Пам'ятки Тернополя

Історико-меморіальний музей політичних в'язнів розташований у Тернополі в підвальних камерах тимчасового ув'язнення колишнього слідчого ізолятора Тернопільського управління НКВС-КДБ.

Експозиція розповідає про боротьбу українських націоналістів з комуністичним режимом, репресивні методи радянських спецслужб та життя засуджених у таборах ГУЛАГу.

В 28 камерах попереднього ув'язнення відтворено тюремну обстановку. Відвідувачі можуть побачити карцер, знаряддя тортур, одяг та предмети побуту ув'язнених. Також виставлено макети сибірського концтабору та вагона-"телятника".

Кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (Катедра) в Тернополі - пам'ятка архітектури пізнього європейського бароко.

Великий римо-католицький храм із двома витонченими вежами споруджений у 1749-1779 роках в історичному центрі міста за проєктом архітектора Августа Мощинського (за іншими даними – Яна де Вітте) на місці давньоруської православної церкви. Одночасно було збудовано двоповерховий келійний корпус монастиря домініканців. Між ними розташований так званий "італійський дворик", нині недоступний для туристів.

Домініканський костел сильно постраждав під час Другої світової війни, відновлений у 1953 році. Використовувався як картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею, у монастирському корпусі й досі розташований архів.

В 1992 році будівлю відреставровано та передано громаді греко-католиків. Інтер'єри не збереглися.

Поруч із собором встановлено пам'ятник митрополиту Йосипу Сліпому, а в сквері навпроти храму - пам'ятник князю Данилові Галицькому.

Тернопільський замок закладений у 1540 році великим коронним гетьманом Яном Тарновським на місці давньоруського поселення Сопільче (Топільче) для оборони польських кордонів від татар.

У XVII столітті великий коронний канцлер Томаш Замойський значно розширив укріплення, однак у наступні роки вони неодноразово руйнувалися. Зокрема, замок був майже повністю розібраний турками після захоплення міста в 1672 році.

На початку ХІХ століття граф Францішек Коритовський побудував на його місці палац, для чого були знесені укріплення, що збереглися, вежі й ворота, а будівля оточена звичайною огорожею. Окремі замкові елементи збереглися.

Під час першої світової війни палац був спалений і тривалий час перебував у руїнах. Відреставрований у 1951 році, в ньому розмістили виставкові зали та навчально-спортивний центр.

З вулиці будівля виглядає непоказно, проте з боку озера добре видно її фортифікаційний характер.

У підземеллях замку відкрито "Музей міста Тернопіль".

Площа аквапарку "Алігатор" при готельному розважально-оздоровчому комплексі в Тернополі  складає 4,2 тисячі квадратних метрів. Тут можуть одночасно розміститися 400 відвідувачів.

В аквапарку три басейни глибиною 150, 90 та 30 сантиметрів, 8 водяних гірок для дорослих і дітей різного віку довжиною від 3 до 33 метрів і висотою від 1,5 до 10,5 метрів. Окрім водяних гірок є зона гідромасажу, водоспади та 2 захоплюючі атракціони: "Body Slay" (інтригуюча подорож закритою водяною трубою довжиною 86 метрів з висоти 6,5 метрів) та "Black Hole" (адреналіновий спуск закритою водяною трубою з висоти 12,5 метрів довжиною 160 метрів, що супроводжується ефектними ілюмінаціями та захоплюючими звуками). Інші атракціони: ві гірки "Камікадзе" (висота 10,5 метрів, довжина 33 метри), гірка "Труба" (висота 6,5 метрів), полога "Родинна гірка" (висота 4,5 метри і 20 метрів довжини).

До комплексу аквапарку входить SPA-зона (інфро-червона сауна, професійні масажисти, турецька баня хамам).

При готельному комплексі є боулінг, диско-клуб, ресторан, більярд, фітнес-клуб.

"Венеціанським (Італійським) двориком" у Тернополі називають двір великої будівлі на розі вулиць Тараса Шевченка та Стефана Качали.

У 1893 році тут відкрилася польська бурса та бібліотека "Товариство народної школи" (Towarzystwa szkoly ludowej). У 1913 році було відкрито Подільський музей із чотирма відділами: етнографічним, історико-нумізматичним, природознавчим та археологічним (його експозиція лягла в основу нинішнього краєзнавчого музею). Пізніше у будівлі розміщувалася жіноча гімназія, а зараз – Управління освіти Тернопільської міськради.

Внутрішній дворик будівлі прозвали "венеціанським" ("італійським") за характерне оформлення з аркадою та порталом з колонами.

До останнього часу там розташовувалося Управління муніципальної поліції, об'єкт був у дуже поганому стані. Наразі частково відреставрований "Італійський дворик" є літньою патіо-терасою концептуального ресторану-галереї "Бункермуз".

Етногалерея "Спадок" заснована в Тернополі у 2016 році родиною підприємців Тараса та Ірини Демкур на основі їх приватній колекції автентичного українського національного вбрання, вишиваних рушників, прикрас та ужиткових речей.

