Музей в Підгайцях було створено в 1993 році як музей Української Повстанської Армії з ініціативи "Союзу Українок" в підвальному приміщенні, де колись працівники НКВС катували політв’язнів. У 2002 році на базі музею УПА був створений народний історико-краєзнавчий музей Підгаєччини. Нині музей розташовується в колишній будівлі Українського народного дому в стилі українського модерну.

Експозиція музею представлена у трьох тематичних відділах. Перша зала присвячена археології краю та історії визвольної боротьби на Підгаєччині. В ній експонуються збірка споминів колишніх вояків Української Повстанської Армії "В рядах УПА", хроніка "Незабутні літо та осінь повстання незалежності 1991 року", матеріали "Відзначення 60-ліття". Велику цінність п ...

Музей в Підгайцях було створено в 1993 році як музей Української Повстанської Армії з ініціативи "Союзу Українок" в підвальному приміщенні, де колись працівники НКВС катували політв’язнів. У 2002 році на базі музею УПА був створений народний історико-краєзнавчий музей Підгаєччини. Нині музей розташовується в колишній будівлі Українського народного дому в стилі українського модерну.

Експозиція музею представлена у трьох тематичних відділах. Перша зала присвячена археології краю та історії визвольної боротьби на Підгаєччині. В ній експонуються збірка споминів колишніх вояків Української Повстанської Армії "В рядах УПА", хроніка "Незабутні літо та осінь повстання незалежності 1991 року", матеріали "Відзначення 60-ліття". Велику цінність представляє і переклад з російської публіцистичного твору Івана Біласа "Репресивно-каральна система в Україні у 1917-1953 роках", написана на основі досліджень архівних матеріалів, в яких розкривається підступна технологія поборювання національно-визвольного руху ОУН-УПА, яку практикували органи НКВС.

Друга зала – художньо-публіцистична. В ній розміщені картини і літературно-публіцистичні матеріали місцевих краєзнавців та колишніх жителів Підгаєччини, які зараз проживають за кордоном. 

Третя зала – народознавча. В ній представлені експонати, що відображають культуру й побут селян, які проживали на теренах краю впродовж ХІХ століття.

Музей в Підгайцях було створено в 1993 році як музей Української Повстанської Армії з ініціативи "Союзу Українок" в підвальному приміщенні, де колись працівники НКВС катували політв’язнів. У 2002 році на базі музею УПА був створений народний історико-краєзнавчий музей Підгаєччини. Нині музей розташовується в колишній будівлі Українського народного дому в стилі українського модерну.

Експозиція музею представлена у трьох тематичних відділах. Перша зала присвячена археології краю та історії визвольної боротьби на Підгаєччині. В ній експонуються збірка споминів колишніх вояків Української Повстанської Армії "В рядах УПА", хроніка "Незабутні літо та осінь повстання незалежності 1991 року", матеріали "Відзначення 60-ліття". Велику цінність п ...

Музей в Підгайцях було створено в 1993 році як музей Української Повстанської Армії з ініціативи "Союзу Українок" в підвальному приміщенні, де колись працівники НКВС катували політв’язнів. У 2002 році на базі музею УПА був створений народний історико-краєзнавчий музей Підгаєччини. Нині музей розташовується в колишній будівлі Українського народного дому в стилі українського модерну.

Експозиція музею представлена у трьох тематичних відділах. Перша зала присвячена археології краю та історії визвольної боротьби на Підгаєччині. В ній експонуються збірка споминів колишніх вояків Української Повстанської Армії "В рядах УПА", хроніка "Незабутні літо та осінь повстання незалежності 1991 року", матеріали "Відзначення 60-ліття". Велику цінність представляє і переклад з російської публіцистичного твору Івана Біласа "Репресивно-каральна система в Україні у 1917-1953 роках", написана на основі досліджень архівних матеріалів, в яких розкривається підступна технологія поборювання національно-визвольного руху ОУН-УПА, яку практикували органи НКВС.

Друга зала – художньо-публіцистична. В ній розміщені картини і літературно-публіцистичні матеріали місцевих краєзнавців та колишніх жителів Підгаєччини, які зараз проживають за кордоном. 

Третя зала – народознавча. В ній представлені експонати, що відображають культуру й побут селян, які проживали на теренах краю впродовж ХІХ століття.