Найвищий рівень захисту отримали Софія Київська, Києво-Печерська Лавра, ансамбль історичного центру Львова, резиденція Буковинських митрополитів та інші об'єкти, які входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього списку ЮНЕСКО.

20 об’єктів культурної спадщини України внесені до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалив на позачерговому засіданні Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту, повідомляє офіційний сайт ООН.

Зазначається, цей статус, відповідно до Другого протоколу ЮНЕСКО до Гаазької конвенції 1954 року, посилює їхній імунітет під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 87 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників.

ЮНЕСКО бере під додаткову тимчасову охорону такі об'єкти в Україні:

1. Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська лавра;

2. Львів – Ансамбль історичного центру;

3. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Ясінянська церква Вознесіння Господнього;

4. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Жовківська церква Пресвятої Трійці;

5. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці;

6. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці;

7. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Потелицька церква Зіслання Святого Духа;

8. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Рогатин – церква Зіслання Святого Духа;

9. Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів;   

10. Геодезична дуга Струве – Катеринівка; 

11. Геодезична дуга Струве – Баранівка;

12. Геодезична дуга Струве – Фельштин;

13. Геодезична дуга Струве – Старо-Некрасівка;

14. Астрономічна обсерваторія Київського національного університету;

15. Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;

16. Дендрологічний парк "Софіївка";

17. Держпром (будівля Державної промисловості);

18. Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;

19. Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;

20. Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.

Фактично йдеться про більшість українських об'єктів, які входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього списку ЮНЕСКО, без врахування об'єктів, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, а також історичного центру Одеси та Чернігова. Як зазначають у Міністерстві культури та інформаційної політики, це безпрецедентно великий список.

Зазначені 20 об’єктів тепер мають найвищий рівень захисту від військових атак, а також погроз зробити їх об'єктом нападу. Недотримання цих положень буде кваліфіковано як серйозне порушення Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

З 24 лютого 2022 року ЮНЕСКО верифікувала пошкодження 287 культурних об’єктів в Україні, у тому числі серед об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

20 об’єктів культурної спадщини України внесені до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалив на позачерговому засіданні Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту, повідомляє офіційний сайт ООН.

Зазначається, цей статус, відповідно до Другого протоколу ЮНЕСКО до Гаазької конвенції 1954 року, посилює їхній імунітет під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 87 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників.

ЮНЕСКО бере під додаткову тимчасову охорону такі об'єкти в Україні:

1. Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська лавра;

2. Львів – Ансамбль історичного центру;

3. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Ясінянська церква Вознесіння Господнього;

4. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Жовківська церква Пресвятої Трійці;

5. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці;

6. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці;

7. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Потелицька церква Зіслання Святого Духа;

8. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Рогатин – церква Зіслання Святого Духа;

9. Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів;   

10. Геодезична дуга Струве – Катеринівка; 

11. Геодезична дуга Струве – Баранівка;

12. Геодезична дуга Струве – Фельштин;

13. Геодезична дуга Струве – Старо-Некрасівка;

14. Астрономічна обсерваторія Київського національного університету;

15. Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;

16. Дендрологічний парк "Софіївка";

17. Держпром (будівля Державної промисловості);

18. Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;

19. Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;

20. Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.

Фактично йдеться про більшість українських об'єктів, які входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього списку ЮНЕСКО, без врахування об'єктів, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, а також історичного центру Одеси та Чернігова. Як зазначають у Міністерстві культури та інформаційної політики, це безпрецедентно великий список.

Зазначені 20 об’єктів тепер мають найвищий рівень захисту від військових атак, а також погроз зробити їх об'єктом нападу. Недотримання цих положень буде кваліфіковано як серйозне порушення Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

З 24 лютого 2022 року ЮНЕСКО верифікувала пошкодження 287 культурних об’єктів в Україні, у тому числі серед об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.