Пам'ятки Яворівського району

Замок-палац магнатського роду Марсів побудований у Судовій Вишні в XVIII-XIX століттях встилі історизму. Є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Довкола палацу був висаджений парк за проєктом Арнольда Рерінга. Останнім власником, на початку ХХ століття (до 1939 року), був власник цегельного заводу Ян Марс.

За радянських часів у будівлі знаходився гуртожиток зооветеринарного технікуму. Нині палац у напівзруйнованому стані через пожежу, яка сталася в 1993 році.

В 2023 році руїни палацу Марсів продали на аукціоні. Новим власником історичної будівлі стало ТОВ "Фонд українсько-польської історії людей" з Рівного. Одним із майбутніх проєктів нові власники розглядають соціальне житло для внутрішньо переміщених в ході російсько-української війни осіб.

Музей-садибу Осипа Маковея створено в Яворові в будинку, де народився цей видатний український поет, прозаїк, сатирик, публіцист, педагог та громадський діяч.

Експозиція розміщена в трьох залах: дві кімнати та сіни. В одній кімнаті зібрані речі родини Маковеїв: меблі (крісла, стіл), посуд, вишиванки, іграшки. В іншій – фотографії Осипа з родиною та друзями; його листи, книги; портрети. В сінях представлені побутові речі.

Навчався Маковей в українській гімназії у Львові та на філологічному факультеті Львівського університету. Був редактором журналу "Зоря", газети "Буковина", одним із редакторів "Літературно-наукового Вісника". В 1901 році отримав науковий ступінь доктора філософії за дослідження творчості Пантелеймона Куліша.

Під час Першої світової війни 1914-1918 років служив військовим перекладачем австрійської армії, начальником поштової цензури, пізніше – у радіогрупі. В повоєнний період працював директором учительської семінарії в Заліщиках.

Маковей підтримував дружні стосунки з Іваном Франком, Лесею Українкою та іншими письменниками. Літературну діяльність розпочав наприкінці 80-х років ХІХ століття під псевдонімами: Spectator, Осип Степанович.

6 фортів австро-угорської фортеці Перемишль збереглися на території України поблизу польського кордону на околиці Поповичів.

Фортецю Перемишль почали споруджувати в середині ХІХ століття для захисту стратегічного напрямку на Краків та Відень у період погіршення австрійсько-російських відносин.

На той час це була одна із трьох найбільших фортець Європи. Зовнішнє оборонне кільце складалося з 15 головних артилерійських фортів, 27 менших фортець для піхоти та 25 окремих позицій для важкої артилерії.

У 1914-1915 роках фортеця Перемишль витримала 3 облоги російської армії. У ході першої облоги форту росіянам вдалося захопити форт 1/1 (Биків), проте завдяки запеклому опору форту 1/5 (Поповичі) австрійцям тоді вдалося уникнути катастрофи. Третя облога тривала 173 дні і завершилася капітуляцією фортеці.

Бетонні конструкції фортеці збереглися до наших днів та доступні для огляду.

Церкву-музей митрополита Андрея Шептицького споруджено в селі Прилбичі на Львівщині, яке протягом кількох століть було родовим маєтком роду Шептицьких.

Тут розташовувався двоповерховний родинний палац Шептицьких, де народилися граф Андрей Шептицький та його брат Климентій Шептицький.

На місці знищеної за радянських часів садиби 1998 року розпочалося будівництво храмово-музейного комплексу за оригінальним проєктом відомого львівського архітектора Олега Боднара. Комплекс було урочисто відкрито 2015 року до сторіччя з дня народження Андрея Шептицького.

Відвідувачам доступний мультимедійний зал та інформаційні стенди. Триває формування музейної експозиції з експонатів, пов’язаних із життям родини Шептицьких, дитячими та юнацькими роками їхніх видатних дітей.

Перед храмом в 2011 році встановлено перший пам'ятник митрополиту Андрею та його брату блаженному священномученику Климентію Шептицькому.

Яворівський національний природний парк створений у 1998 році на базі однойменного ландшафтного парку та прилеглих територій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів.

Площа парку складає 7 тисяч гектарів. Територія тягнеться півмісяцем від села Верещиця (Яворівський район) до села Крехів (Львівський район). На півдні національний природний парк межує із заповідником "Розточчя", а на півночі - з навчальним Яворівським полігоном. Поблизу парку розташовано 13 населених пунктів, але жоден із них не входить до меж парку.

Флора Яворівського національного природного парку налічує 707 видів рослин, з них 20 видів занесено до Червоної книги України. Фауна хребетних тварин парку налічує 289 видів, зокрема 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів та 48 видів ссавців. Найбільш численними видами ссавців є козуля європейська, дикий кабан, заєць русак, лисиця, білка, куниця, лісова, тхір лісовий, єнотовидний собака, а із занесених до Червоної книги - видрачна, норка європейська, горностай, борсук. Зрідка на територію парку із сусідніх масивів заходять олень благородний та лось.

Регіон, в якому знаходиться Яворівський національний природний парк, багатий на археологічні та історико-культурні пам'ятки. Тут відкрито низку стоянок первісної людини та городища княжого періоду.

Серед лісових масивів часто зустрічаються мальовничі галявини та занедбані фруктові сади – пам'ять про колишні села та хутори, виселені під час створення Яворівського полігону.

У парку прокладено низку пішохідних та автомобільних маршрутів, еколого-пізнавальних стежок, обладнано стаціонарні зони для відпочинку.