Пам'ятки Вилкового

Дунайські плавні - унікальна екосистема, де можна зустріти 563 види різноманітних рослин та понад 200 видів птахів.

Територія Дунайського біосферного заповідника охоплює острови дельти вгору та вниз за течією Дунаю, плавні на північ по Дунаю, озера дельти і двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя.

Плавні доступні для екскурсійних поїздок, організованих адміністрацією заповідника, а також численними приватними перевізниками. Популярні екскурсії на латаття, до "Нульового кілометра" (місце впадання Дунаю в Чорне море) і на острови старовірів з частуванням юшкою з дунайської риби та домашнім вином сорту Новак.

Інформаційно-туристичний центр Дунайського біосферного заповідника знаходиться біля Різдвяної церкви (так званої "другої церкви"). При візит-центрі діє музей.

Авторський історико-краєзнавчий музей створено у Вилковому художником Олександром Шароновим у 2002 році. Музей розташований в центрі міста.

В основу експозиції лягли 54 художніх полотна митця, а також ікони, предмети побуту старообрядців та інших народів, що проживали на території Бессарабії (анти, готи, греки, скіфи, римляни, турки та інші).

В експозиції музею представлена зброя часів Задунайської Січі, російсько-турецьких воєн, а також Другої Світової війни.

Нікольська церква - нова старообрядницька церква, збудована на початку XX століття на території селища Ново-Вилкове, на острові Калімбейка.

Церкву добре видно з Дунаю і вона викликає захоплення у всіх, хто прибуває до міста водним шляхом. Світло- і темно-блакитний кольори стін на фоні неба створюють ефект ширяння.

Внутрішнє оздоблення відповідає традиціям липован - церква поділена на чоловічу та жіночу половини, лавки поставлені лише для літніх та хворих людей.

Пам'ятник легендарному засновнику села Липованське, від якого бере початок сучасне Вилкове, встановлено на міському причалі до 250-річчя міста.

Його заснували в XVIII сторіччі православні старообрядці-липовани, що ховалися від гонінь реформованої російської православної церкви. Вважається, що традиції мореплавання у Вилковому були закладені запорозькими козаками-утікачами, що теж селилися тут.

Пам'ятник роботи одеського скульптора Олександра Токарєва зображує липована-першопрохідця з хрестом у руках, що сходить на берег з човна. Скульптура встановлена біля причалу, від якого зазвичай відправляються екскурсії вилківськими каналами-еріками і в дунайські плавні.

Свято-Миколаївську церкву у Вилковому називають "українською".

Православний храм нового обряду було закладено тут у 1818 році та через 7 років освячено в ім'я Святого Миколая Чудотворця. Хоча, за переказами, ще раніше перший дерев'яний храм звели у Вилковому запорозькі козаки, що переселилися сюди в кінці XVIII сторіччя.

В 1902 році на місці дерев'яного храму коштом парафіян звели нову кам'яну церкву. В її архітектурі переплелися ідеї бароко та модерну. Іконостас створений під впливом робіт майстра Фаберже. В Миколаївській церкві зберігаються реліквії, які привезли вилківчани з різних країн.

Старообрядницька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вилковому збудована в 1854-1857 роках.

За легендою, храм стоїть на місці першої дерев'яної церкви, яку звели у XVIII столітті старообрядці, що переселилися в ці краї, липовани. Дзвіниця висотою 32 метри була прибудована через 19 років після побудови основної будівлі.

У 1954 році церкву було закрито, в 1980 році частина будівлі згоріла. У 1990-х роках почалося відродження церкви. З дзвіниці відкривається чудова панорама міста, річки та каналів.