Корсунь-Шевченківський заповідник деімперіалізував свої об'єкти

В радянський час в приміщенні палацу Понятовського розмістили експозицію музею історії Корсунь-Шевченківської битви, на майданчику перед палацом експонувалася виставка військової техніки.

"Російсько-українська війна стала безповоротною точкою перегляду й зміни відносин між Україною і країною-агресором росією. Це мало відобразитися і в діяльності музейних закладів Заповідника. Тому в квітні 2022 року на засіданні науково-методичної ради було прийнято рішення про демонтаж експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви і зміни його назви на "Мілітарний музей" зі створенням нової експозиції в триповерховому флігелі", - йдеться в повідомленні заповідника на своєму сайті.

Водночас, враховуючи унікальність палацу як пам’ятки архітектури національного значення, було прийнято рішення про створення в ньому музейної експозиції "Палац Понятовського". Музеєфікація палацу Понятовського є основним способом збереження його як пам’ятки. "Створювана експозиція буде доповнювати архітектуру палацу, а не бути в ньому стороннім предметом, обов’язково поєднувати науковість, комунікативність й образність", - зазначається на сайті заповідника.

Оновлену експозицію "Палацу Понятовського" планують відкрити в травні 2023 року (за умови скасування воєнного стану в Україні).

В новій експозиції будуть представлені роботи митців різних часів і різних напрямків, стилів, технік. Це, зокрема, роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття (свого часу вони прикрашали палац), італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка,  італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Сигізмунда Бубікса, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка й українських митців ХХ-ХХІ століття Миколи Прокопенка, Бориса Федоренка, Сергія Шишка, Андрія Чебикіна, Сергія Дуплія, Оксани Тимків.

В експозиції можна буде побачити проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в Кабінеті малюнків Бібліотеки Варшавського університету; світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ – початку ХХ століття; копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема, Жана-Анрі Мюнца, польського художника Наполеона Орди, Ванічека, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюго, польського художника Адольфа Козарського.

В окремій залі експонуватимуться вироби порцеляни й кераміки з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, що презентують 20 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Італії, Німеччини, США, Франції. Окремий зал також буде відведений сакральному мистецтву, де серед інших ікон буде представлена ікона іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка, та ікони, відреставровані художницею, іконописцем Оксаною Тимків.

В експозицію будуть введені музейні предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ – ХІХ століття.

Експозиція мілітарного музею буде створена в 11 залах третього поверху флігеля палацу. У першій залі мілітарного музею розкриватимуться дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави".  Наступні чотири зали експозиції будуть присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага буде приділена висвітленню національного руху опору. Частина шостого залу буде присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах будуть репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.

В радянський час в приміщенні палацу Понятовського розмістили експозицію музею історії Корсунь-Шевченківської битви, на майданчику перед палацом експонувалася виставка військової техніки.

"Російсько-українська війна стала безповоротною точкою перегляду й зміни відносин між Україною і країною-агресором росією. Це мало відобразитися і в діяльності музейних закладів Заповідника. Тому в квітні 2022 року на засіданні науково-методичної ради було прийнято рішення про демонтаж експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви і зміни його назви на "Мілітарний музей" зі створенням нової експозиції в триповерховому флігелі", - йдеться в повідомленні заповідника на своєму сайті.

Водночас, враховуючи унікальність палацу як пам’ятки архітектури національного значення, було прийнято рішення про створення в ньому музейної експозиції "Палац Понятовського". Музеєфікація палацу Понятовського є основним способом збереження його як пам’ятки. "Створювана експозиція буде доповнювати архітектуру палацу, а не бути в ньому стороннім предметом, обов’язково поєднувати науковість, комунікативність й образність", - зазначається на сайті заповідника.

Оновлену експозицію "Палацу Понятовського" планують відкрити в травні 2023 року (за умови скасування воєнного стану в Україні).

В новій експозиції будуть представлені роботи митців різних часів і різних напрямків, стилів, технік. Це, зокрема, роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття (свого часу вони прикрашали палац), італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка,  італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Сигізмунда Бубікса, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка й українських митців ХХ-ХХІ століття Миколи Прокопенка, Бориса Федоренка, Сергія Шишка, Андрія Чебикіна, Сергія Дуплія, Оксани Тимків.

В експозиції можна буде побачити проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в Кабінеті малюнків Бібліотеки Варшавського університету; світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ – початку ХХ століття; копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема, Жана-Анрі Мюнца, польського художника Наполеона Орди, Ванічека, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюго, польського художника Адольфа Козарського.

В окремій залі експонуватимуться вироби порцеляни й кераміки з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, що презентують 20 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Італії, Німеччини, США, Франції. Окремий зал також буде відведений сакральному мистецтву, де серед інших ікон буде представлена ікона іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка, та ікони, відреставровані художницею, іконописцем Оксаною Тимків.

В експозицію будуть введені музейні предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ – ХІХ століття.

Експозиція мілітарного музею буде створена в 11 залах третього поверху флігеля палацу. У першій залі мілітарного музею розкриватимуться дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави".  Наступні чотири зали експозиції будуть присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага буде приділена висвітленню національного руху опору. Частина шостого залу буде присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах будуть репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.