Місто Кременець: онлайн путівник Кременцем

Населені пункти

Тернопільська область

Кременецький район

Кременець

Онлайн путівник Кременцем

Дивитися всі фото

Загальна інформація про Кременець

Місто Кременець - мальовничий райцентр в горбкуватій долині річки Ірви серед відрогів невисоких Кременецьких гір.

Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1226 році, коли князь Мстислав Удатний розбив війська угорського короля Андрія ІІ, який намагався захопити місто. Кременецький замок в 1240 році витримав облогу орди хана Батия, але в 1259 році князь Василько (брат Данила Галицького) сам зруйнував фортецю за умовами договору з темником Бурундаєм.

Укріплення були відновлені лише за часів правління Мстислава Даниловича в кінці XIII століття. Після входження до складу Литви та Польщі в 1431 році Кременець отримав Магдебурзьке право. В 1536 році король Сигізмунд I подарував місто Кременець своїй дружині Боні з італійського роду Сфорца. У 1648 році Кременецький замок був вз ...

На Замковій горі збереглися вежа з воротами й оборонні стіни. Внизу на П'ятницькому цвинтарі досі стоять козацькі хрести. В XVII столітті в місті був побудований Богоявленський монастир, при якому митрополит Петро Могила заснував братську школу. Завдяки заснованому в XIX столітті Кременецькому ліцею місто стало значним центром освіти в цьому регіоні. У Кременці народився польський поет Юліуш Словацький.

Збереглося близько 50 пам'яток історії та архітектури. Останнім часом активно розвивається туристична інфраструктура, оскільки місто є зручною перевалочною базою при подорожах в розташовану неподалік Почаївську лавру та до джерела Святої Анни. У другій половині травня в Кременці проходить фестиваль історичних реконструкцій "Стара фортеця".

Сплануй своє перебування у Кременці

Що подивитися та куди піти в Кременці

Цікаві місця та музеї Кременця

3,75

Кременецький замок "Бона"

Замок/фортеця

Кам'яний Кременецький замок на місці давньоруського городища виник у XII сторіччі на вершині Замкової гори (Бони). В XV столітті, за наказом Великого князя Литовського Вітовта, його зміцнили оборонними мурами.

Розквіт Кременецького замку пов'язаний з ім'ям неаполітанської принцеси Бони Сфорца, дружини польського короля Сигізмунда I, який подарував їй Кременець у 1536 році. Родичка римського імператора, Бона зміцнила замок, що мав на той час три вежі, високі стіни та озброєний гарматами гарнізон. На замковому дворі розміщувалися казарми, пороховий льох, облоговий колодязь (80 метрів) та палац, який Бона перетворила на розкішну резиденцію. Хоч достовірних відомостей про перебування королеви Бони в Кременці немає, але з тих часів ходять легенди про її красу, темперамент, досвідченість в інтригах, але також і про крайню жорстокість.

В 1648 році Кременецький замок був узятий штурмом і повністю зруйнований козацьким загоном Максима Кривоноса. Збереглися вежа з воротами та оборонні стіни.

Екскурсії проводять працівники Кременецько-Почаївського державного історико-культурного заповідника.

вулиця Максима Кривоноса

Рейтинг

3,75

Додати до обраного

Додати до маршруту

Богоявленський монастир

Храм , Пам'ятка архітектури

Заснований у XVII сторіччі Кременецький православний Богоявленський монастир нині займає приміщення збудованого в 1760 році Станіславом Потоцьким католицького монастиря реформаторів.

Саме при Богоявленському монастирі в 1633 році в Кременці було створено першу школу, друкарню та лікарню. Обитель отримала благословення митрополита Петра Могили. В 1638 році в братській друкарні було видано один із перших церковнослов'янських підручників - "Кременецьку граматику". Згодом школу було перетворено на єзуїтський колегіум, а нинішнє приміщення Богоявленський монастир отримав після ліквідації греко-католицької унії в 1832 році.

На початку XX століття над Святою брамою звели триярусну дзвіницю. При монастирі діяла братська Свято-Миколаївська церковно-парафіяльна школа. В 1959 році монастир було закрито, в 1990 році відродився як жіночий УПЦ московського патріархату.

вулиця Дубенська, 2

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту

Будинки-близнюки

Пам'ятка архітектури

Будинками-близнюками в Кременці називають незвичайний за архітектурою житловий будинок у стилі бароко.

Складається із двох симетричних частин, які накриті окремими двосхилими дахами і трохи відрізняються один від одного в деталях оформлення.

За легендою, колись тут мешкали брати-близнюки.

Планується реставрація.

вулиця Медова, 3

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту

Єзуїтський Колегіум

Храм , Пам'ятка архітектури

Величний комплекс будівель єзуїтського костелу, монастиря та колегіуму в стилі бароко є архітектурною домінантою Кременця.

В XVIII-XIX сторічях це був один із найбільших центрів освіти на подільських та волинських землях. Монахів-єзуїтів запросив до Кременця князь Януш Вишневецький для створення католицького колегіуму на базі братньої школи Богоявленського монастиря. В 1731-1743 роках відомий італійський архітектор Паоло Фонтана коштом Вишневецьких збудував костел Святого Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки (зараз Преображенський собор Православної церкви України) з прилеглими до нього навчальними корпусами.

В 1805 році з ініціативи історика та просвітителя Тадеуша Чацького колегіум було перетворено спочатку на Волинську гімназію, а потім на Волинський ліцей. Відомий паркобудівник Діонісій Макклер (Міклер) заклав при ньому ботанічний сад, що існує й досі. В 1832 році, після придушення польського повстання, вищу школу було закрито, а її бібліотечні фонди та викладацький склад стали основою для створення Київського університету. Замість ліцею було відкрито духовну семінарію.

Після повернення поляків на початку XX століття ліцей було відновлено, а за радянських часів на його базі відкрили педагогічне училище. Нині це Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка.

вулиця Ліцейна, 1

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту

Костел святого Станіслава

Храм , Пам'ятка архітектури

Костел святого Станіслава у Кременці збудований у XIX столітті коштом парафіян після того, як російська влада відібрала у католиків францисканський монастир і переробила його на православний собор Святого Миколая.

За зразок нового католицького храму було взято костел Святої Катерини у Петербурзі. В 1908 році храм прикрасили чеськими вітражами.

При вході в костел Святого Станіслава привертає увагу високохудожня мармурова чаша з барельєфом Богоматері, виготовлена в 1872 році відомим волинським скульптором Віктором Бродзьким. Зліва від входу – пам'ятник Юліушу Словацькому роботи польського скульптора Вацлава Шимановського.

Зберігся орган на 8 регістрів.

вулиця Тараса Шевченка, 30

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту