Пам'ятки Ізмаїльського району

"Бринзарня" розташована на території Дунайського біосферного заповідника, поруч з курортною зоною села Приморське, неподалік від містечка Вилкове на каналах у дельті Дунаю. Є бессарабським осередком всесвітнього руху Slow Food, ("повільна їжа"), який заохочує розвиток регіональних кухонь, використання екологічно чистих локальних продуктів, а головне – ставлення до їжі як до ритуалу, коли за столом збирається вся родина і всі найважливіші справи обговорюються за обідом.  

В "Бринзарні" створені як найкращі умови для виробництва якісного козиного сиру, традиційного для цієї місцини, так і відпочинку в екологічно чистому місці. Кіз утримують на вільному випасі поруч із заповідними територіями з чистим повітрям і грунтами без хімікатів.

На відвідувачів чекає розповідь про історію Бессарабії, козине господарство та екскурсія бринзарнею. Дегустації відбуваються в хаті-музеї липованського (старообрядницького) побуту. Після дегустації гості мають можливість придбати місцеву продукцію і сувеніри.

"Бринзарня" є учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Екопарк "Картал" урочисто відкрився у Придунав'ї в 2017 році з ініціативи Центру регіональних досліджень.

Парк площею близько 100 гектарів був розташований на березі озера Картал біля села Орлівка Ізмаїлського району. Основна мета проєкту – ефективне використовувати заплави Дунаю – частини річкових долин, які затоплюються під час паводків чи повені, а також відновлення рідкісної в Україні популяції водяних буйволів.

Завезене із Закарпаття стадо азіатських водяних буйволів утримувалося тут на вільному випасі. Для зручності відвідувачів по території екопарку було прокладено дерев'яну стежку загальною довжиною 230 метрів.

Однак під час аномальної посухи 2020 року екзотичні тварини ледь не загинули від голоду, після чого буйволів евакуювали з Орлівки. Незабаром закрився і екопарк "Картал", який на той момент встиг стати найвідомішим та найуспішнішим туристичним об’єктом у Ренійській громаді.

"Винний підвал Vinaria" розташований в старій частині міста Ізмаїл у старовинному бессарабському будинку поруч з Ізмаїльським військово-історичним музеєм та Свято-Покровським кафедральним собором, у 3 кілометрах від Ізмаїльської фортеці. Тут гармонійно сплелися старовинний стиль підвалу, вінтажний декор, художня ковка та авторські меблі.

Заклад заснований у 2017 році і пропонує місцеві бессарабські сухі вина західноєвропейських сортів, авторське полинове вино за рецептом місцевих етнічних болгар та органічні оцти з власної невеличкої сімейної виноробні, а також традиційну бессарабську кухню. Вина виготовлені вручну за класичними технологіями на сучасному італійському обладнанні.

Під час дегустацій проводиться коротка екскурсія винним підвалом.

Концептуальний винний підвал "Vinaria" є Учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Мала мечеть - найдавніша архітектурна пам'ятка Ізмаїла (XVI століття), один із небагатьох в Україні зразків середньовічної класичної османської архітектури періоду її найвищого розквіту.

Мечеть розташована біля турецької фортеці Ізмаїл, взятої в 1790 році російськими військами і чорноморськими козаками під командуванням Олександра Суворова.

В приміщенні мечеті відкрито музей з діорамою "Штурм фортеці Ізмаїл", створеної художниками Євгеном Данилевським та Веніаміном Сибірським. На полотні розміром 20 метрів на 8 метрів відтворено вирішальний момент штурму фортеці.

Пам'ятний знак на південному краю Дуги Струве у Старій Некрасівці часто називають "Пам'ятником меридіану".

Дуга Струве - це мережа з 265 тріангуляційних пунктів, що являють собою закладені в землю кам'яні куби із довжиною ребра 2 метри. Протяжність дуги – понад 2820 кілометрів. Вона проходить від узбережжя Північного Льодовитого океану поблизу мису Норд-Кап до гирла Дунаю.

Створювалася в 1816-1855 роках академіком Василем Струве з метою визначення форми та розмірів Землі.

Дунайські плавні - унікальна екосистема, де можна зустріти 563 види різноманітних рослин та понад 200 видів птахів.

