Будинок Анни Москви-Голоти, дружини Вижницького адвоката та депутата Австрійського парламенту Михайла Москви, збудований у Вижниці у другій половині ХIХ століття.

Анна Москва-Голота була однією з найосвіченіших жінок Буковини, добре розумілася на політиці та культурі, знала декілька іноземних мов, володіла грою на фортепіано, закінчила учительську гімназію, була загартована у боротьбі за права жінки, за волю України. Надзвичайно енергійна і патріотично налаштована, вона власним коштом відремонтувала Народний дім у Вижниці (нині він знаходиться на території Вижницької школи-інтернату) й стала останнім очільником товариства "Просвіта" в місті.

Помешкання Москвів було затишним місцем для відпочинку, душевного спокою, спілкування з творчими людьми за філіжанкою кави та ...

Будинок Анни Москви-Голоти, дружини Вижницького адвоката та депутата Австрійського парламенту Михайла Москви, збудований у Вижниці у другій половині ХIХ століття.

Анна Москва-Голота була однією з найосвіченіших жінок Буковини, добре розумілася на політиці та культурі, знала декілька іноземних мов, володіла грою на фортепіано, закінчила учительську гімназію, була загартована у боротьбі за права жінки, за волю України. Надзвичайно енергійна і патріотично налаштована, вона власним коштом відремонтувала Народний дім у Вижниці (нині він знаходиться на території Вижницької школи-інтернату) й стала останнім очільником товариства "Просвіта" в місті.

Помешкання Москвів було затишним місцем для відпочинку, душевного спокою, спілкування з творчими людьми за філіжанкою кави та рому, бажаючі могли скористатися бібліотекою рідкісних книг родини. Будинок Москвів, який місцева інтелігенція тоді між собою називала "Домом під зеленою ліхтарнею", в часи Австро-Угорщини став своєрідним Будинком творчості, в якому гостювали діячі культури, письменники та науковці. У Москвів неодноразово зупинявся Іван Франко – вперше у 1884 році під час своєї експедиції зі збору матеріалів про легендарного опришка Олексу Довбуша та керівника селянського повстання Лук’яна Кобилицю. Влітку 1901 року Леся Українка разом зі своїм чоловіком, етнографом Климентом Квіткою, теж гостювала в будинку Анни Москви-Голоти, з якою товаришувала до самої смерті. Тут на початку ХХ століття побували письменники Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Юрій Федькович та багатьох інших видатниї українців.

На фасаді будинку Москвів донині збереглась стара вивіска крамниці, яку утримувала родина.

На честь 150-річчя від дня народження Івана Франка з ініціативи творчої інтелігенції та товариства "Просвіта" на будинку було відкрито барельєф Іванові Франку, Лесі Українці та Ользі Кобилянській. Автор барельєфу – скульптор Володимир Римарь.

Будинок Анни Москви-Голоти, дружини Вижницького адвоката та депутата Австрійського парламенту Михайла Москви, збудований у Вижниці у другій половині ХIХ століття.

Анна Москва-Голота була однією з найосвіченіших жінок Буковини, добре розумілася на політиці та культурі, знала декілька іноземних мов, володіла грою на фортепіано, закінчила учительську гімназію, була загартована у боротьбі за права жінки, за волю України. Надзвичайно енергійна і патріотично налаштована, вона власним коштом відремонтувала Народний дім у Вижниці (нині він знаходиться на території Вижницької школи-інтернату) й стала останнім очільником товариства "Просвіта" в місті.

Помешкання Москвів було затишним місцем для відпочинку, душевного спокою, спілкування з творчими людьми за філіжанкою кави та ...

Будинок Анни Москви-Голоти, дружини Вижницького адвоката та депутата Австрійського парламенту Михайла Москви, збудований у Вижниці у другій половині ХIХ століття.

Анна Москва-Голота була однією з найосвіченіших жінок Буковини, добре розумілася на політиці та культурі, знала декілька іноземних мов, володіла грою на фортепіано, закінчила учительську гімназію, була загартована у боротьбі за права жінки, за волю України. Надзвичайно енергійна і патріотично налаштована, вона власним коштом відремонтувала Народний дім у Вижниці (нині він знаходиться на території Вижницької школи-інтернату) й стала останнім очільником товариства "Просвіта" в місті.

Помешкання Москвів було затишним місцем для відпочинку, душевного спокою, спілкування з творчими людьми за філіжанкою кави та рому, бажаючі могли скористатися бібліотекою рідкісних книг родини. Будинок Москвів, який місцева інтелігенція тоді між собою називала "Домом під зеленою ліхтарнею", в часи Австро-Угорщини став своєрідним Будинком творчості, в якому гостювали діячі культури, письменники та науковці. У Москвів неодноразово зупинявся Іван Франко – вперше у 1884 році під час своєї експедиції зі збору матеріалів про легендарного опришка Олексу Довбуша та керівника селянського повстання Лук’яна Кобилицю. Влітку 1901 року Леся Українка разом зі своїм чоловіком, етнографом Климентом Квіткою, теж гостювала в будинку Анни Москви-Голоти, з якою товаришувала до самої смерті. Тут на початку ХХ століття побували письменники Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Юрій Федькович та багатьох інших видатниї українців.

На фасаді будинку Москвів донині збереглась стара вивіска крамниці, яку утримувала родина.

На честь 150-річчя від дня народження Івана Франка з ініціативи творчої інтелігенції та товариства "Просвіта" на будинку було відкрито барельєф Іванові Франку, Лесі Українці та Ользі Кобилянській. Автор барельєфу – скульптор Володимир Римарь.