Маріуполь

Приморське місто-герой Маріуполь - значний промисловий центр Донбасу, важливий порт і курорт біля гирла річки Кальміус на березі Азовського моря, а також центр героїчного спротиву українців російській агресії, починаючи з 2014 року.

До 1780 року місто називалося Павлівськ, у 1948-1989 роках - Жданов. Місто закладене 1778 року на місці козацького військового укріплення Кальміуська слобода (Домаха), прийнявши грецьких переселенців з Криму. Досі залишається одним із найбільших в Україні центрів грецької культури.

До початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року в історичному центрі міста значною мірою зберігалася стара забудова у стилі модерн. В одному з таких модернових будинків розміщується Художній музей, що носить ім'я видатного художника Архипа Куїнджі, я ...

Приморське місто-герой Маріуполь - значний промисловий центр Донбасу, важливий порт і курорт біля гирла річки Кальміус на березі Азовського моря, а також центр героїчного спротиву українців російській агресії, починаючи з 2014 року.

До 1780 року місто називалося Павлівськ, у 1948-1989 роках - Жданов. Місто закладене 1778 року на місці козацького військового укріплення Кальміуська слобода (Домаха), прийнявши грецьких переселенців з Криму. Досі залишається одним із найбільших в Україні центрів грецької культури.

До початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року в історичному центрі міста значною мірою зберігалася стара забудова у стилі модерн. В одному з таких модернових будинків розміщується Художній музей, що носить ім'я видатного художника Архипа Куїнджі, який народився у Маріуполі (музей розграбований окупантами).

Туристичним символом міста вважалася Маріупольська водонапірна вежа, збудована за проєктом міського архітектора Віктора Нільсена – тут розташовувався Культурно-туристичний центр "Вежа", був доступний оглядовий майданчик на верхньому ярусі (нинішній стан пам'ятки невідомий). Міський драматичний театр, побудований за радянських часів на місці церкви святої Марії Магдалини, після влучання російською авіабомбою став братською могилою для сотень маріупольців, які ховалися там від авіанальотів. Улюбленими місцями прогулянок містян був Театральний сквер із пласким світломузичним фонтаном та Пірс на набережній.

Потужний промисловий потенціал міста складали Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча і Металургійний комбінат "Азовсталь", який став останньою фортецею для героїв оборони міста: нацгвардійців полку "Азов", морських піхотинців та прикордонників.

У той же час місто розвивалося як кліматичний і грязьовий курорт. У межах центру міста і прилеглих селищ є з десяток облаштованих пляжів, поруч із містом є велика курортна зона на заповідній Білосарайській косі.

Указом Президента України Маріуполь отримав почесну відзнаку "Місто-герой України", але до цього часу залишається тимчасово окупованим.

Російсько-українська війна 2022. Маріуполь - місто-фортеця.

Приморське місто-герой Маріуполь - значний промисловий центр Донбасу, важливий порт і курорт біля гирла річки Кальміус на березі Азовського моря, а також центр героїчного спротиву українців російській агресії, починаючи з 2014 року.

До 1780 року місто називалося Павлівськ, у 1948-1989 роках - Жданов. Місто закладене 1778 року на місці козацького військового укріплення Кальміуська слобода (Домаха), прийнявши грецьких переселенців з Криму. Досі залишається одним із найбільших в Україні центрів грецької культури.

До початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року в історичному центрі міста значною мірою зберігалася стара забудова у стилі модерн. В одному з таких модернових будинків розміщується Художній музей, що носить ім'я видатного художника Архипа Куїнджі, я ...

Приморське місто-герой Маріуполь - значний промисловий центр Донбасу, важливий порт і курорт біля гирла річки Кальміус на березі Азовського моря, а також центр героїчного спротиву українців російській агресії, починаючи з 2014 року.

До 1780 року місто називалося Павлівськ, у 1948-1989 роках - Жданов. Місто закладене 1778 року на місці козацького військового укріплення Кальміуська слобода (Домаха), прийнявши грецьких переселенців з Криму. Досі залишається одним із найбільших в Україні центрів грецької культури.

До початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року в історичному центрі міста значною мірою зберігалася стара забудова у стилі модерн. В одному з таких модернових будинків розміщується Художній музей, що носить ім'я видатного художника Архипа Куїнджі, який народився у Маріуполі (музей розграбований окупантами).

Туристичним символом міста вважалася Маріупольська водонапірна вежа, збудована за проєктом міського архітектора Віктора Нільсена – тут розташовувався Культурно-туристичний центр "Вежа", був доступний оглядовий майданчик на верхньому ярусі (нинішній стан пам'ятки невідомий). Міський драматичний театр, побудований за радянських часів на місці церкви святої Марії Магдалини, після влучання російською авіабомбою став братською могилою для сотень маріупольців, які ховалися там від авіанальотів. Улюбленими місцями прогулянок містян був Театральний сквер із пласким світломузичним фонтаном та Пірс на набережній.

Потужний промисловий потенціал міста складали Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча і Металургійний комбінат "Азовсталь", який став останньою фортецею для героїв оборони міста: нацгвардійців полку "Азов", морських піхотинців та прикордонників.

У той же час місто розвивалося як кліматичний і грязьовий курорт. У межах центру міста і прилеглих селищ є з десяток облаштованих пляжів, поруч із містом є велика курортна зона на заповідній Білосарайській косі.

Указом Президента України Маріуполь отримав почесну відзнаку "Місто-герой України", але до цього часу залишається тимчасово окупованим.

Російсько-українська війна 2022. Маріуполь - місто-фортеця.