Пам'ятки Дубенського району

Етнопарк "Ладомирія" розбудовується з 2019 року на ревіталізованій промисловій території в місті Радивилів Рівненської області.

Це етнографічний комплекс, де представлені три відреставровані за автентичними технологіями дерев'яні селянські хати віком близько двохсот років, старовинні ткацькі верстати і їхні нові копії, елементи національного вбрання та костюми різних регіонів Волині.

Під час екскурсій гості можуть відвідати скансен-локацію, виставкову залу, де представлено відтворені автентичі костюми історичної Волині, майстерню ткацтва, фотозони. Відвідувачам пропонують майстеркласи з ткацтва і пов'язування традиційних головних уборів.

У 2024 році в "Ладомирії" відкрився Музей шкільництва історичної Волині. В автентичній хаті XIX століття відтворено інтер'єр класу тогочасної сільської школи. Представлені старі парти, дошка, рахівниця, шкільні підручники, історичні документи і світлини.

Також на території "Ладомирії" працює кафе "Аустерія", де можна продегустувати фірмові варенички з сома.

У Радивилівському історичному музеї представлені експозиції, присвячені історії та етнографії Радивилівщини.

Також експонуються роботи місцевих народних майстрів: художників, скульпторів, різьбярів.

Дубенська Велика синагога збудована в XVI сторіччі.

Зазнала реконструкції у XVIII столітті після руйнувань під час Визвольної війни Богдана Хмельницького.

До середини ХІХ століття в Дубно була найбільша в Луцькому повіті єврейська громада, яка процвітала завдяки ярмаркам "Дубенські контракти", що регулярно проводилися в місті. Діяло 15 синагог та молитовних будинків, а також єврейська друкарня.

Дубенська Велика синагога сильно постраждала під час Першої світової війни, але збереглася до наших днів.

Джерело Святої Анни в Онишківцях - святе джерело з купальнею, один із центрів паломництва православних віруючих на Волині.

Згідно зі старовинним переказом, у XVII сторіччі на цьому місці було явище ікони Святої Праведної Анни, а з землі забило незамерзаюче джерело, яке вважається цілющим.

Над джерелом зведено каплицю Святої Анни. Температура води у джерелі протягом року становить 4 градуси. Бажаючі зцілитися від хвороб занурюються у воду у відкритому басейні. Жінок просять приходити в купальню у довгій сорочці.

Родовий замок князів Острозьких був збудований у Дубно в XV столітті, належав потім ще кільком аристократичним родам: Заславським, Сангушкам, Любомирським, Барятинським.

Протягом століть Дубенський замок залишався неприступним - фортечні стіни витримали неодноразові облоги кримських татар у XVI столітті, козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська в XVII столітті. Під час різних воєн XVIII-XIX століть тут побували гетьман Іван Мазепа, шведський король Карл XII, цар Петро І, полководці Суворов та Кутузов.

Дубенський замок оточений оборонним ровом, через який перекинутий міст, що веде до воріт і надбрамного корпусу. Праворуч розташований палац Острозьких (XVI століття), а ліворуч - палац Любомирських (XVIII століття), в якому збереглася ліпнина італійського майстра Доменіко Мерліні. У XVII столітті замок був укріплений двома бастіонами із вежами, виконаними за проектом інженера Вобана. З "Дівочою вежею" пов'язана легенда про князівну Беату та її влучний постріл з гармати по намету татарського хана, що обложив замок.

Існує ціла система підвалів та підземних ходів. Вони, зокрема, описані Миколою Гоголем у романі "Тарас Бульба", основні дії якого розгортаються навколо Дубенського замку. В одному з підвалів влаштовано експозицію музею тортур. Проводяться театралізовані екскурсії.

У 2024 році відкрилася кімната-музей "Воскреситель українських замків", присвячену видатному українському мистецтвознавцю, багаторічному директору Львівської національної галереї мистецтв Борису Возницькому, який свого часу посприяв відновленню Дубенського замку.

Працює сувенірна крамниця та кафетерій.

Кафедральний собор святого пророка Іллі в Дубно збудований в 1905 році коштом парафіян.

Ошатний храм виконаний у яскравому неоруському стилі, а дзвіниця - в русько-візантійському стилі.

Раніше в Іллінській церкві зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, пожертвувана місту Дубно ще князем Костянтином Острозьким, проте її викрали. Тепер у храмі – копія.

Є центральним кафедральним собором Православної церкви України міста Дубно.

Контрактовий будинок на ринковій площі Дубна побудований в XIX столітті. Будівля виконана у стилі класицизму.

Місцем проведення знаменитих "Дубенських контрактів" місто Дубно було в XVIII сторіччі, допоки їх не перенесли у Звягель, а потім до Києва. Грандіозні ярмарки проводилися щорічно протягом місяця одразу після Різдва. Пізніше ярмарки було відроджено у менших масштабах.

Нині Контрактовий будинок – це будинок дитячої творчості.

Фарний костел святого Яна Непомука – єдиний діючий католицький храм у місті Дубно. Збудований у 1817-1830 роках місцевим парохом Алоїзом Осинським на місці більш давнього костелу. Поруч знаходиться кам'яна дзвіниця.

За радянської влади був закритий та перетворений спортзал місцевої спортивної школи.

В 1991 році, після здобуття Україною Незалежності, в костелі відновилися богослужіння. В 1994 році костел святого Яна Непомука в Дубно офіційно передано вірянам римсько-католицької парафії

Входить до складу Державного історико-культурного заповіднику міста Дубно.

Луцька брама - триярусна кам'яна будівля, яка відігравала в середньовічній системі міської фортифікації Дубна роль західних в'їзних воріт та передової оборонної вежі - барбакана. Зведена в  1623 році архітектором Якубом Мадлайном.

