Пам'ятки Знам’янки

Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради створений у 2005 році як Знам'янський районний краєзнавчий музей. У 2020 році заклад перейшов у підпорядкування Суботцівської громади та оновив свої експозиції, які тепер присвячені переважно історії та видатним мешканцям саме цих населених пунктів. Але музей і надалі розташовується у місті Знам'янка.

Основний фонд музею складає понад 3000 предметів. Серед них архівні документи, унікальні фотографії, археологічні знахідки, предмети побуту, роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Зокрема, в археологічній колекції представлені уламки кераміки скіфської і сарматської доби, наконечники стріл, рала та уламки шлаку знаменитого Мельгуновського кургану.

Також представлена велика етнографічна колекція вишитих рушників, стародавнього одягу та предметів побуту, зібраних на території колишнього Знам'янського району.

Музей пропонує 5 туристичних маршрутів: "Чорне озеро – перлина Чорнолісся", "Партизанська слава Чорноліських дібров", "І ліс, і степ з’єдналися воєдино на благословенній Суботцівській землі" (село Богданівка), "Козацька слава не поляже, а про себе розкаже" (село Мошорине), "Лита могила: від скіфів до сьогодення" (село Трепівка).

Міський краєзнавчий музей Знам'янки заснований у 1961 році як "Кобзарева світлиця" з ініціативи дальніх родичок поета Тараса Шевченка – Катерини та Антоніни Красицьких. З 2004 року краєзнавчий музей має офіційний статус, а "Кобзарева світлиця" функціонує як його філія. Значний внесок у розвиток закладу зробив інший нащадок Шевченка – В’ячеслав Шкода (біля входу встановлено меморіальну дошку).

Експозиції музею розташовані у чотирьох кімнатах. Вони розповідають про історію заснування Знам'янки за козацьких часів, її розвиток як станції на залізниці Одеса – Харків, культурних і громадських діячів кінця XIX – першої половини XX століть, події Другої світової та сучасної російсько-української війн. Центральним експонатом тут є макет залізничної станції "Знам'янка" та прилеглого містечка початку XX століття.

В експозиції "Кобзарева світлиця" чільне місце посідає ткацький верстат початку XX століття. Також експонується колекція українських рушників, предмети сільськогосподарської праці та домашнього господарства, твори сакрального мистецтва. Представлені картини члена Національної спілки художників України Бориса Єгорова, роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина тощо.