Пам'ятки Івано-Франківської області

Приватний музей історії опришківського руху Олекси Довбуша створив у Космачі в 1988 році місцевий краєзнавець та народний умілець Михайло Юсипчук-Дідишин.

На своє обійстя він переніс старовинну гуцульську хату родини Дзвінчуків, біля якої, за легендою, в 1745 році від руки зрадника загинув ватажок опришків Олекса Довбуш.

В експозиції музею представлені предмети побуту, зброя часів опришківського руху та рідкісні речі: бартки, сокири, кептарі, череси та багато іншого. Один із найцікавіших експонатів – старовинна рушниця, з якої, за легендою, було застрелено Олексу Довбуша.

У музеї є також незвичайні скульптури з дерева та каменю, які створює господар музею.

Музей творчої родини Геннадія та Анастасії Малявських створено при Косівській дитячій школі мистецтв.

Художник Геннадій Малявський був родом з Тернопільщини, закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, з 1961 року викладав у Косівському училищі прикладного мистецтва. Тут зустрів свою майбутню дружину Анастасію Юсипчук, яка також стала його партнеркою по мистецькому шляху.

До кращих взірців живопису Малявського відносяться твори, виконані в жанрах пейзажу та портрета. Деякі з них представлені в Музеї родини Малявських. Серед них є роботи олією, темперою, графіка.

Також при Косівській дитячій школі мистецтв працює Музей народної творчості Михайла Струтинського.

Музей сакрального мистецтва Гуцульщини відкрив у 2016 році на своєму обійсті косівський художник-різбяр Тарас Стринадюк – відомий майстер пластичної різьби по дереву, автор унікальних різьблених ікон, представник творчої родини Стринадюків.

В його активі десятки робіт, які вражають технічним виконанням деталей, одухотвореністю образів та професійним задумом. Також він займається реставрацією дерев'яних пам'яток гуцульського сакрального мистецтва та інших старожитностей.

В його колекції представлені старовинні гуцульські дерев’яні хрести, різьблені ікони, декоративні тарілки, давні різьблені скрині, глечики та дзбанки, печні кахлі, колекція сокир тощо.

Поруч розташований "Музей-майстерня Музей-майстерня родини Стринадюків "Кока", де представлені роботи Миколи Стринадюка, брата Тараса.

Музей сакрального мистецтва імені владики Миколая Сімкайла відкрився в Коломиї 22 березня 2014 року.

Музей розташовується в нижньому храмі Катедрального Собору Преображення Господнього. Створений з благословення Владики Василія Івасюка за стараннями отців-настоятелів храму та при фаховій допомозі співробітників Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

В музеї експонуються твори сакрального мистецтва, які належали владиці Коломийсько-Чернівецької єпархії Української греко-католицької церкви Миколаю Сімкайлу (1952-2013 роки). Унікальну колекцію церковного мистецтва владика збирав все своє життя.

Збірка складається з ікон, дерев'яної скульптурної пластики, ручних хрестів та богослужбових книг. Багато з них мальовані відомими світовими художниками, є і писані народними майстрами Буковини, Галичини, Покуття, а також Волині. Часовий вимір експонованих творів XVII – XX стліття.

Краєзнавчий музей створено в селі Криворівня в 1965 році на базі середньої школи.

Експозиція розповідає про історію гуцульського села, життя та побут мешканців краю.

Фонди музею села Криворівня налічують понад 100 експонатів.

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини відкрив у дворі власного будинку етнограф та історик із Криворівні Ярослав Зеленчук.

В одній залі послідовно розміщено кілька тематичних експозицій: стародавні часи (знаряддя збирання, мисливства, риболовлі), вівчарське полонинське господарство, деревообробка та будівництво, ремесла та промисли, зразки декоративно-ужиткового мистецтва (одяг, розписні гончарні вироби, різьблення по дереву), музичні інструменти (дримби, скрипки), визвольна боротьба (світові війни, рух опришків).

Зокрема, представлено копію курильної трубки легендарної гуцулки Чукутихи.

Снятинський районний музей творчості Василя Пилип'юка створений 2016 року в його рідному селі Новоселиця.

Видатний український фотохудожник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України Василь Пилип'юк народився у Новоселиці у 1950 році. Його твори експонувалися на понад 100 вітчизняних і міжнародних виставках.

Значна кількість робіт всесвітньо відомого прикарпатського фотохудожника представлена зараз в Музеї творчості Василя Пилип'юка в Новоселиці.

Дегустаційну залу "Музей штопора" відкрив у 2020 році колекціонер Петро Антипов на власному подвір'ї у Верховині. В його колекції понад 600 штопорів різноманітних форм та розмірів – у вигляді тварин, птахів, ключів, зброї, келихів тощо.

Експонати розвішані у великій альтанці, яка також виконує функції дегустаційної зали. Власник особисто проводить екскурсії з розповідями про історію та різновиди штопорів.

Також відвідувачам пропонуються дегустації домашніх вин та чачі, які господар виробляє із закарпатського винограду. До вина пропонується підкопчений сир будз.

