Пам'ятки Вінницької області

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Мурованих Курилівцях заснована в 1781 році. Пізніше її розібрали, а матеріали використали для нового п'ятикупольного храму, будівництво якого коштом парафіян, скарбниці та поміщиків Комара та Лихачова було завершено в 1889 році.

У храмі був одноярусний позолочений іконостас із цінною іконою Тихвінської Божої Матері, яка була придбана на Афоні та пожертвована поміщицею Чихачовою.

У 1934 році радянською владою церкву Різдва Богородиці було закрито, потім ненадовго відроджено під час німецької окупації, але у 1950-х роках знову закрита та позбавлена ​​куполів. Приміщення використовувалося як бібліотека, спортивна зала, пекарня та навіть склад склотари.

З 1991 року церква Різдва Пресвятої Богородиці знову чинна.

Полкова церква Святого Миколая Чудотворця збудована у 1904 році для розквартованих у Жмеринці 9-го та 10-го Стрілецьких полків 3-ї Стрілецької бригади.

Військовий храм виконаний за типовим проєктом архітектора Федора Вержбицького. Загалом у російській імперії було збудовано понад 60 таких церков.

За радянських часів Миколаївська церква, що розташована на території військової частини, була позбавлена куполів та дзвіниці. У 2005 році у знову відкритому та відреставрованому храмі коштом місцевих меценатів було встановлено новий іконостас.

Дерев'яну старообрядницьку церкву Святого Нерукотворного Образу збудовано в 1911 році коштом поміщика Дмитра Гейдена як тимчасовий храм, після того як у Борскові згоріла стара церква Знамення Пресвятої Богородиці.

Невеличкий храм має вигляд глинобитного будинку з одним куполом та двома входами. Церкву було освячено на честь Успіння Пресвятої Богородиці, цей день є храмовим святом, але парафіяни називають її по-своєму - церквою Святого Нерукотворного Образу.

Інтер'єр розписаний місцевими майстрами рослинними орнаментами.

Церква Святої Параскеви Сербської в Могилеві-Подільському – пам'ятка подільського дерев'яного зодчества.

Місцеві жителі називають її Немійською, оскільки вона знаходиться в районі, який раніше був окремим селом Немія.

За легендою, колись у родині місцевого поміщика Маєвського мешкала німа дівчинка. Не витримавши постійних глузувань з боку дітей односельців, вона втопилася в річці. На згадку про неї батько і збудував церкву. Сам Маєвський похований на церковному обійсті.

Храм виконаний з дуба та ясена у стилі українського бароко, інтер'єр прикрашений розписами та вишитими рушниками. У різний час церкву Святої Параскеви відвідували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Василь Тропінін, Ференц Ліст, Михайло Старицький, Олена Пчілка.

Православна церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в 1789 році коштом Станіслава Щенсного Потоцького.

Будівля Успенської церкви виконана в стилі класицизму. Кам'яна дворівнева дзвіниця збудована в XIX столітті на місці дерев'яної.

Церква-мавзолей Різдва Богородиці в Круподеринцях побудована в 1895 році графом Миколою Ігнатьєвим як родова усипальниця.

Під час проєктування храму архітектор Олександр Померанцев обрав за зразок кафедральний собор Святого Олександра Невського в столиці Болгарії Софії, де Ігнатьєва вважають автором Сан-Стефанського договору, що відродив болгарську державність.

За архітектурним стилем, розмірами та оздобленням церква в Круподеринцях не мала собі рівних в окрузі. Після смерті Ігнатьєва в 1908 році він був похований у нижній частині мавзолею, а через 9 років там же спочила його дружина.

Богослужіння у храмі Різдва Богородиці відновлено в 1944 році.

У глибині церковного двору височить пам'ятний хрест на масивній кам'яній брилі, з боків якої - чотири старовинні корабельні якорі. Це пам'ятник лейтенанту Василю Ігнатьєву та іншим морякам, які загинули в Цусімській битві 1905 року, встановлений матір'ю та вдовою лейтенанта до 10-річчя битви.

Черепашинецький (Черепашинський) кар'єр – штучна водойма глибиною до 100 метрів, що утворилася на місці колишнього промислового видобутку граніту на околиці села Черепашинці. Після припинення видобутку кар'єр поступово наповнився водою підземних джерел.

Глибоке озеро з кристально чистою водою має характерний блакитний відтінок, а скелясті береги та хвойна рослинність створюють тут незвичайні для України пейзажі. Завдяки цьому Черепашинецький кар'єр став популярною локацією літнього відпочинку на воді та отримав неформальну назву "Вінницькі Мальдіви".

Останнім часом навколо водойми активно розбудовується рекреаційна інфраструктура – бази відпочинку, кафе та бари, альтанки, роздягальні, пункт прокату катамаранів.

Руїни двох замкових веж на пагорбі над Південним Бугом нагадують про колись велике подільське місто Черленкове, відоме з XIII сторіччя.

Черленківський замок імовірно збудували князі Коріатовичі (Корятовичі) в XIV сторіччі, після того, як литовський князь Ольгерд розгромив ординців і приєднав Поділля до Великого князівства Литовського. Замок Черленград довгий час належав до роду українських шляхтичів Кмитів-Черленківських, контролював переправу через Південний Буг. Зруйнований в 1624 році під час походу татарського війська Кантемир-мурзи на Поділля.

В 1670 році Анатас Черленківський заснував на руїнах замку василіанський монастир. У ХVІІІ столітті трахтемирівський староста Станіслав Щеневський спробував реконструювати замок, але незабаром його спадкоємець Онуфрій Щеневський перебудував твердиню під магнатську резиденцію. Одна з веж, що біля дороги поряд із мостом через Південний Буг, була перетворена на каплицю-усипальницю. Другу з веж, що збереглися, намагалися підірвати в радянські часи, але три її стіни вціліли.

Наразі територія замчища забудована приватними будинками. Над руїнами, що збереглися, ведеться будівництво туристично-розважального комплексу з готелем, рестораном і музеєм.

Шаргородський музей образотворчого мистецтва репрезентує роботи українських художників 60-80-х років XX століття: Одайника, Дерегусова, Лемешка, Лозового, Щебрякова та інших.

Найбільшу цінність становить гобелен "Шаргород - земля Подільська", створений за ескізами члена Національної спілки художників України Юрія Кизимова.

Ямпільський історико-краєзнавчий музей є відділом місцевого музею образотворчого мистецтва. Експозиція розповідає про природу, археологію, історію та культуру Ямпільщини.

В Ямпільському музеї образотворчого мистецтва представлено зібрання творів сучасних українських художників, колекція жіночого та чоловічого одягу, нумізматична колекція Володимира Леви.

В музейній експозиції представлені вироби традиційних ремесел Ямпільщини: вишивки, писанки, плетіння із сіл Клембівка, Дзигівка, Цекинівка, Писарівка, Довжки та інших.