Пам'ятки Львова

З 1708 року, коли Львівське Успенське Ставропігійське братство перейшло до греко-католицизму, православна громада Львова не мала свого храму, богослужіння проводились у приватних будинках.

Будівництво православної церкви Святого Великомученика Георгія за проєктом австрійського архітектора Ґустава Захса почалося у Львові в 1897 році. Нетиповий для галицької сакральної архітектури образ храму поєднує у собі риси неороманського і неовізантійського стилів, характерніших для Буковини.

З 1992 до квітня 2023 року церква Святого Георгія була кафедральним собором Львівської єпархії російської православної церкви в Україні і єдиним у Львові храмом, що належав до московського патріархату. Нині храм належить до Православної церкви України.

Нинішня церква Святого Іоана Золотоустого та духовна семінарія займають комплекс будівель колишнього монастиря францисканок, збудованого в 1877-1889 роках за проєктом архітектора Юліана Захаревича.

Храм споруджено в стилі неоготики. В апсиді збереглися 3 вітража, виготовлені у Мюнхені фірмою Франца Майєра в 1887-1889 роках, а також дерев'яний неоготичний амвон. Монастирський корпус триповерховий, із внутрішнім двориком.

За радянських часів в приміщенні церкви Іоана Золотоустого розташовувалася Перша інфекційна лікарня.

Наразі комплекс належить Православній церкві України, тут розміщується Львівська православна богословська академія.

Церква Святого Йосафата – чинний греко-католицький храм у Львові. Була побудована в 1930 році за проєктом архітектора Яна Кароля Зубжицького як римо-католицький костел Святого Франциска Ассизького отців капуцинів.

Після проголошення блаженним єпископа Української греко-католицької церкви Миколая Чарнецького, до церкви Святого Йосафата з Личаківського цвинтаря було перенесено його мощі.

Монастирський комплекс із церквою Святого Климентія Папи збудував у Львові в 1893-1895 роках будівельник Іван Левинський за проєктом Франца Штатца для католицького жіночого чернечого ордена босих кармеліток.

У 1939 роках тут було розташоване управління НКВС. У 1943 році на території монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених. Після Другої світової війни, до 1952 року, у будинках монастиря розміщувався охоронний полк НКВС-МВС. Згодом цей підрозділ пебазували на південні околиці міста, а монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської АТС – у храмі розмістився операційна зала для розрахунків із клієнтами. У 1960-х роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили рештки репресованих.

Нині церква Святого Климентія Папи - діючий храм Української греко-католицької церкви. Виявлена в одній із замурованих ніш постать розп'ятого Христа без рук зараз встановлена у вівтарі церкви.

Церква Святої Анни була закладена у Львові як католицький костел в 1507 році на місці, де міською вартою були вбиті та поховані підмайстри цеху кравців, що втекли з міста.

Перший дерев'яний храм неодноразово горів. У нинішньому вигляді церква Святої Анни відбудована в 1730 році орденом августинів. В архітектурі помітний перехід від ренесансу до бароко. Дзвіниця прибудована в 1927 році архітектором Броніславом Віктором, купол виконаний у стилі ар-деко.

Нині це церква Святої Анни Української греко-католицької церкви.

Церква Святої Параскеви П'ятниці у Львові – один із найдавніших львівських храмів. Церква оборонного типу розташована біля підніжжя Високий замок на Волинському шляху (район Підзамче).

Храм споруджено на межі XIII і XIV сторічь. Значну реконструкцію зазнав у 1644 році після пожежі. В архітектурі об'єднані елементи готики та пізнього ренесансу.

Найбільша цінність церкви Святої Параскеви – шедевр львівських художників та різьбярів XVI-XVII століть - п'ятирядний ренесансний іконостас (70 ікон) та барокові царські врата, завершені розп'яттям з фігурами з боків.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Волоська) у Львові - визначна пам'ятка ренесансної архітектури Галичини.

Тривалий час храм був дерев'яний. Будівництво кам'яної церкви розпочалося в XV сторіччі й тривало понад чотири десятиліття (архітектор Павло Римлянин) коштом української (руської) громади, а також молдавського (волоського) господаря Олександра Лопушанина, за що храм отримав другу назву. Навколо храму Успіння Пресвятої Богородиці було сконцентровано православну громаду міста.

Збудовану в 1572 році дзвіницю (висота 66 метрів) називають вежею Корнякта на честь грецького купця та мецената, який сприяв православ'ю у Львові.

В інтер'єрі церкви - живопис XVII-XVIII століть, іконостас 1773 року, на вікнах вітражі Петра Холодного. Каплиця Трьох Святителів (1578-1591 роки) поєднана з Успенською церквою в середині ХІХ століття.

Парафія Успіння Пресвятої Богородиці належить до Львівської єпархії Православної церкви України.

Школа Святої Анни була закладена у Львові при костелі Святої Анни в 1791 році.

Нинішня будівля в англійському неоготичному стилі збудована в 1884 році за проєктом архітектора Юліуша Гохбергера.

З 2009 року тут розміщується Львівська правнича гімназія.