Село Калайдинці розташоване за 10 кілометрів на північ від Лубен, по дорозі на Чорнухи. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.
Перші писемні згадки про село датуються XVII століттям. За легендою, назва Калайдинців походить від прізвища Калайда, яку носив козак, що став засновник села. Інша версія пов’язує назву зі шляхтичами Колединськими, які здавна були поріднені з Мазепами.
В центрі села розташований ставок Бардаківський. Колись через село протікала річка Лиман, на якій стояли водяні млини. Також жителі здавна займалися вирощуванням яблук.
Село особливо постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. Встановлено пам’ятний знак жертв ...
Село Калайдинці розташоване за 10 кілометрів на північ від Лубен, по дорозі на Чорнухи. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.
Перші писемні згадки про село датуються XVII століттям. За легендою, назва Калайдинців походить від прізвища Калайда, яку носив козак, що став засновник села. Інша версія пов’язує назву зі шляхтичами Колединськими, які здавна були поріднені з Мазепами.
В центрі села розташований ставок Бардаківський. Колись через село протікала річка Лиман, на якій стояли водяні млини. Також жителі здавна займалися вирощуванням яблук.
Село особливо постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. Встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору.
В Кравцівському урочищі на околиці села Калайдинці розташоване святе джерело, вода з якого вважається цілющою.
Село Калайдинці розташоване за 10 кілометрів на північ від Лубен, по дорозі на Чорнухи. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.
Перші писемні згадки про село датуються XVII століттям. За легендою, назва Калайдинців походить від прізвища Калайда, яку носив козак, що став засновник села. Інша версія пов’язує назву зі шляхтичами Колединськими, які здавна були поріднені з Мазепами.
В центрі села розташований ставок Бардаківський. Колись через село протікала річка Лиман, на якій стояли водяні млини. Також жителі здавна займалися вирощуванням яблук.
Село особливо постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. Встановлено пам’ятний знак жертв ...
Село Калайдинці розташоване за 10 кілометрів на північ від Лубен, по дорозі на Чорнухи. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.
Перші писемні згадки про село датуються XVII століттям. За легендою, назва Калайдинців походить від прізвища Калайда, яку носив козак, що став засновник села. Інша версія пов’язує назву зі шляхтичами Колединськими, які здавна були поріднені з Мазепами.
В центрі села розташований ставок Бардаківський. Колись через село протікала річка Лиман, на якій стояли водяні млини. Також жителі здавна займалися вирощуванням яблук.
Село особливо постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. Встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору.
В Кравцівському урочищі на околиці села Калайдинці розташоване святе джерело, вода з якого вважається цілющою.
Калайдинцівський краєзнавчий музей
Музей/галерея
Калайдинцівський краєзнавчий музей-філія працює при Вовчицькому краєзнавчому музеї імені Івана Саєнка. Заклад відкрито в 2002 році з ініціативи місцевих жителів. Музей функціонує при Калайдинцівському ліцеї.
Першою була сформована експозиціія "Народознавчої світлиці". Над її облаштуванням працювала ціла творча група педагогів та учнів. Багато експонатів передали музею жителі села Калайдинці. Зокрема, представлена велика колекція автентичних вишитих рушників.
Інші експозиції: "Із сивої давнини", "Дзвони народної пам’яті", "Зал бойової слави", "Історія школи", "Духовні скарби нашого краю". У 2017 році була відкрита експозиція, присвячена захисникам України.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Полтавська |