Цей тип оборонної споруди є характерним для Польщі і в Україні більше ніде не зустрічається. Дослідники припускають, що Луцька брама з'єднувалася з Дубенським замком широким підземним ходом. Згодом споруда втратила оборонне значення, ворота були замуровані, а вулиця прокладена поряд. Пам'ятна табличка свідчить, що в 1785 році була проведена реставрація.

За переказами, в кінці ХVIII сторіччя в Луцькій брамі збиралася масонська ложа під проводом великого майстра Михайла Любомирського.

Зараз Луцька брама використовується як адміністративна будівля. Пам'ятка потребує реставрації.

Колишній костел монастиря бернардинів - найстаріший храм міста Дубно. Монастир заснував Януш Острозький у 1614 році. Храмовий комплекс у стилі раннього бароко було завершено в 1630 році вже за князів Заславських.

Оточений оборонними стінами бернардинський монастир входив разом із Луцькою брамою до системи міських укріплень Дубна. Після третього поділу Польщі в 1784 році костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря бернардинів було перетворено на православну церкву та перебудовано у псевдоруському стилі.

За радянських часів будівля використовувалася як виробниче приміщення. Нині це Миколаївська церква Православної церкви України, проведено часткову реставрацію.

Комплекс будівель монастиря кармеліток споруджений у Дубні в стилі раннього бароко за князів Заславських.

Костел та келійний корпус з'єднані бічними фасадами, вздовж головного фасаду проходить аркова галерея.

В 1890 році монастир був закритий царським указом. Згодом тимчасово відновив діяльність в 1921-1936 роках. За радянської влади монастир остаточно припинив існування.

В 1946 році в колишніх монастирських будівлях був розміщений онкодиспансер. Нині  - це онкологічний хоспіс, яким опікується Дубенський медичний коледж. У 2004 році за згодою керівника онкологічного диспансеру тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць Свято-Варваринського монастиря УПЦ московського патріархату.

Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" заснований у 1912 році на місці, де в 1651 році відбулася найбільша битва Визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького (іноді невірно говорять "Берестейська битва").

100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама III Гірея воювало під Берестечком із 300-тисячною польською армією короля Яна Казимира II. Через зраду татар запорожці були розбиті, втративши за різними оцінками від 10 до 30 тисяч убитими. Внаслідок поразки у Берестецькій битві Хмельницький змушений був укласти з Яном Казимиром невигідний Білоцерківський мир.

У 1912 році на згадку про трагічну битву на острів Журавлиха було перенесено дерев'яну Михайлівську церкву (XVII століття), у якій Хмельницький молився перед боєм. За проєктом архітекторів Володимира Максимова та Олексія Щусєва було споруджено чудовий храм-пам'ятник Святому Георгія у стилі козацьких храмів з дев'ятьма банями та винесеним назовні іконостасом (художник Іван Їжакевич). На другому поверсі розташована так звана "балконна" церква Бориса та Гліба.

Підземний хід з'єднує Михайлівську церкву з підземною каплицею-усипальницею Параскеви П'ятниці під Георгіївським храмом, де поховано останки загиблих козаків (зокрема, ними заповнено пустотілий центральний стовп).

У 1966 році було створено музей-заповідник "Козацькі могили". Нині це Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви". У музеї комплексу представлені знахідки, зроблені археологами на полі битви.

У 1991 році відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям (скульптор Анатолій Кущ).

Тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир Православної церкви України.

Палацово-парковий комплекс у Млинові заклав у 1775 році магнат Ян-Микола Ходкевич, запросивши польського придворного архітектора Ефраїма Шрегера.

Парк площею 25 гектарів спланував відомий паркобудівник Діонісій Міклер.

У палаці зберігалися цінні колекції французької та китайської порцеляни, живопису, виробів зі срібла.

Сильно постраждалий під час Другої світової війни палац розібрали, на його місці збудували приміщення зооветеринарного технікуму.

Зберігся один із флігелів палацу, в якому Ходкевичі жили до 1939 року, а також напівзруйнований павільйон Філософського будиночку та літня альтанка.

У флігелі розміщується Млинівський краєзнавчий музей, відтворено інтер'єр кімнати Ходкевича.

Поруч із садибою знаходиться Покровська церква із дзвіницею (1830-1840 роки).

Перший православний храм Дубно збудовано в XVI столітті на острові Кампа при Спасо-Преображенському монастирі, заснованому першими власниками міста з роду Острозьких.

Спасо-Преображенська церква вперше згадано у 1592 році в листі князя Костянтина Острозького як "творіння предків наших". У 1643 році на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну, що збереглася до наших днів. У 1839 році добудовано дзвіницю.

Один із середньовічних дзвонів храму (1572 рік) представлений в експозиції "Скарби наші духовні" історико-культурного заповідника Дубно.

Тараканівський форт (інші назви - Форт-застава Дубно, Дубенський форт) - потужна кріпосна споруда часів протистояння між Росією та Австро-Угорщиною.

Зведений на російсько-австрійському кордоні в 1890 році за наказом царя Олександра ІІІ для захисту львівської залізниці. Дубенський форт має форму ромба, являв собою бетонно-земляне укріплення. В центрі знаходиться чотирикутна двоповерхова казарма. Оточений двома рядами потужних земляних валів, між якими викопано 14-метровий рів з кам'яними стінами та казематами.

Проте вважається, що з погляду військової інженерії проєкт виявився невдалим. Тараканівський форт не використовувався за призначенням. Нині в занедбаному стані й поступово руйнується.