Пам'ятки Сатанова

Ренесансна міська брама Сатанова - частина фортифікаційної системи середньовічного міста. Захищала південний в'їзд у Сатанів.

Брама була закладена в XV сторіччі на місці злиття ріки Збруч із безіменним струмком. У XVI столітті перебудована та увійшла до загальної системи оборонних стін міста, з'єднавшись із замком. У 1724 році Адам Сенявський відновив ушкоджену браму надбудувавши зубчастий декоративний парапет на білокам'яних консолях.

Товщина стін кам'яної квадратної в плані споруди досягає 2,2 метрів. Стіни мають бійниці з щоками, що розширюються в обидва боки. Збереглися залишки білокам'яного декору у бароковому стилі.

Єврейська синагога є однією із найстаріших будівель Сатанова. За однією версією, її звели в 1514 році, за іншою - в 1532 році.

Будівля оборонного типу в стилі ренесансу була частиною оборонної системи міста. Складається в плані з прямокутного об'єму головної зали і знижених приміщень, що примикають до неї. Перекрито напівциркульними склепіннями зі стрілчастими розпалубками. Стіни укріплені контрфорсами. Стародавня єврейська синагога опоясана рядами мушкетних та гарматних бійниць.

В часи Другої світової війни нацисти знищили єврейське населення Сатанова.

Збереглися господарські прибудови синагоги, всередині – велика зала, арон кодеш (шафа для зберігання священних книг), кілька старих написів. Арон-кодеш вирізаний з каменю і розфарбований у жовтий, блакитний та червоний кольори. Його створення датується XVII сторіччям.

У 2014 році завершено повну реконструкцію Сатанівської синагоги.

Сатанівський замок розташований у північній частині селища Сатанів на високому березі річки Збруч.

Замок збудований у XV сторіччі на місці більш ранніх укріплень XIV сторіччя польськими шляхтичами Одровонжами. В кінці XVI століття був розширений, отримав п'ятикутну у плані форму з кутовими п'ятигранними вежами. З середини до кінця XVII століття зазнавав руйнувань під час набігів татар та козацьких повстань. Одночасно з міськими укріпленнями Сатанова був відновлений в 1724 році. В гостях у великого коронного гетьмана Адама Сенявського в замку побував цар Петро I.

Частину замкових приміщень в кінці ХІХ століття було перебудовано під цукровий завод, який працював до кінці XX століття. В даний час від Сатанівського замку залишилися три п'ятигранні кутові вежі XVI сторіччя і більш давня кругла вежа, що стоїть окремо. Північна п'ятигранна вежа збереглася лише на рівні трьох ярусів. Товщина кам'яних стін – 1,5 метри. Загальна площа замку – близько 1,5 гектарів.

Свято-Троїцький монастир під Сатановим починався з печер, що збереглися дотепер. Вхід туди знаходиться біля підніжжя монастирської скелі.

За переказами, монастир було засновано у ХІ сторіччі ченцем з Афона. Офіційно Троїцький монастир у Сатанівській Слобідці датується XVI-XVIII сторіччями. Спочатку монастир був дерев'яним. Кам'яні споруди з'явилися на початку XVII століття. До монастирського ансамблю входили Покровська церква, Миколаївська церква та Троїцька церква, дзвіниця та келії, в'їзна брама та огорожа. У 1744 році монастир перебудували у стилі бароко.

Нині із трьох монастирських храмів зберігся один, збудований на честь Святої Трійці. На північній стіні храму зберігся сонячний годинник із стародавнім подільським гербом - усміхнене обличчя, а внизу півколом розташовані цифри. На фасаді вежі-дзвіниці збереглася невелика скульптура святого Рохуса, покровителя хворих на чуму.

У різний час монастир відвідували гетьман Богдан Хмельницький, російський цар Петро I, полководець Суворов.

З 1707 по 1793 рік Сатанівський монастир був греко-католицьким, в 1893 році став жіночим. З приходом радянської влади монастир було закрито, але у 1942 році, за німецької окупації, ненадовго відродився. Саме тоді з-під землі тут забило джерело з цілющою водою, почалося паломництво. Але у 1962 році монастир знову закрили, будівлі почали руйнуватися.

У 1989 році Свято-Троїцький монастир повернули православній громаді і розпочалася реставрація.