Пам'ятки Олександрійського району

Музей Дмитра Чижевського в Олександрії відкрився у 2022 році в будинку, в якому пройшло дитинство та юність цього видатного українського вченого-енциклопедиста, культуролога, філософа та літературознавця.

Дмитро Чижевський народився 1894 року в дворянській родині нащадків заможного козацтва і українського шляхетства, представників однієї з гілок давнього роду Чижів. З 1904 року родина Чижевських проживала в одноповерховому цегляному будинку на нинішній вулиці Шевченка, займаючись громадською та просвітницькою діяльністю.

Експозиція музею відтворює атмосферу провінційного життя на початку XX століття. Представлено меблі у стилі тієї епохи, піаніно, старовинний годинник, фотоапарат та телескоп, подібний до телескопу батька Чижевського. Експонуються першодруки книг Чижевського, родинні документи та світлини.

Музей пропонує екскурсії на теми "Світ захоплень родини Чижевських", "Роль родини Чижевських в історії міста Олександрії", "Закордонний період життя та наукова творчість Дмитра Чижевського", а також інтерактивну екскурсію з грою в крокет "Дитинство, юність та захоплення Дмитра Чижевського".

"Будинок Дмитра Чижевського" є відділом Олександрійського міського музейного центру імені Антоніни Худякової.

Музей історії в Захарівці вважається одним із найбільших сільських музеїв Кіровоградської області – його фонди налічують понад 13 тисяч предметів лише основного фонду. Експозиція розміщується у 15 кімнатах колишнього дитячого садка.

Основу колекції музею становлять матерали про 116-ту Харківську стрілецьку дивізію, яка звльнила Захарівку від німецьких окупантів у 1943 році. Пошуківцям вдалося встановити імена близько сотні загиблих героїв, що поховані у братській могилі на території села. Представлені фрагменти зброї та військового спорядження.

В етнографічному розділі експонуються речі, збережені жителями сіл Новогеоргіївського району, які були затоплені у 1960-х роках водами Кременчуцького водосховища під час будівництва Кременчуцької ГЕС. Серед них – меблі, предмети домашнього вжитку, знаряддя праці, світлини, іграшки, листівки. Представлена колекція вишиванок і старовинних рушників, серед яких весільний рушник, вишитий у 1813 році.

Вражають колекції старовинних музичних інструментів, а також ручних, кишенькових та настінних годинників, яких представлено близько 1,5 тисяч екземплярів.

Кременчуцька ГЕС - третій ступінь Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.

В експлуатації з 1959 року, коли був введений в дію 1-й агрегат. Останній, 12-й агрегат, запущений у 1960 році.

Водосховище Кременчуцької ГЕС – одне з найбільших в Україні (площа дзеркала – 2250 квадратних кілометрів). Потужність станції становить 700,4 МВт, середньорічне виробництво електроенергії – 1506 мільйонів кВт·год.

Екскурсії на Кременчуцьку ГЕС проводяться за попереднім погодженням.

Меморіально-педагогічний музей Василя Сухомлинського відкрито в 1971 році у Павлиській середній школі, якою видатний педагог керував з 1948 року протягом 22 років.

Тут він проводив свій тривалий педагогічний експеримент, у результаті якого створив оригінальну систему виховання дітей.

Фонд музею налічує понад 20 тисяч одиниць зберігання. Представлено педагогічну документацію школи 1950-1960-х років, рукописи літературних та науково-педагогічних праць Сухомлинського, особисті документи. Збережено обстановку робочого кабінету та квартири родини Сухомлинських.

Можна оглянути шкільну садибу: кілька приміщень навчального призначення, шкільний сад, зелені класи.

Олександрійський міський музейний центр імені Антоніни Худякової створено в 1967 році.

Довгий час музей працював на громадських засадах, у 1991 році отримав статус державного. Носить ім'я Антоніни Худякової, яка була директором музею в 1980-1991 роках.

Загальна кількість експонатів основного фонду становить понад 17 000 одиниць. Експозиція музею розташовується у двох відділах – історичному та природному.

Крім того, етнографія краю представлена ​​окремо макетом українського дому та різними побутовими предметами: посудом, домашнім начинням, знаряддями праці тощо.

У музеї зберігаються колекції паперових грошей та монет різних епох та країн, добірка старовинних фотографій.

Серед цінних експонатів музею – особисті речі, скафандр, пристрої, обладнання для тренування та роботи на орбітальній станції вихідця з Олександрії, космонавта Леоніда Попова.

Відділом Олександрійського міського музейного центру імені Антоніни Худякової є "Будинок Дмитра Чижевського".

Петрівський краєзнавчий музей розташовується в центрі селища міського типу Петрове, в охайному сквері поруч із селищним будинком культури. Працює з 1967 року.

Експозиція у чотирьох залах розповідає про природу, історію та культуру того регіону Кіровоградщини, де розташоване селище. Зокрема представлені деякі археологічні матеріали, етнографічна добірка, предмети побуту XIX-XX століть.

У відділі Другої світової війни зібрана велика колекція фрагментів зброї, гільз, патронів, військового обмундирування та спорядження, знайдених або переданих в музей на збереження очевидцями.

Особливе місце відведено пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, коли від влаштованого більшовиками штучного голоду постраждала значна частина мешканців цього краю.

Світловодський міський краєзнавчий музей розташований в історичному будинку, в якому мешкав першобудівник Світловодська Михайло Карпов. Початок йому поклала музейна кімната при будинку культури, відкрита в 1970 році.

Одна з найцікавіших експозицій присвячена легендарному місту Крилов (з 1822 року – Новогеоргіївськ), яке потрапило до зони затоплення Кременчуцького водосховища. Представлено фотографії зниклого міста, копії архівних документів.

Окремі експозиції присвячені палеонтології, подіям Другої світової війни, містобудуванню.