Територія Дунайського біосферного заповідника охоплює острови дельти вгору та вниз за течією Дунаю, плавні на північ по Дунаю, озера дельти і двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя.

Плавні доступні для екскурсійних поїздок, організованих адміністрацією заповідника, а також численними приватними перевізниками. Популярні екскурсії на латаття, до "Нульового кілометра" (місце впадання Дунаю в Чорне море) і на острови старовірів з частуванням юшкою з дунайської риби та домашнім вином сорту Новак.

Інформаційно-туристичний центр Дунайського біосферного заповідника знаходиться біля Різдвяної церкви (так званої "другої церкви"). При візит-центрі діє музей.

Першу на Одещині равликову екоферму "Равлики Бессарабії" заснували у 2016 році в селі Саф'яни під Ізмаїлом місцеві підприємці Андрій Ширенков і Сергій Шульга. Ферма розташовується на екологічно чистій території, на березі озера Саф'яни в пониззі Дунаю.

Їстівних равликів європейської породи Helix aspersa Muller вирощують тут на натуральних кормах, не використовуючи жодної хімії. Тут організовано повний цикл виробництва – від ікринки до придатного для транспортування напівфабрикату та готових страв, які можна скуштувати прямо на місці.

Для гостей екоферми "Равлики Бессарабії" проводять екскурсії, під час яких показують равликовий маточник в старовинному сільському будинку, де равлики відкладають ікру, а також приміщення для виведення, вирощування і відгодівлі равликів.

Ферма має дегустаційну залу з панорамним видом на озеро Саф'яни, де можна скуштувати страви з равликів у холодну погоду. А під час літньої спеки для дегустацій краще підходять великі відкриті альтанки. За бажання відвідувачам можуть організувати риболовлю, провести майстер-класи. Для дітей облаштовано ігровий майданчик.

Екоферма "Равлики Бессарабії" є учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Ізмаїльська картинна галерея представляє колекцію сучасного українського та зарубіжного мистецтва, експозицію декоративно-ужиткового мистецтва, розділи українського та західноєвропейського мистецтва XVI-XIX століть, твори іконопису, мистецтво народів Сходу.

Представлено живопис, графіку, скульптуру. Виставлено портрет генералісимуса Олександра Суворова пензля невідомого майстра ХІХ століття, гравюри з портретами Григорія Потьомкіна, Костянтина Воронцова, Федора Толстого, графічні аркуші художників-передвижників Івана Шишкіна, Іллі Рєпіна, Володимира Маковського. Представлено картину "Бухта" уславленого мариніста Руфіна Судковського.

Серед перлин музейної колекції – ваза відомого французького майстра Еміля Галле.

Ізмаїльський міський військово-історичний музей розташований в особняку ХІХ століття, що належав міському голові Іоану Авраамову.

До колекції музею входить понад 30 тисяч експонатів: прапори, військове обмундирування та спорядження XVII-XX століть, колекція холодної та вогнепальної зброї, живопис та графіка на тему російсько-турецьких війн, предмети археології та побуту, нумізматика.

Відділом Ізмаїльського військово-історичного музею є діорама у Малій мечеті.

Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я заснований в Ізмаїлі 1990 року.

Розташований в старовинному двоповерховому особняку кінця XIX століття, що належав бессарабському землевласнику й міському голові Федору Тульчіанову.

Колекція музею налічує понад 40 000 експонатів. На експозиційній площі близько 1000 квадратних метрів представлені постійні експозиції: "Давня історія та археологія Нижнього Придунав'я", "Ізмаїл турецький", "Внесок купецької династії Тульчіанових в розвиток Ізмаїла", "Перша Світова в пам'яті Ізмаїла", "Зал бойової слави" та павільйон природи.

Можна побачити археологічні знахідки, дорогоцінні монети та прикраси, кераміку, меблі, годинники, музичні інструменти, зразки народного та світського (салонного) одягу тощо. На особливу увагу заслуговує колекція костюмів музейного театру "Софокл", створених у стилі різних епох: Київська Русь X-XI століть, аристократичний та народний одяг XVI-XIX століть.

