського національного університету, що представляє здобутки вищої освіти Закарпаття, від заснування єзуїтського колегіуму XVII століття до сучасних досягнень УжНУ.
Ботанічний сад
Парк/сад
Ботанічний сад Ужгородського Національного Університету було створено в 1946 році, займає 4,5 гектарів площі.
Ботсад є пам'яткою садово-паркової архітектури державного значення. Підтримує зв'язки із 155 ботанічними садами світу.
Парк розкинувся начебто на трьох рівнях: третина його розташована на першій та другій терасах над річкою, а дві третини спускаються в частину долини. Перепад висот становить 22 метри. Вулканічні материнські породи, вкриті грубим шаром суглинистого окультуреного ґрунту. Посадки розміщені за географічним принципом. Тут розташовані такі ділянки екзотичних рослин: американська, кавказька, середньоазіатська, китайська, далекосхідна.
В саду зібрано близько 3800 видів рослин. Флора Закарпаття представлена 400 видами рослин, серед яких: угорський бузок, волошка карпатська. В дендрарії налічується близько 800 видів дерев та чагарників. Зростає 130 видів різновидів хвойних: тис, кипарис болотяний та інші. Альпійська гірка представляє окремо флору гір. Тут росте 150 видів рослин, серед яких і чудовий едельвейс. Декоративне квітникарство представлене 1200 видів рослин, серед яких: 120 видів троянд, 50 видів гладіолусів, 25 видів хризантем, 20 видів лілій.
В оранжереї Ужгородського ботанічного саду ростуть тропічні та субтропічні рослини: банан, мімоза, лавр, евкаліпт, папайя, 10 видів пальм, 250 видів кактусів.
Вулиця Корзо
Історична місцевість
Брукована пішохідна вулиця Корзо в центрі Ужгорода з'єднує площу Корятовича з вулицею Августина Волошина.
У перекладі з італійської "корзо" означає "місце для прогулянок". Назва, дана вулиці ще колишніми власниками міста Другетами, виправдана й зараз. Це улюблене місце для прогулянок містян та гостей Ужгорода – тут безліч кафе та магазинів, фасади старовинних будинків відреставровано, а міські служби ретельно підтримують чистоту.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Закарпатська |