Палац у стилі раннього класицизму збудував у Вороновиці польський магнат Франциск Ксаверій Ґрохольський.

Будівництво тривало з 1770 по 1777 рік. Архітектурні прийоми характерні для італійської школи зодчества епохи Палладіо. Можливо, проєкт розробив королівський архітектор Доменіко Мерліні.

Головний об'єм триповерхового палацу з портиком та фронтоном доповнено бічними галереями, які закінчуються павільйонами. Фасад прикрашений ліпниною: вінками, рослинними гірляндами та коров'ячими черепами (для відведення поганого ока). У палаці 43 кімнати. Найбільш багатим оформленням відрізняються парадні Овальна та Кругла зали 2-го поверху, де зберігся декор.

Палац оточений парком французького типу. В парку збереглася кругла водонапірна вежа в романському стилі.

За од ...

Палац у стилі раннього класицизму збудував у Вороновиці польський магнат Франциск Ксаверій Ґрохольський.

Будівництво тривало з 1770 по 1777 рік. Архітектурні прийоми характерні для італійської школи зодчества епохи Палладіо. Можливо, проєкт розробив королівський архітектор Доменіко Мерліні.

Головний об'єм триповерхового палацу з портиком та фронтоном доповнено бічними галереями, які закінчуються павільйонами. Фасад прикрашений ліпниною: вінками, рослинними гірляндами та коров'ячими черепами (для відведення поганого ока). У палаці 43 кімнати. Найбільш багатим оформленням відрізняються парадні Овальна та Кругла зали 2-го поверху, де зберігся декор.

Палац оточений парком французького типу. В парку збереглася кругла водонапірна вежа в романському стилі.

За однією з версій, в середині ХІХ століття маєток належав княгині Кароліні Сайн-Вітгенштейн, у якої в 1847 році кілька місяців гостював угорський композитор Ференц Ліст, написавши фортепіанний цикл "Glanes de Woronince" ("Колоски, зібрані після жнив у Воронинці"), в основі якого лежали мелодії, почуті Листом в Україні (за іншою версією, маєток Вітгенштейн був у Воронівцях на Хмельниччині).

В 1869 році садибу купив капітан II рангу Микола Можайський (за іншою версією, виграв у карти). Його брат, контр-адмірал Олександр Можайський, який прожив тут з 1869 по 1876 рік, проводив дослідження та експерименти в галузі повітроплавання. Тут він виготовив першу модель планера, яка була успішно випробувана в сусідньому селі Потуш. В 1882 році у Петербурзі літак конструкції Можайського з паровими двигунами став першим у світі літальним апаратом важчим за повітря, що відірвалося від землі, але був пошкоджений в ході випробувань.

У 1971 році у приміщенні палацу, де тоді розміщувалася школа, було відкрито Музей історії авіації та космонавтики. Основу експозиції складають документи, фотографії, книги, особисті речі, малюнки Олександра Можайського, макет літака його конструкції, а також муляжі літаків вітчизняного виробництва, сучасне льотне спорядження.

В одному з приміщень також відкрито кімнату-музей кобзаря Володимира Перепелюка.

Палац у стилі раннього класицизму збудував у Вороновиці польський магнат Франциск Ксаверій Ґрохольський.

Будівництво тривало з 1770 по 1777 рік. Архітектурні прийоми характерні для італійської школи зодчества епохи Палладіо. Можливо, проєкт розробив королівський архітектор Доменіко Мерліні.

Головний об'єм триповерхового палацу з портиком та фронтоном доповнено бічними галереями, які закінчуються павільйонами. Фасад прикрашений ліпниною: вінками, рослинними гірляндами та коров'ячими черепами (для відведення поганого ока). У палаці 43 кімнати. Найбільш багатим оформленням відрізняються парадні Овальна та Кругла зали 2-го поверху, де зберігся декор.

Палац оточений парком французького типу. В парку збереглася кругла водонапірна вежа в романському стилі.

За од ...

Палац у стилі раннього класицизму збудував у Вороновиці польський магнат Франциск Ксаверій Ґрохольський.

Будівництво тривало з 1770 по 1777 рік. Архітектурні прийоми характерні для італійської школи зодчества епохи Палладіо. Можливо, проєкт розробив королівський архітектор Доменіко Мерліні.

Головний об'єм триповерхового палацу з портиком та фронтоном доповнено бічними галереями, які закінчуються павільйонами. Фасад прикрашений ліпниною: вінками, рослинними гірляндами та коров'ячими черепами (для відведення поганого ока). У палаці 43 кімнати. Найбільш багатим оформленням відрізняються парадні Овальна та Кругла зали 2-го поверху, де зберігся декор.

Палац оточений парком французького типу. В парку збереглася кругла водонапірна вежа в романському стилі.

За однією з версій, в середині ХІХ століття маєток належав княгині Кароліні Сайн-Вітгенштейн, у якої в 1847 році кілька місяців гостював угорський композитор Ференц Ліст, написавши фортепіанний цикл "Glanes de Woronince" ("Колоски, зібрані після жнив у Воронинці"), в основі якого лежали мелодії, почуті Листом в Україні (за іншою версією, маєток Вітгенштейн був у Воронівцях на Хмельниччині).

В 1869 році садибу купив капітан II рангу Микола Можайський (за іншою версією, виграв у карти). Його брат, контр-адмірал Олександр Можайський, який прожив тут з 1869 по 1876 рік, проводив дослідження та експерименти в галузі повітроплавання. Тут він виготовив першу модель планера, яка була успішно випробувана в сусідньому селі Потуш. В 1882 році у Петербурзі літак конструкції Можайського з паровими двигунами став першим у світі літальним апаратом важчим за повітря, що відірвалося від землі, але був пошкоджений в ході випробувань.

У 1971 році у приміщенні палацу, де тоді розміщувалася школа, було відкрито Музей історії авіації та космонавтики. Основу експозиції складають документи, фотографії, книги, особисті речі, малюнки Олександра Можайського, макет літака його конструкції, а також муляжі літаків вітчизняного виробництва, сучасне льотне спорядження.

В одному з приміщень також відкрито кімнату-музей кобзаря Володимира Перепелюка.