Свято-Миколаївський кафедральний собор - головний храм Ніжина, один із перших зразків архітектури українського бароко.

Собор збудований у 1658-1668 роках козаками Ніжинського полку коштом полковників Івана та Василя Золотаренків на місці старого дерев'яного храму. Повторює у камені класичні прийоми української дерев'яної архітектури. Характерна риса архітектури п'ятикупольного храму - "всефасадність", тобто він однаково виглядає з усіх боків. Усередині заслуговує на увагу різьблений іконостас.

В 1663 році Миколаївський собор у Ніжині став центром драматичних подій, пов'язаний із "Чорною радою" - тут було обрано гетьманом Лівобережної України кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, що прийнято вважати початком Руїни - розпаду ...

Свято-Миколаївський кафедральний собор - головний храм Ніжина, один із перших зразків архітектури українського бароко.

Собор збудований у 1658-1668 роках козаками Ніжинського полку коштом полковників Івана та Василя Золотаренків на місці старого дерев'яного храму. Повторює у камені класичні прийоми української дерев'яної архітектури. Характерна риса архітектури п'ятикупольного храму - "всефасадність", тобто він однаково виглядає з усіх боків. Усередині заслуговує на увагу різьблений іконостас.

В 1663 році Миколаївський собор у Ніжині став центром драматичних подій, пов'язаний із "Чорною радою" - тут було обрано гетьманом Лівобережної України кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, що прийнято вважати початком Руїни - розпаду гетьманської держави.

Згідно з місцевою легендою, в цьому ж храмі (ще дерев'яному) гетьман Богдан Хмельницький вінчався із сестрою ніжинських полковників Ганною Золотаренко, проте насправді їхнє весілля відбулося в Корсуні.

В 1990 році Миколаївський собор було відреставровано та передано релігійній громаді УПЦ московського патріархату. Тепла церква Іоанна Предтечі (1842 рік), що входила до комплексу, перебудована в Будинок культури (вулиця Батюка, 16).

В сквері встановлено пам'ятники Богданові Хмельницькому та Марії Заньковецькій.

Свято-Миколаївський кафедральний собор - головний храм Ніжина, один із перших зразків архітектури українського бароко.

Собор збудований у 1658-1668 роках козаками Ніжинського полку коштом полковників Івана та Василя Золотаренків на місці старого дерев'яного храму. Повторює у камені класичні прийоми української дерев'яної архітектури. Характерна риса архітектури п'ятикупольного храму - "всефасадність", тобто він однаково виглядає з усіх боків. Усередині заслуговує на увагу різьблений іконостас.

В 1663 році Миколаївський собор у Ніжині став центром драматичних подій, пов'язаний із "Чорною радою" - тут було обрано гетьманом Лівобережної України кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, що прийнято вважати початком Руїни - розпаду ...

Свято-Миколаївський кафедральний собор - головний храм Ніжина, один із перших зразків архітектури українського бароко.

Собор збудований у 1658-1668 роках козаками Ніжинського полку коштом полковників Івана та Василя Золотаренків на місці старого дерев'яного храму. Повторює у камені класичні прийоми української дерев'яної архітектури. Характерна риса архітектури п'ятикупольного храму - "всефасадність", тобто він однаково виглядає з усіх боків. Усередині заслуговує на увагу різьблений іконостас.

В 1663 році Миколаївський собор у Ніжині став центром драматичних подій, пов'язаний із "Чорною радою" - тут було обрано гетьманом Лівобережної України кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, що прийнято вважати початком Руїни - розпаду гетьманської держави.

Згідно з місцевою легендою, в цьому ж храмі (ще дерев'яному) гетьман Богдан Хмельницький вінчався із сестрою ніжинських полковників Ганною Золотаренко, проте насправді їхнє весілля відбулося в Корсуні.

В 1990 році Миколаївський собор було відреставровано та передано релігійній громаді УПЦ московського патріархату. Тепла церква Іоанна Предтечі (1842 рік), що входила до комплексу, перебудована в Будинок культури (вулиця Батюка, 16).

В сквері встановлено пам'ятники Богданові Хмельницькому та Марії Заньковецькій.