Селище Більшівці на річці Гнила Липа в долині Дністра розташоване в 10 кілометрах на північ від Галича.
Вперше згадується в 1404 році як Большів, Большівець. В 1617 році господарем цих земель став коронний гетьман Мартин Казановський. Він запросив до Більшівців ченців ордену кармелітів, які в 1624 році побудували Благовіщенський костел в стилі бароко, що зберігся донині.
На початку XVIII сторіччя містечко перешло у власність князів Яблоновських, а пізніше - багатої вірменської родини Кшечуновичів, за яких в селі стали розвиватися торгівля і ремесла. До початку XX століття тут були млин, винокурня, броварня, двокласна школа.
З архітектурних пам'яток з тих часів збереглися палац Кшечуновичів в с ...
Селище Більшівці на річці Гнила Липа в долині Дністра розташоване в 10 кілометрах на північ від Галича.
Вперше згадується в 1404 році як Большів, Большівець. В 1617 році господарем цих земель став коронний гетьман Мартин Казановський. Він запросив до Більшівців ченців ордену кармелітів, які в 1624 році побудували Благовіщенський костел в стилі бароко, що зберігся донині.
На початку XVIII сторіччя містечко перешло у власність князів Яблоновських, а пізніше - багатої вірменської родини Кшечуновичів, за яких в селі стали розвиватися торгівля і ремесла. До початку XX століття тут були млин, винокурня, броварня, двокласна школа.
З архітектурних пам'яток з тих часів збереглися палац Кшечуновичів в стилі неоренесансу, а також будівля ратуші з невеликою башточкою.
В роки Другої світової війни німці знищили в Більшівцях більше тисячі євреїв.
В 1940-1963 роках селище мало статус райцентру.
Селище Більшівці на річці Гнила Липа в долині Дністра розташоване в 10 кілометрах на північ від Галича.
Вперше згадується в 1404 році як Большів, Большівець. В 1617 році господарем цих земель став коронний гетьман Мартин Казановський. Він запросив до Більшівців ченців ордену кармелітів, які в 1624 році побудували Благовіщенський костел в стилі бароко, що зберігся донині.
На початку XVIII сторіччя містечко перешло у власність князів Яблоновських, а пізніше - багатої вірменської родини Кшечуновичів, за яких в селі стали розвиватися торгівля і ремесла. До початку XX століття тут були млин, винокурня, броварня, двокласна школа.
З архітектурних пам'яток з тих часів збереглися палац Кшечуновичів в с ...
Селище Більшівці на річці Гнила Липа в долині Дністра розташоване в 10 кілометрах на північ від Галича.
Вперше згадується в 1404 році як Большів, Большівець. В 1617 році господарем цих земель став коронний гетьман Мартин Казановський. Він запросив до Більшівців ченців ордену кармелітів, які в 1624 році побудували Благовіщенський костел в стилі бароко, що зберігся донині.
На початку XVIII сторіччя містечко перешло у власність князів Яблоновських, а пізніше - багатої вірменської родини Кшечуновичів, за яких в селі стали розвиватися торгівля і ремесла. До початку XX століття тут були млин, винокурня, броварня, двокласна школа.
З архітектурних пам'яток з тих часів збереглися палац Кшечуновичів в стилі неоренесансу, а також будівля ратуші з невеликою башточкою.
В роки Другої світової війни німці знищили в Більшівцях більше тисячі євреїв.
В 1940-1963 роках селище мало статус райцентру.
Більшівцівська ратуша
Пам'ятка архітектури
Ратуша на колишній ринковій площі Більшівців (нині - Вічевий Майдан) побудована у XIX столітті.
Спочатку мала більш високу квадратну годинникову вежу з відкритою галереєю та гостроверхим шпилем. У період Першої світової війни будівля постраждала і була відбудована в нинішньому, більш присадкуватому вигляді.
Ратуша і зараз служить за призначенням – у ній розміщується селищна рада Більшівців.
Палац Кшечуновичів
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Палацово-парковий комплекс у Більшівцях був закладений у ХІХ столітті родом Кшечуновичів на місці старого оборонного замку Казановських.
Наприкінці Першої світової війни садибний будинок був повністю зруйнований, і в 1927-1929 роках Корнель Кшечунович збудував замість нього новий палац у стилі неоренесансу з елементами класицизму. Фасад прикрашений портиком із чотирма колонами. Особливо вражає парковий фасад із двома бічними вежами. Розкішні сходи від нього спускається до парку з фонтаном.
Наразі у колишньому палаці Кшечуновичів розміщується Більшівцівська міська лікарня.
Санктуарій Матері Божої Більшівецької
Храм , Пам'ятка архітектури
Санктуарій Матері Божої Більшівецької в Більшівцях – одна з найпрекрасніших пам'яток пізнього бароко на Галичині.
Споруджений у 1624 році ченцями ордена кармелітів, яких запросив до себе господар містечка гетьман Мартином Казановський.
За легендою, одного разу гетьман виловив із Дністра образ Богородиці, а невдовзі здобув перемогу у битві з татарами. Порахувавши це божим знаком, Казановський розпорядився побудувати чудовий храм, до якого було поміщено чудодійну ікону Матері Божої святого Скапулярію, яку в народі називають Більшівецькою Божою Матір'ю.
У 1669 році костел довелося ремонтувати від пошкоджень, отриманих ним під час Визвольної війни, а в 1718 році - після турецької навали. Храм освятили на честь Відвідування Єлизавети Пресвятою Дівою Марією. Більшівецька ікона була коронована Папою Пієм VI.
До Першої світової війни монастир кармелітів у Болшівцях був одним із найбільших на Галичині. Більшовики закрили храм в 1947 році, ікону ченці вивезли до Польщі. Лише 2002 році її копія повернулася до Большовців і була поміщена у відродженому санктуарій Матері Божої Більшівецької.
Колишня кармелітська святиня тепер перебуває під опікою отців-францисканців. Ведеться реставрація коштом Міністерства культури Польщі в рамках операційної програми "Культурна спадщина", за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи.
Синагога
Храм , Пам'ятка архітектури
Синагога у Більшовцях збудована у XVIII сторіччі в стилі класицизму, в ХІХ столітті її дещо розширили.
За переказами, вона мала не тільки чоловіче, але й жіноче приміщення.
Між Першою та Другою світовими війнами єврейське населення у Більшівцях сягало близько 2 тисяч осіб, містечко мало три синагоги, одна з яких вціліла. Однак не зберегла свого первісного вигляду – радянські окупанти її дещо перебудували та перетворили на Будинок культури, що і досі є чинним.
В 2014 році коштом селищної ради розпочато реставрацію.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |