Стародавнє місто Канів розташоване на високому правому березі Дніпра, в місці, де річка має первісне русло.
Ймовірно, місто з'явилося в XI столітті як перевалочний пункт біля регулярної переправи через Дніпро. Вперше згадується в літописі у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував церкву Святого Георгія, перейменовану згодом в Успенський собор.
Зараз Канів більше відомий завдяки Шевченківському національному заповіднику "Тарасова гора". У цьому мальовничому місці Тарас Шевченко хотів оселитися під кінець життя, однак не встиг здійснити свій план. Тільки після смерті в 1861 році його останки, згідно із заповітом, перевезли із Санкт-Петербурга та поховали на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Пізніше був створений меморіальний комплекс, який приваблює украї ...
Стародавнє місто Канів розташоване на високому правому березі Дніпра, в місці, де річка має первісне русло.
Ймовірно, місто з'явилося в XI столітті як перевалочний пункт біля регулярної переправи через Дніпро. Вперше згадується в літописі у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував церкву Святого Георгія, перейменовану згодом в Успенський собор.
Зараз Канів більше відомий завдяки Шевченківському національному заповіднику "Тарасова гора". У цьому мальовничому місці Тарас Шевченко хотів оселитися під кінець життя, однак не встиг здійснити свій план. Тільки після смерті в 1861 році його останки, згідно із заповітом, перевезли із Санкт-Петербурга та поховали на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Пізніше був створений меморіальний комплекс, який приваблює українців з усього світу не тільки пам'яттю про видатного поета-пророка, але й чудовими дніпровськими краєвидами.
Невід'ємною частиною панорами з 1972 року є гребля Канівської ГЕС (444 МВт).
Стародавнє місто Канів розташоване на високому правому березі Дніпра, в місці, де річка має первісне русло.
Ймовірно, місто з'явилося в XI столітті як перевалочний пункт біля регулярної переправи через Дніпро. Вперше згадується в літописі у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував церкву Святого Георгія, перейменовану згодом в Успенський собор.
Зараз Канів більше відомий завдяки Шевченківському національному заповіднику "Тарасова гора". У цьому мальовничому місці Тарас Шевченко хотів оселитися під кінець життя, однак не встиг здійснити свій план. Тільки після смерті в 1861 році його останки, згідно із заповітом, перевезли із Санкт-Петербурга та поховали на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Пізніше був створений меморіальний комплекс, який приваблює украї ...
Стародавнє місто Канів розташоване на високому правому березі Дніпра, в місці, де річка має первісне русло.
Ймовірно, місто з'явилося в XI столітті як перевалочний пункт біля регулярної переправи через Дніпро. Вперше згадується в літописі у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував церкву Святого Георгія, перейменовану згодом в Успенський собор.
Зараз Канів більше відомий завдяки Шевченківському національному заповіднику "Тарасова гора". У цьому мальовничому місці Тарас Шевченко хотів оселитися під кінець життя, однак не встиг здійснити свій план. Тільки після смерті в 1861 році його останки, згідно із заповітом, перевезли із Санкт-Петербурга та поховали на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Пізніше був створений меморіальний комплекс, який приваблює українців з усього світу не тільки пам'яттю про видатного поета-пророка, але й чудовими дніпровськими краєвидами.
Невід'ємною частиною панорами з 1972 року є гребля Канівської ГЕС (444 МВт).
Канівська ГЕС
Пам'ятка архітектури
Канівська ГЕС – молодша гідроелектростанція Дніпровського каскаду, є його другим ступенем.
Гребля ГЕС утворює Канівське водосховище площею 675 квадратних кілометрів. У ході створення водоймища багато жителів суміжних селищ було примусово переселено, деякі селища затоплено.
Станція введена в експлуатацію в 1972 році, повної потужності досягла через 4 роки (444 МВт). Також планувалося створення гідроакумулюючої станції, але роботи було припинено в 1992 році.
До складу споруд гідровузла входять: будівля ГЕС, комплекс судноплавних та шлюзових споруд, земляні греблі та захисні споруди правого берега та інші. Зверху прокладено мостові переходи автомобільної та залізниці.
З греблі видно опори зруйнованого під час Другої світової війни залізничного мосту через Дніпро.
Канівський історичний музей
Музей/галерея
Рішення про створення історичного музею в Каневі було прийнято в 1963 році, проте реально він був відкритий лише через 28 років. Знаходиться у старовинному будинку в центрі міста.
Перша експозиція була присвячена трипільській культурі, наступна - історії Канівщини від палеоліту до Давньоруської держави.
Також відкрито постійну виставку "Старожитності Канева" з етнографічним матеріалом XIX століття, кілька тематичних виставок.
Канівський природний заповідник (Музей природи)
Музей/галерея , Природний об'єкт , Заповідна територія
Канівський природний заповідник створений у 1923 році для охорони еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття лісів на придніпровських пагорбах та островах у районі Канева.
Флора заповідника налічує 990 видів судинних рослин (20% флори України), з них 5 видів занесено до Європейського червоного списку, 29 – до Червоної книги України.
На території заповідника зустрічаються 26 видів тварин занесених до Європейського червоного списку, 83 – до Червоної книги України.
Центральна садиба Канівського природного заповідника розташована на території колишньої садиби академіка Миколи Біляшевського, який виявив на Княжій горі у Каневі городище літописного Родня, племінного центру ранніх слов'ян.
У старовинному меморіальному будиночку Біляшевського відкрито музей природи Канівщини.
Майстерня-галерея "Творча скарбничка"
Музей/галерея
Майстерня-галерея "Творча скарбничка" представляє роботи канівської художниці Галини Морозової, співзасновниці однойменної творчої спілки, а також інших майстрів з Канева.
Художниця-самоучка Галина Морозова працює у різних стилях: реалізм, імпресіонізм, абстракціонізм, декоративне мистецтво. Своєю роботою-талісманом вона вважає картину "Птах щастя".
Музей "Тарасова світлиця"
Музей/галерея
Перший народний музей Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі "Тарасова світлиця" виник задовго до створення Шевченківського національного заповідника.
Ще у 1884 році, одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили, біля неї побудували хату. В одній її половині жив перший доглядач могили Іван Ядловський, відкрився перший народний музей поета з книгою відгуків.
Хата була розібрана у 1930-х роках, під час спорудження меморіалу на Тарасовій горі, але відновлена у 1991 році. В музейній експозиції представлені копія портрету Шевченка, подарованого музею художником Іллєю Рєпіним, копія рушника, вишитого для музею Лесею Українкою, ікона із зображенням Шевченка в образі святого.
В другій половині відновлено кімнату охоронця Шевченкової могили з оригінальним самоваром Івана Ядловського на столі.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Черкаська |