Галерейний простір розташовується в бізнес-центрі "Атріум" у центрі міста. Тут представлено близько 5000 рідкісних зразків народно-прикладного мистецтва зі всієї України. Це етнічні українські строї, старовинні жіночі прикраси, колекційні рушники, козацькі та писані домашні ікони, глиняні вироби, рідкісні документи та багато іншого. Також є артефакти трипільської культури, козацької доби та визвольного руху України.

Особливою гордістю Етногалереї "Спадок" є колекція борщівських вишиванок, вишитих чорними нитками на білому полотні. У 2020 році борщівську народну вишивку внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.

Є можливість відвідати галерею з екскурсією.

Кафедральний собор Різдва Христового в Тернополі - напрочуд гарний храм, один із найкращих зразків подільської архітектурної школи XVII сторіччя.

Церкву споруджено в 1602-1608 роках майстром на ім'я Леонтій біля східних міських воріт. Набула сучасного вигляду внаслідок подальших перебудов та реставрації у 1937 році.

Нині належить Православній церкві України. Головна святиня - ікона Тернопільської Божої Матері.

Перший на Заході України музей ретро-автомобілів "Ретро-Кортеж" відкрито в Тернополі в 2016 році з ініціативи підприємця Тараса Демкура.

Представлено понад 20 старовинних автомобілів, частина з яких має цікаву історію. Зокрема, в колекції є автомобіль "Ягуар", який належав президенту США Річарду Ніксону, а також "Майбах" зі ставки Гітлера "Вервольф". Найстаріший автомобіль датується 1933 роком.

Також представлені відреставровані мотоцикли, стара радіотехніка, колекція міні-автомобілів із різних куточків світу, військова техніка.

Музей історії Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької має музейну кімнату, яка знайомить з історією навчального закладу від часів його заснування у 1958 році.

Експозиція розповідає про кожне відділення, що функціонують у навчальному закладі: “Фортепіано”, “Оркестрові струнні інструменти”, “Оркестрові духові та ударні інструменти”, “Народні інструменти”, “Хорове диригування”, “Спів”, “Теорія музики”, “Образотворче мистецтво”.

В експозиції представлені концертні костюми оркестрів, хорів та ансамблів, старовинні музичні інструменти. Окремі стенди розкривають досягнення деяких випускників.

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини створений у 2019 році та об’єднав інші музеї області, пов’язані з історією визвольних змагань на території краю.

Експозиція розкриває історію боротьби України за незалежність, зокрема під час Революції Гідності та російсько-української війни.

Розроблена Українським інститутом національної пам’яті виставка "Люди свободи" розповідає про 26 громадських діячів минулого століття, завдяки чиїй боротьбі стало можливим відновлення незалежності України.

Відділом Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини є Музей національно-визвольної боротьби ОУП-УПА імені Якова Бусела в селі Бишки.

Пам'ятник давньоруському князю Данилові Галицькому, об'єднувачу західноукраїнських земель, встановлений у центрі Тернополя в 2002 році.

В середині XIII сторіччя Данило Галицький зумів об'єднати в своїх руках Галицько-Волинську державу, що дісталася йому в спадок від батька Романа Мстиславича, і в 1254 році став першим королем Русі. Також він був першим руським правителем, який зміг завдати поразки військам Золотої Орди. При ньому на руських землях почалося поширення західної культури, європейського типу державного та адміністративного управління.

Автор кінного пам'ятника Данилові Галицькому – скульптор Богдан Рудий.

Пам'ятник українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку встановлено у Тернополі в 1995 році.

Знаходиться у сквері за Домініканським костелом, на місці колишньої гімназії №1, де в  1902 році письменник зустрічався з тернопільськими гімназистами.

У Тернополі Франко бував неодноразово, зокрема. як кореспондент газети "Кур'єр львівський" на крайовій етнографічній виставці. У приміщенні Міщанського братства (тепер філармонія) він читав "Мойсея", часто зупинявся у готелі "Подільський" дорогою до села Вікно.

Автор пам'ятника Іванові Франку у Тернополі – скульптор Іван Сонсядло.

Перший у світі пам'ятник видатній оперній співачці Соломії Крушельницький встановлений у Тернополі в 2010 році.

Фігура прими відлита з бронзи на повний зріст. Пам'ятник висотою 3,8 метри важить 3,5 тони.

Автори композиції – скульптор Володимир Стасюк (Рівне) та архітектор Ізабелла Ткачук, які працювали спільно з тернопільськими художниками Данилом Чепілем та Анатолієм Водоп'яном.

Досі пам'ять української співачки, яка народилася на Тернопіллі, увічнювали лише бюсти у Львові та Мілані, де вона виступала у театрі Ла Скала.

Пам'ятник керівникові Організації українських націоналістів (ОУН), лідеру українських націоналістів Степанові Бандері у Тернополі встановлено в 2008 році до 100-річчя від дня його народження.

Знаходиться в парку імені Тараса Шевченка, навпроти будівлі Тернопільської обласної державної адміністрації.

Автор пам'ятника Степанові Бандері у Тернополі - тернопільський скульптор Роман Вільгушинський.

Пам'ятник Тарасовы Шевченку роботи скульптора Миколи Невеселого встановлений у Тернополі в 1982 роцы біля обласного драмтеатру, який носить ім'я поета.

Знаходиться у сквері праворуч від драмтеатру.