Пам'ятки Гусятина

Гусятинський краєзнавчий музей засновано в 1979 році. До 2006 року експозиція розміщувалася у старовинній будівлі синагоги.

Фонди музею налічують понад 16 тисяч експонатів: кістки копалин тварин, кам'яні та бронзові знаряддя праці, гончарні вироби, старовинна вишивка тощо.

В одній із зал оформлено експозицію городища-святилища Богіт, яке входило до "Збручського культового центру" (село Городниця). Представлено копію знаменитого Збручанського ідола.

Бернардинський костел і монастир було засновано в Гусятині в 1610 році польським магнатом Валентієм Александером Калиновським, який передав братам бернардинцям перший дерев'яний храм.

Через 10 років майбутній коронний гетьман Мартин Калиновський розпочав будівництво кам'яного храму в стилі бароко та двоповерхового монастирського корпусу. В 1648 році монастир зруйнували татари. Відновлювати його почали після звільнення міста від турецького панування, а закінчили лише в 1728 році.

За австрійців костел став парафіяльним, а за радянської влади був закритий. Відродження почалося в 1991 році зусиллями братів францисканців. В даний час це католицький храм Різдва Пресвятої Діви Марії, будівля потребує реставрації.

Оборонна синагога в готико-мавританському стилі знаходиться на пагорбі в найстарішій частині Гусятина.

Побудована в XVІ сторіччі, коли в місті була значна хасидська єврейська громада. Спочатку будівля мала яскраво виражений оборонний характер, але багато в чому втратила його після реконструкції ХVІІ століття. В стінах першого ярусу збереглися гарматні бійниці.

Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала. Пізніше синагогу відновили, розмістивши в її приміщенні краєзнавчий музей . Згодом музей перенесли в інше приміщення, будівля синагоги занепадає.

Церкву Святого Онуфрія в Гусятині було збудовано в ХVІ сторіччі, коли формувалася оборонна система середньовічного міста, до якої входили також замок та синагога.

Разом із церквою вони утворювали укріплений трикутник із ратушною площею всередині. Товщина стін храму сягає 2,2 метри. Верхній бойовий ярус не зберігся. Ймовірно, він був дерев'яною галереєю по периметру вежі. Навколо храму збереглися мури.

За часів турецеького володарювання 1672-1683 років церкву було перебудовано на мечеть.

Нині це чинна греко-католицька церква.