Музей-майстерню ліжникарства та старожитностей у Яворові створила у власній оселі родина Наталі та Ярослава Кіщуків.

Музей знайомить відвідувачів із процесом виготовлення вовняних гуцульських ліжників, що є традиційним промислом мешканців Яворова. Також господарі виготовляють гуні (гуцульський верхній одяг), вовняні шапки, безрукавки, взуття, різноманітні килими. Можна побачити старовинний ткацький верстат, раритетну прялку, предмети побуту горян.

Відвідувачам пропонують майстеркласи з ткання ліжників, фотосесії в гуцульському одязі, знайомство з побутом гуцулів.

Музей творчої родини Стринадюків у Косові відкрив при своїй творчій майстерні "Кока" відомий український майстер-різьбяр Микола Стринадюк, що працює під творчим псевдонімом "Кока".

Микола Стринадюк народився і виріс у косівській родині різьбярів-ремісників, навчався у Косівському технікумі народних художніх промислів, все життя працює майстром різьби по дереву та художнього оформлення інтер’єрів. Родинну справу продовжують його сини Богдан і Захар. Роботи Миколи Стринадюка відрізняє авторська техніка, що поєднує традиційні прийоми різьблення з тонуванням, аплікацією та навіть вишивкою.

В експозиції представлено понад сто власних робіт майстра. Серед них орнаментальні ікони, тарілки, картини, копії гуцульських ручних хрестів, традиційні зґарди та сучасні прикраси. Також представлена колекція старовинних й раритетних порцелянових горняток.

Поруч розташований Музей сакрального мистецтва, де представлені роботи Тараса Стринадюка, брата Миколи. 

Музей-оселя родини Івана Франка у Калуші розташований на виїзді з міста у бік Івано-Франківська. Цей район міста колись був окремим селом Підгірки, де з 1904 року мешкала родина Онуфрія Франка, брата письменника Івана Франка. Сам письменник також часто гостював у садибі свого брата.

Зберігся двоповерховний будинок, зведений 1935 року сином Онуфрія Франка – Омеляном. Донька Омеляна Оксана Франко в 1992 році ініціювала перетворення будинку на музей.

В семи експозиційних залах зберігаються листи та інші родинні документи, предмети побуту, одяг, картини. У "Франковій світлиці" представлено оригінальні речі родини Онуфрія Франка, зокрема унікальна колекція вишивок та предметів побут. На другому поверсі можна побачити раритетний рояль та старовинні речі домашнього вжитку, які збереглися з часу переїзду родини Онуфрія Франка. 

Музей-оселя родини Івана Франка є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Музей карпатських лісорубів-бутинарів є частиною еко-садиби "Бутинар", яка відкрилася у Космачі 2021 року.

В основі музейної експозиції просто неба (скансена) – відтворена дерев'яна колиба бутинарів, у яких вони жили під час роботи у горах. У колибі можна побачити робочі інструменти та предмети побуту лісорубів: пили, сокири, дерев'яний посуд тощо.

На ґанку гуцульської хати представлено експозицію мініатюр, які демонструють повсякденне життя бутинарів. Ще одним експонатом музейного комплексу є шинок.

На подвір'ї – старовинний космацький віз і дерев'яні скульптури міфічних істот із гуцульського фольклору. На стендах демонструються зразки карпатської деревини, старовинні мапи, інші туристичні цікавинки Космача.

До садибного компексу входить будинок відпочинку над ставком.

Музей-садиба Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Василя Романюка) заснований у 2002 році в селі Хімчин на Прикарпатті, де народився і виріс один із засновників Української православної церкви Київського патріархату.

На місці садиби Романюків відтворено типову сільську хату початку XX століття, поруч розташовані капличка та пам'ятний хрест з нагоди першої річниці від дня смерті патріарха.

В першій кімнаті відтворено інтер'єр помешкання сім'ї Романюків, представлено родинні речі: стіл, ліжко, канапи, колиска, скриня, мисник із керамамічним посудом, вироби з дерева, традиційний одяг, ікони.

Експозиція другої кімнати висвітлює різні періоди життя висвітлено періоди життя Патріарха Володимира у документах і світлинах.

Міська ратуша у Надвірній вперше була збудована в 1601 році для розміщення міської влади.

Магістрат тоді складався із двох колегій, які складалися з виборних чиновників, які виконували адміністративно-судові функції. Війта (голову магістрату) призначав власник міста.

У ХІХ столітті Надвірнянська ратуша була перебудована і набула нинішнього вигляду.

За радянських часів у будівлі ратуші розмістився районний будинок культури. На другому поверсі знаходиться Надвірнянський туристично-інформаційний центр.

Руїни Надвірнянського замку розташовані у міському парку Надвірної, за будинком Надвірнянського райвідділу МВС.

На момент першої згадки про Надвірну в 1589 році замок вже існував. Припускають, що його збудував хтось із роду Потоцьких. За однією з версій, після того, як в кінці XVI століття замок був зруйнований татарами, нові власники з роду Куропатвів перенесли свою резиденцію до Пнева.

У 2007 році згідно з районною програмою охорони пам'яток поряд із руїнами замкової вежі розпочалися археологічні розкопки.