Театр, в якому задіяні співробітники музею, демонструє низку вистав і міні-спектаклів.

Для відвідування відкрито двір музею з квітниками, деревами та екзотичними чагарниками, де розташований старовинний двоповерховий флігель XIX століття в балканському стилі з дерев'яною галереєю другого поверху й кутовою вежею.

Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці в Ізмаїлі - головний храм міста.

Зведений в центрі Ізмаїла в 1820-1831 роках, у період розквіту містобудування, дома старого дерев'яного храму турецьких часів. Собор у стилі класицизму побудований за проєктом архітектора Авраама Мельникова, професора архітектури та ректора академії мистецтв Москви (за іншою версією - Георгія Торічеллі).

Спочатку це був простий однокупольний храм. Поруч із ним у 1848 році було зведено 65-метрову триярусну дзвіницю, дзвони для якої відлили з металу трофейних турецьких гармат. Трохи згодом дзвіницю з'єднали із собором критою галереєю, а над нею влаштували верхній храм Миколи Чудотворця. Виразна овальна колонада була споруджена в 1837 році. У результаті форма Свято-Покровського собору почала віддалено нагадувати Казанський собор у Санкт-Петербурзі.

Інтер'єр розписаний у стилі модерн художником Павлом Піскарьовим, учнем Віктора Васнецова.

На дзвіниці на початку XX століття встановлений годинник з боєм, який йде досі.

Кілійський історико-краєзнавчий музей відкрито у 1964 році. Розміщується у старовинному будинку, збудованому в середині ХІХ століття заможним єврейським хліботоргівцем, ребе Кахане.

Кількість експонатів музею налічує 2100 екземплярів. Експозиція висвітлює такі історичні теми, як давні часи, грецька та візантійська колонізація Придунав'я, Кілія під час татаро-монгольської навали, період князювання молдавських князів, козацька епоха та період російсько-турецьких війн, край у період румунської окупації, Татарбунарське період Другої світової війни, новітня історія.

Екскурсійне обслуговування  організованих груп за маршрутами містом  проводиться у заздалегідь узгоджений час, в тому числі у вихідні дні.

Краєзнавчий музей села Котловина знаходиться в будівлі школи. Одна із залів присвячена історії села, друга - історії школи, а третя - етнографії та історії гагаузького народу.

Музей наповнений різними предметами старовини, якими колись користувалися жителі села. Крім античної та середньовічної кераміки, кам'яних знарядь праці епохи неоліту, старої учнівської парти і піонерського горна, фотографій, тут можна познайомитися з інструментами, предметами побуту, одягом та іншими артефактами традиційної місцевої гагаузької культури, а також із художніми творами котловинських митців, серед яких широко відомі Петро Чекиров та Віктор Чернов.

Особливі, тільки у гагаузів використовувані казани для приготування ритуального страви - "курбану" - перебувають тут поруч з дитячими іграшками, дбайливо вирізаними з дерева або виліпленими з глини. Цікаві також традиції гагаузької виноробства, символ якого навіть потрапив на герб Котловини.

В ході екскурсіїї можна наочно побачити як жили в старовину гагаузи, як виглядав їх будинок, як одягалися жінки і чоловіки, дізнатися особисті історії деяких родин села.

Авторський історико-краєзнавчий музей створено у Вилковому художником Олександром Шароновим у 2002 році. Музей розташований в центрі міста.

В основу експозиції лягли 54 художніх полотна митця, а також ікони, предмети побуту старообрядців та інших народів, що проживали на території Бессарабії (анти, готи, греки, скіфи, римляни, турки та інші).

В експозиції музею представлена зброя часів Задунайської Січі, російсько-турецьких воєн, а також Другої Світової війни.

Нікольська церква - нова старообрядницька церква, збудована на початку XX століття на території селища Ново-Вилкове, на острові Калімбейка.

Церкву добре видно з Дунаю і вона викликає захоплення у всіх, хто прибуває до міста водним шляхом. Світло- і темно-блакитний кольори стін на фоні неба створюють ефект ширяння.

Внутрішнє оздоблення відповідає традиціям липован - церква поділена на чоловічу та жіночу половини, лавки поставлені лише для літніх та хворих людей.