English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Полтавської області
Пам'ятки Кременчуцького району
Знайдено 13 пам’ятки
Кременчуцького району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Природний об'єкт
Гора Пивиха в Градизьку на березі Кременчуцького водосховища вважається однією з найвищих точок Лівобережної України (169 метрів).
Виникла внаслідок настання материкових льодів під час Льодовикового періоду. Є виступи блакитного мергеля - рідкісної сильновапняної глини, яка використовується в будівництві.
Вважається, що назва гори пов'язана з поселенням, яке існувало тут у давнину, що належало боярам Пивам.
У XVI сторіччі було засновано Пивогорський монастир, біля якого виникло поселення Городище, а згодом нинішній Градизьк.
Після спорудження Кременчуцького водосховища гора Пивиха поступово руйнується. Є історико-геологічним заповідником.
Градизьк
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Гранітна скеля на березі Дніпра в Кременчуці - геологічна пам'ятка природи та старовинний геодезичний знак.
До середини XX століття використовувався як репер - знак, що закріплює точку земної поверхні, висота якої щодо вихідної рівняної поверхні визначена шляхом нівелювання.
Скеля є виходом сірих біотит-плагіоклазових магматитів віком 2,5-3 мільйрдів років. Її також називають гранітним реєстром.
На скелі, що височіє на 5-6 метрів над рівнем річки, нанесено позначки найбільших рівня води під час повеней на Дніпрі починаючи з ХVIII століття. Ці повені сталися в 1789, 1820, 1845, 1877, 1888, 1889, 1895, 1945 роках.
З 1970 року гранітний репер є пам'яткою природи місцевого значення.
вулиця Набережна Кременчук
Музей/галерея
Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні працює з 2000 року. Експозиція розповідає про історію будівництва міста Горішні Плавні та місцевого гірничо-збагачувального комбінату, а також про давню історію краю.
Експонуються палеонтологічна та археологічна колекції. Етнографічна експозиція "Українська хата" відтворює інтер'єр сільської оселі. В кінолекційній залі міститься мінералогічна колекція та картинна галерея.
В експозиції "Святині" на подвір’ї Горішньоплавнівського краєзнавчого музею представлена колекція "кам'яних скринь" – поховальних споруд археологічної культури доби енеоліту, знайдених під час археологічних розкопок місцевих курганів, а також антропоморфні чи аморфні надмогильні та надкурганні обтесані плити.
вулиця Космонавтів, 4 Горішні Плавні
Кременчуцький краєзнавчий музей відкрито в 1975 році. Експозиція музею розміщена в 11 залах й охоплює географію, історію, етнографію та мистецтво краю.
Кількість експонатів, що зберігаються у фондах краєзнавчого музею, складає понад 66 тисяч одиниць. Палеонтологічна колекція музею — найбільша в Полтавській області. У фондах зберігається чудова колекція мінералів та гірських порід, а також унікальний зразок викопного бурштину вагою 525 грамів, якому понад 30 мільйонів років. Археологічна колекція музею нараховує понад 6 тисяч предметів, що охоплюють часовий діапазон з мустьєрської доби палеоліту до матеріалів розкопок пізньосередньовічної фортеці Кременчук.
Найстаріший рукописний документ, який зберігається в музеї, датований 1813 роком. Значною за обсягом є тематична колекція "Побут кременчужан на межі 19 і 20 століть".
вулиця Ігоря Сердюка, 2 Кременчук
Оновлений художній салон у Кременчуці – це активний творчий майданчик, що поєднує виставковий простір, демократичний бар, майданчик для творчих експериментів, магазин дизайнерських речей та літературний будинок.
Це простір для презентації творчих робіт, свободи творчого вираження, комунікації між художником та глядачем. Тут проводяться воркшопи, культурно-освітні програми, круглі столи, дискусії, майстер-класи, лекції, семінари, зустрічі з молодими та визначними представниками сучасної культури.
бульвар Пушкіна, 7 Кременчук
Літературно-меморіальний музей Максима Горького відкрито у Верхній Мануйлівці, де письменник двічі гостював у поміщиці Олександри Орловської у 1897 та 1900 роках.
У Мануйлівці Горький (Олексій Пєшков) як відпочивав і лікувався, так і плідно працював. Тут ним було створено такі твори як "Подружжя Орлови", "Кримські ескізи", "Ярмарок у Голтві", "Мальва", "Колишні люди", "В степу". Тут він почав писати знаменитий роман "Фома Гордєєв".
Разом із земським лікарем Олексієм Орловським та місцевими вчителями Горький організував сільський хор та народний театр. У Мануйлівці у Горького народився син Максим.
Музей розміщений у п'яти залах повоєнної будівлі у парку колишньої садиби Орловських Експозиція розповідає про життєвий та творчий шлях письменника. Тут представлені меморіальні речі родини Пєшкових, численні фотографії та документи, картини, українські та закордонні видання.
Експозиція другої зали повністю присвячена перебуванню Максима Горького у Мануйлівці.
вулиця Горького, 42 Верхня Мануйлівка
Музей/галерея , Палац/садиба
Педагогічно-меморіальний будинок-музей видатного педагога Антона Семеновича Макаренка відкрито в його батьківській хаті у Кременчуці в 1951 році.
В цьому будинку Антон Макаренко провів 1905-1911 та 1917-1919 роки. Кременчуцький музей став першим на теренах колишнього СРСР музеєм відомого педагога.
