Пам'ятки Рахівського району

Великобичківський історико-краєзнавчий музей знайомить відвідувачів з природою, культурою та історією селища міського типу Великий Бичків від найдавніших часів до сьогодення.

Музей заснований в 1957 році з ініціативи місцевої громади. Розташовується у двоповерховій будівлі, що є пам'яткою історії ХVII століття. Фонди музею налічують близько 3000 експонатів. Зокрема, представлено літографію із зображенням фабрики "Клотильда" – першого хімічного підприємства Угорщини, яке було збудоване у Великому Бичкові у 1868 році.

Один із експозиційних розділів присвячений уродженцю селища, єпископові Мукачівської греко-католицької єпархії, блаженному священномученику Теодору Ромжі.

Широко пердставлені вироби місцевих майстрів народної творчості: художників, різьбярів, вишивальниць.

Водоспад Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття – 36 метрів.

Розташований біля траси Ясіня-Рахів, за 2 кілометри від повороту на Драгобрат. Знаходиться на струмку (потоці) Труфанець - правій притоці річки Чорна Тиса, на південно-східних схилах Свидовецького хребта.

Утворений на місці виходу на поверхню стійких до руйнування пісковиків. Потік бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 метрів біля підніжжя Близниці. Довжина потоку – 2830 метрів. У лісовому поясі він частково (230 метрів) протікає під землею.

Водоспад Труфанець утворює кілька каскадів. Це один із наймальовничіших водоспадів каскадного типу в Українських Карпатах. Гідрологічна пам'ятка природи.

Географічний центр континентальної Європи обчислено і відзначено в селі Ділове, в району Рахова, угорськими геодезистами в 1887 році.

Тут було встановлено двометровий бетонний геодезичний знак у вигляді зрізаної чотиригранної піраміди. На прямокутному постаменті висічено латиною: "Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, за допомогою спеціального приладу, виготовленого в Австро-Угорщині, за шкалою меридіанів та паралелей, визначено тут Центр Європи. 1887".

Згодом обчислення угорських геодезистів неодноразово заперечувалися вченими з інших країн, але залишаються загальновизнаними.

В радянські часи поряд була встановлена нова стела заввишки 7,2 метри. У 2005 році поряд зі стелою з'явилася Алея європейських прапорів, що наголошує на символічності даного місця. У колибі-музеї представлено колекцію автентичних гуцульських предметів побуту.

У 2010 році відкрито еколого-просвітницький центр із музеєм природи та культури Карпат, для якого збудували двоповерховий дерев'яний будинок у гуцульському стилі. Еколого-культурологічний рекреаційний комплекс "Центр Європи" є філією Карпатського біосферного заповідника.

Драгобрат - високогірне селище, що виникло як гірськолижний курорт навколо притулку "Драгобрат" на висоті 1400 метрів над рівнем моря (найвисокогірніша гірськолижна база українських Карпат).

Курортна зона з житлом (турбаза "Драгобрат" і приватні котеджі) та розвагами розташована на полонині Драгобрат на стиці хвойних лісів і зони альпійських лугів біля підніжжя гори Стіг (1707 метрів) в районі гірського масиву Близниця (1883 метрів).

Унікальний рельєф схилів і тривалий сніговий період (сніг лежить з листопада по березень) приваблює професіоналів і любителів гірськолижного екстріму, а важка дорога від найближчого великого селища Ясіня відсіває випадкових людей.

Подолати 14 кілометрів гірської дороги взимку можна тільки на утилітарному позашляховику, так що автотуристи воліють залишати власний транспорт в Ясіні і користуватися "карпатським таксі".

Гора Петрос (2020 метрів) – одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, третя за висотою гора в Україні після Говерли (2061 метрів) та Бребенескула (2035 метрів).

Знаходиться на північно-західному кінці хребта між гірами Шешул і Говерла. Назва перекладається з румунської як "камінь". Складається з пісковиків, вкрита субальпійською рослинністю. Західний схил крутий, з численними кам'яними осипами.

За легендою, колись на вершині Петроса знайшли кам'яний хрест. Нині на цьому місці споруджено дерев'яну капличку. З вершини відкривається чудовий краєвид на весь чорногорський хребет, а також на гору Близниця.

Гора Петрос користується популярністю серед любителів гірського туризму. Підйом на неї складніший, ніж на Говерлу, у зв'язку з більшою крутістю схилу. Найпростіший маршрут починається із села Кваси, звідки йде пологіше піднесення. Взимку часто бувають снігові лавини.

Етно-туристичний центр "Музей гуцульської бриндзі" в Рахові відкрився в 2020 році з ініціативи представників Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів.

