Пам'ятки Корця

Руїни Корецького замку з виразною надбрамною баштою червоної цеглини є візитною карткою міста.

Перше дерев'яне укріплення спорудив у XV сторіччі над над річкою Корчик князь Острозький. Пізніше замок перейшов у володіння волинського воєводи Богдана Корецького, який зміцнив його кам'яними стінами з баштами та бастіонами, обведеними земляним валом та ровом, що наповнювався водою з річки.

В XVIII сторіччі фортечні споруди стали основою для будівництва палацового комплексу князів Чарторийских. В 1832 році палац згорів і з того часу не відновлювався.

Збереглися трирівнева надбрамна вежа, прилеглі до неї руїни зовнішніх стін палацових споруд, а також трипилонний чотириарковий міст (реконструйований останніми роками).

Корецький історичний музей відкрито у приміщенні колишнього палацу Горчинських (XVIII століття) до 850-річчя першої літописної згадки про місто.

Експозиція розміщена у п'яти залах: історії міста Корець, Другої Світової війни, етнографії та двох виставкових. Понад 6 тисяч експонатів відображають історію, культуру та побут краю.

Перед входом до Корецького історичного музею встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку, за легендою, перероблений із пам'ятника Леніну.

Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир упродовж століть вважався духовною фортецею православ'я на Волині.

За легендою, заснований у 1064 році першим ігуменом Києво-Печерського монастиря Варлаамом. Двічі розорявся кочівниками. В 1571 році монастир був відроджений князем Богданом Корецьким як Воскресенський. В 1620 році почалося будівництво великого монастирського комплексу на новому місці, однак князь Самуїл Корецький, який прийняв католицтво, передав новий храм і келійні корпуси францисканським черницям. В ХІХ столітті католиків вигнали, а костел перебудували на Троїцький собор у візантійському стилі. На початку ХХ століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква та надбрамна дзвіниця.

За радянської влади обитель залишалася єдиним чинним жіночим монастирем на території України.

Головна святиня - чудотворна Корецька ікона Божої Матері "Суручниця грішних". На території знаходиться могила Анни Андро де Ланжерон, уродженої Оленіної, якій пропонував руку і серце Пушкін, присвятивши їй після відмови вірш "Я вас любив...".

В саду - оригінальний вулик у формі монастиря.

Для фотографування на території потрібен особливий дозвіл.

В канонічному плані підпорядковується напряму московському патріарху Кирилу та не є частиною УПЦ московського патріархату - власником монастиря зазначений Священний синод російської православної церкви.

Костел Святого Антонія - найстаріший храм міста Корець. Заснований князем Каролем Корецьким в 1533 році (за іншими даними - в 1633 році), названий на честь святого Антонія Падуанського.

В 1706 році на місці дерев'яного храму було збудовано новий кам'яний костел у стилі бароко. В ході реконструкції 1916 року було прибудовано додатковий неф.

За радянської влади тут розміщувався склад хімікатів.

В 1990 році храм повернуто католицькій громаді Корця, освячено в 1904 році як костел Святого Антонія.

Збереглися фрагменти настінних розписів, проведено реставрацію.

Церква Святого Миколая в Корці збудована у 1834 році коштом князя Юзефа Чарторийського.

В основі композиції храму в стилі ампір лежить типова для волинського культового будівництва тричастинна структура. З торців церкву прикрашають величні, хоч і дещо непропорційні портики з тосканськими колонами.

Миколаївська церква у Корці належить до УПЦ московського патріархату.

Масивний корпус келій колишнього Воскресенського монастиря стоїть на пагорбі у центрі Корця навпроти Миколаївської церкви.

Заснований князем Богушем Корецьким у 1571 році як православний монастир на місці більш давньої обителі. Нинішній монастирський комплекс у стилі пізнього бароко споруджений у 1754-1767 роках отцями василіанами (за іншими даними – францисканцями).

Нині це Воскресенський скит Свято-Троїцького Корецького жіночого монастиря з церквою Воскресіння Христового.