За півтора року, що минули після визволення міста, жителі Ізюмської громади зібрали дві сотні предметів, пов’язаних з російською окупацією.

Видавець газети "Обрії Ізюмщини" Костянтин Григоренко створює в Ізюмі на Харківщині музей окупації, куди мешканці приносять агітаційні листівки та газети, сухпаї, шеврони й особисті речі окупантів. Про це повідомляє радіо "Накипіло".

Метою створення музею є документування і збір бази доказів воєнних злочинів РФ, щоб не дати агресору безкарно брехати про "громадянський конфлікт" або найнятих акторів. 

У колекції музею вже понад 200 артефактів.

"Ми зробили перше оголошення в газеті і закликали людей принести артефакти, які вони зберігали у себе вдома. Тому що вони [росіяни] жили у багатьох – просто в їхніх будинках, оселях. І люди потрошку понесли. Спочатку боялися розкривати, просили на умовах анонімності, і ми з розумінням до цього ставилися", – розповідає про створення музею Григоренко.

Місцевий мешканець, який пережив окупацію та навіть допити кадирівців та ФСБ, приніс у колекцію музею солдатські жестянки-пляшки, консерви, цукор та сірники з російським маркуванням. Також серед експонатів є дорожній знак із латинською Р, що їм зазвичай позначають парковку, який росіяни десь зняли й на зворотному боці написали: "Внимание, впереди блокпост".

Також у музеї зберігається прапор, який привіз до Ізюма російський письменник-пропагандист, учасник бойових дій проти армії України Захар Прилєпін.

Костянтин розповідає, що читав телеграм-канал Прилєпіна, щоб дізнаватися про події в Ізюмі. Пропагандист активно постив повідомлення про місцевих колаборантів, прямо з прізвищами, фото, відео, – які потім і стали підтвердженнями співпраці з окупантами.

Колекція містить і кілька російських одностроїв, ношене взуття, шоломи та шапки-ушанки, газету "Красная звезда", агітку російського міноборони та майже всі випуски видання "Харьков Z", яке друкувалося в Білгороді.

Підтримав ідею створення музею й заступник начальника Ізюмської МВА Максим Стрельник.

"Це дуже важливо і в процесі перейменування. Ви знаєте, що в Ізюмі були перейменовані всі топоніми, які мали комуністичні назви та русизми. Зараз у нашому місті немає жодного топоніма, який би був якимось чином повʼязаний з країною-агресоркою Росією", – сказав він.

Усі експонати Григоренко згодом передасть на баланс Ізюмського краєзнавчого музею імені Миколи Сібільова. Будівля музею теж постраждала – два влучання, але всі експонати встигли вивезти неушкодженими.

Фото: nakipelo.ua

Видавець газети "Обрії Ізюмщини" Костянтин Григоренко створює в Ізюмі на Харківщині музей окупації, куди мешканці приносять агітаційні листівки та газети, сухпаї, шеврони й особисті речі окупантів. Про це повідомляє радіо "Накипіло".

Метою створення музею є документування і збір бази доказів воєнних злочинів РФ, щоб не дати агресору безкарно брехати про "громадянський конфлікт" або найнятих акторів. 

У колекції музею вже понад 200 артефактів.

"Ми зробили перше оголошення в газеті і закликали людей принести артефакти, які вони зберігали у себе вдома. Тому що вони [росіяни] жили у багатьох – просто в їхніх будинках, оселях. І люди потрошку понесли. Спочатку боялися розкривати, просили на умовах анонімності, і ми з розумінням до цього ставилися", – розповідає про створення музею Григоренко.

Місцевий мешканець, який пережив окупацію та навіть допити кадирівців та ФСБ, приніс у колекцію музею солдатські жестянки-пляшки, консерви, цукор та сірники з російським маркуванням. Також серед експонатів є дорожній знак із латинською Р, що їм зазвичай позначають парковку, який росіяни десь зняли й на зворотному боці написали: "Внимание, впереди блокпост".

Також у музеї зберігається прапор, який привіз до Ізюма російський письменник-пропагандист, учасник бойових дій проти армії України Захар Прилєпін.

Костянтин розповідає, що читав телеграм-канал Прилєпіна, щоб дізнаватися про події в Ізюмі. Пропагандист активно постив повідомлення про місцевих колаборантів, прямо з прізвищами, фото, відео, – які потім і стали підтвердженнями співпраці з окупантами.

Колекція містить і кілька російських одностроїв, ношене взуття, шоломи та шапки-ушанки, газету "Красная звезда", агітку російського міноборони та майже всі випуски видання "Харьков Z", яке друкувалося в Білгороді.

Підтримав ідею створення музею й заступник начальника Ізюмської МВА Максим Стрельник.

"Це дуже важливо і в процесі перейменування. Ви знаєте, що в Ізюмі були перейменовані всі топоніми, які мали комуністичні назви та русизми. Зараз у нашому місті немає жодного топоніма, який би був якимось чином повʼязаний з країною-агресоркою Росією", – сказав він.

Усі експонати Григоренко згодом передасть на баланс Ізюмського краєзнавчого музею імені Миколи Сібільова. Будівля музею теж постраждала – два влучання, але всі експонати встигли вивезти неушкодженими.

Фото: nakipelo.ua