Наразі музейна експозиція налічує близько 34 тисяч експонатів, серед яких ососбисті речі Антона Макаренка (шахи, окуляри, сурма, скрипка), меблі та книги його батьків.
вулиця Антона Макаренка, 44 Кременчук
Кременчуцький музей історії авіації та космонавтики відкрито в 2014 році з ініціативи ентузіаста та історика-аматора Анатолія Бишенка, через 6 років після початку робіт.
Музей розташований у підвалі будинку, поряд з яким силами активістів громадської організації "Кременчуцький музей історії авіації та космонавтики" раніше було розбито сквер та встановлено пам'ятник загиблим льотчикам-кременчужанам.
Музей висвітлює події, пов'язані з міською історією авіації, але загалом експозиція побудована на темі Другої світової війни. В музеї представлені військова та цивільна форма пілотів (як сучасна, так і часів ДСВ), документи, фотографії, нагороди, предмети побуту, зразки зброї, моделі військових літаків тощо.
вулиця Першотравнева, 57А Кременчук
Всеукраїнський музей історії однострою у Кременчузі заснував колекціонер Роман Пацовський у 2018 році за підтримки ветеранських організацій. З 2020 року експозиція розміщується у другому корпусі Кременчуцької гімназії №27.
Колекція музею однострою нараховує близько 4000 уніформ державних структур, що діяли на території України у XX-XI століттях. Представлені зразки одягу та спорядження Радянської Армії, ВМФ та ВПС СРСР, Збройних сил України, МВС, КДБ, СБУ, прикордонних військ, прокуратури, військових навчальних закладів, фіскальної служби, митної служби, цивільного морського та річкового флотів, цивільної авіації, поштових служб, МНС, лісової охорони, виконавчої служби, служби виконання покарань, залізничного транспорту.
Співробітники музею проводять тематичні екскурсії містом Кременчук.
Філією Музею історії однострою є Кременчуцький військово-історичний музей, розташований у тому ж приміщенні.
проспект Свободы, 106 Кременчук
Пам'ятник/монумент
Пам'ятник сантехнікам у Кременчуці створено коштом працівників місцевого водоканалу. Він покликаний увічнити нелегку працю слюсарів та сантехніків.
Пам'ятник встановлено біля входу до комунального підприємства "Кременчукводоканал" з нагоди 95-річчя підприємства.
Скульптура зображує двох робітників, що закручують засувку водогону.
вулиця Героїв Маріуполя, 35А Кременчук
Храм , Пам'ятка архітектури
Піраміда-усипальниця в Комендантівці, створена за мотивами гробниць єгипетських фараонів, є 15-метровим гранітним чотиригранником.
Офіцер російського флоту Олександр Білевич, який брав участь у російсько-турецькій війні і воював на Балканах, перебуваючи на початку 1860-х років в Єгипті у складі обмеженого контингенту російських військ, під враженням від побачених там пірамід здійснив у 1864 році будівництво храму-піраміди у своєму маєтку край села Комендантівка.
Піраміда зводилася з гранітних блоків, здобутих у місцевому кар'єрі, які тросами витягали дерев'яними жолобами вгору. Оскільки блоки скріплювалися дорогим вапняним розчином із додаванням крові худоби та яєчних білків, будівництво розтяглося на 13 років.
Споруда триярусна. Підземний ярус складали три похоронні камери, з'єднані між собою ходами. У першому надземному ярусі розміщувався православний храм з іконостасом та вівтарем. Верхній ярус служив дзвіницею. Споруду вінчав православний хрест.
У 1877 році в усипальниці було поховано дружину Білевича Софію, а в 1916 році - самого будівельника Комендантівської піраміди, яка була освячена як православна церква Святої Софії.
В середині XX століття могили Білевичів були розорені, у піраміді влаштували склад добрив.
Нині богослужіння відновлено парафією УПЦ московського патріархату, храм ремонтується. До нього зроблено прибудову, яка своїм сучасним виглядом порушує композиційну цілісність пам'ятки архітектури.
вулиця Центральна Комендантівка
Свято-Покровська церква в Кам'яних Потоках відома з 1692 року. Тоді вона була дерев'яною і незабаром згоріла під час грози.
Ймовірно, з тих часів церква кілька разів перебудовувалась, і була остаточно розібрана лише на початку ХХ століття. Будівництво цегляного храму Покрови Пресвятої Богородиці було завершено в 1913 році. На той час храм був найбільшим у районі.
Нині храм діючий.
вулиця Центральна, 401 Кам’яні Потоки
Величний собор Різдва Богородиці у Козельщині зведений у 1906 році на місці першого храму, заснованого в 1882 році. Будівництво відвідував імператор Микола II.
Збереглися розписи Олександра Мурашка, іконостас. Головна святиня – чудотворна Козельщинська ікона Божої Матері, що була привезена з Італії у XVIII столітті дворянами Козельськими та перейшла у спадок до графів Капністів. У 1880 році після полум'яної молитви біля цієї ікони зцілилася тяжкохвора дочка графа Володимира Капніста Марія, якій вже не могли допомогти лікарі.
У 1886 році засновано жіночий монастир Різдва Богородиці. Після будівництва нового собору була також зведені готель для паломників, лікарняний корпус, іконописна майстерня, чоловіча та жіноча школи, цегельний завод, водогін, майстерні та господарські приміщення.
Після 1917 року майно монастиря було націоналізовано, у соборі влаштували театр.
З 1992 р. собор Різдва Богородиці реставрується, Козельщинський Різдво-Богородичний жіночий монастир відроджено.
1906 р. Козельщина