В експозиції представлено макет вівчарської стаї – приміщення для виробництва полонинських овечих сирів із традиційним сироварним обладнанням: казанком, путерою та бербеницею. Під час екскурсії відвідувачів знайомлять із технологією виготовлення гуцульської бриндзі, демонструють документальний фільм "Гуцульська овеча бриндзя" про цей традиційний продукт, який отримав перше в Україні зареєстроване географічне зазначення PDO (Protected Designation of Origin).

Музейне приміщення оформлене у стилі традиційної гуцульської оселі. Всі експонати можна брати в руки, приміряти, фотографуватися з ними. На подвір'ї розташована дегустаційна альтанка. В програму відвідування входить приготування і дегустація кулеші з бриндзою.

Територія Музею гуцульської бриндзі облаштована з урахуванням норм архітектурної доступності.

Від музею починається культурно-туристичний маршрут "Гуцульські сирні плаї".

Музей гуцульської різьби Юрія Павловича відкрився у 2014 році на першому поверсі готелю "Європа" у Рахові.

В експозиції представлено понад сто робіт видатного закарпатського різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України Юрія Павловича. Майстер працює у техніках звичайної різьби, сухої різьби, інкрустації бакунтом, кісткою, пацьорками, перламутром та цв'яшкамі.

Серед експонатів – декоративні тарелі, шкатулки, діжки, свчники, ложки, ножі, трембіти, рушниці та шаблі.

Особливе місце в експозиції посідають різьблені портрети видатних особистостей Західної України, серед яких Василь Стефаник, Лесь Мартович, Міхай Мункачі, Єротей Пігуляк та інші.

Музей гуцульської спадщини села Кваси відкрився у 2023 році на території санаторію "Гірська Тиса". Він присвячений історії та легендам гірського села Кваси, традиційному побуту і ремеслам гуцулів, які тут живуть.

Представлено понад сто світлин австро-угорського та чехословацького періоду, раритетні листіви, предмети побуту й повсякденного вжитку, музичні інструменти, гуцульський одяг тощо. Загалом понад 200 експонатів.

Зокрема, експонуються карта Квасів 1782-1784 років, ярмо кінця XIX століття, гонти з даху Струківської церкви, старовинна мандаліна, давній рукомийник та багато іншого.

Відвідувачів пригощають карпатським трав'яним чаєм.

Центральна садиба Карпатського біосферного заповідника розташована на південній околиці Рахова.

Під захистом заповідника знаходяться 2,5% території Карпатського краю (58 тисяч гектарів), екосистеми якого відрізняються найбільшою біологічною різноманітністю в Європі та віднесені до найцінніших на планеті.

Перші лісові масиви Карпат були взяті під охорону в 1955 році, і незабаром на площі 12 тисяч гектарів було створено Карпатський заповідник. З 1992 року він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Налічує шість окремих масивів на території кількох районів Закарпаття. Найвідоміший - Долина нарцисів, де росте рідкісний нарцис вузьколистий. Свидовецький заповідний масив охоплює найвищу частину Свидовця з легендарними вершинами Близнюки – тут ростуть едельвейси. Візитна картка Чорногорського масиву - найвища вершина України - гора Говерла (2061 метрів над рівнем моря).

При центральній садибі діє Музей екології гір та історії природовикористання в Українських Карпатах.

Дерев'яний храм Вознесіння Господнього в Ясині називають Струківською церквою на ім'я легендарного засновника селища пастуха Івана Струка.

За легендою, у XVI сторіччі на цьому місці пастух побудував каплицю на подяку Господу за чудове спасіння його отари.

Нинішній Вознесенський храм зведено в 1824 році. Вважається одним із найдосконаліших дерев'яних храмів Гуцульщини. У Струківській церкві знайдено вдале співвідношення центрального купола та чотирьох прирубів із двосхилими дахами. Не поступається їй архітектурними та художніми якостями та двоярусна дзвіниця.

Інтер'єр храму відрізняється особливим затишком і водночас не позбавлений урочистості. У церкві збереглося кілька ікон XVIIстоліттяв.

Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Історико-краєзнавчий музей селища міського типу Ясіня розташований у дерев'яному будинку в центрі селища.

Експозиція має чотири розділи. Етнографічний відділ оформлений у вигляді інтер'єру гуцульської хати та демонструє побут гуцулів. У відділі гуцульського господарства представлено знаряддя праці гуцулів XIX – початку XX століть.  У відділі народних промислів експонуються зразки гуцульської вишивки, ткацтіва, різьблярства, бондарства тощо. Відділ природи Карпат розповідає про флоту та фауну регіону.

Ясінянський історико-краєзнавчий музей також має картинну галерею на другому поверсі.

На фасаді музею встановлено меморіальну дошку на честь засновника селища, легендарного чабана Данила Струка, який збудував у Ясині першу дерев'яну церкву.

В 2011 році на площі перед музеєм встановлено пам'ятник президентові Гуцульської Республіки 1918-1919 років Степану Клочураку.