Кам’янець-Подільський

Кафедральний костел святих Апостолів Петра та Павла - головна культова споруда Старого міста  у Кам'янці-Подільському.

Петропавлівський костел збудовано чернечим орденом домініканців, які з'явилися у Кам'янці-Подільському в XIV сторіччі. Будівництво кам'яного костелу в 1502-1517 роках приписують єпископу Якубові Бучацькому. Під час турецького панування (1672-1699 роки) храм використовувався як головна мечеть, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет було збережено, але зверху було встановлено золочену статую Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел у Кам'янці-Подільському – єдиний у світі християнський храм із мінаретом.

В костелі зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької роботи Віктора Бродзького (1874 рік). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет та померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел уже опустив погаслий смолоскип, а недочитана книга відкрита на 21 сторінці. Скульптуру часто називають "Сплячою царівною".

У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 рік) на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа.

Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

Головна міська брама (ворота) – один із ключових вузлів оборонної системи Старого міста Кам'янець-Подільський.

Належить до найдавніших оборонних споруд міста. Брама закривала в'їзд до Кам'янця через Турецький міст із боку Старої фортеці.

Комплекс Міської брами перебудував у 1746 році військовий інженер Xристіан Дальке. В'їзд у місто здійснювався через Надбрамну вежу, у приміщенні якої зараз працює маленьке кафе. Нинішній проїзд прорубано в оборонній стіні. З протилежного боку знаходиться каземат-лабораторія для випробування пороху, який вироблявся на млинах порохових на річці Смотрич. Наразі у комплексі лабораторії розміщено ресторан "Під брамою".

Трохи вище воріт розташований вірменський бастіон – потужна шестигранна споруда з великими амбразурами, збудована під керівництвом військового інженера Камілуса.

З видового майданчика над лабораторією відкривається класичний вид на Стару фортецю.

Стара фортеця Кам'янця-Подільського - одна з найвидатніших пам'яток фортифікаційного мистецтва України.

Входить до складу Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз найчастіше використовується назва "Старий замок", хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, за князів Коріатовичів (Корятовичів).

Потужний оборонний вузол на в'їзді в місто головною дорогою через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений у XVI столітті на основі давньоруських укріплень ХІ-ХІІ сторічь. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчинська, Ляська (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Башти з'єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми та облоговий колодязь. Найдавніша з веж - Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень).

У XVII столітті було прибудовано земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Сила кам'янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який у 1621 році підійшов до стін фортеці та запитав, хто так її так зміцнив. "Сам Бог", - відповіли хану. "Тоді нехай Бог її і бере", - відповів Осман, відводячи свої війська. Однак у 1672 році Кам'янець-Подільський таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV та козаками Петра Дорошенка.

В західному бастіоні фортеці реконструйовано сцену оборони, якою керував Миколай Потоцький та під час якої загинув Юрій Володийовський. Зі Старої фортеці тричі втікав із ув'язнення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з того часу носить його ім'я, у ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкої метальної зброї.

Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто є декораціями численних фестивалів та історичних реконструкцій.

Будівлю польського магістрату було збудовано в центрі Кам'янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 році.

Ратуша Кам'янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основна цивільна споруда Старого міста. Складається з двоповерхової будівлі ради та восьмиярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичною, але згодом на неї нашарувалися різні архітектурні стилі.

У розчищеній частині багаторівневих підвалів ратуші відкрито музей "Суд середньовічного Кам'янця" з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташоване недороге кафе "Ратуша".

На другому поверсі розміщено Музей історії магдебурзького права та Музей грошей.

Руська брама - унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда Кам'янця-Подільського, що складала разом із Польською брамою систему для затоплення каньйону річки Смотрич у разі небезпеки.

Будівництво почалося приблизно в 1527 році. Ансамбль Руської брами складався з 8 веж, барбакана та оборонних стін, що їх з'єднували, довжиною 230 метрів, які повністю перетинали каньйон шириною 90 метрів. У місці перетину русла річки в стіні були шлюзи.

В XVI-XVII століттях внаслідок частих повеней прибережні укріплення Руської брами почали руйнуватися, і до кінця XVII – початку XVIII сторіччя обрушилися чотири вежі. Збереглася Годинникова, Надбрамна, Приворотна, Прибережна вежі та Барбакан.

Наразі проведено реставрацію. Частина приміщень Руської брами використовується як творча майстерня гончарів, планується створення культурно-ремісничого центру.