Пам'ятки Білоцерківського району

Гора Тотоха на південній околиці села Медвин вважається "місцем сили".

На горі виявлено багатошарове трипільське та скіфське поселення. За однією з версій тут була легендарна столиця русичів Голунь. Згідно з місцевою легендою, в давнину Тотоха була пристанню на колись судноплавний річці Хоробра. Нібито тут досі знаходять якорі старовинних кораблів.

Нині гора Тотоха приваблює екстрасенсів, біоенергетиків, послідовників різноманітних нетрадиційних навчань та духовних практик.

Державний дендрологічний парк "Олександрія" Національної академії наук України закладений у 1793 році коронним гетьманом Францішком Ксаверієм Браницьким і названий на честь його дружини Олександри.

Парк Білої Церкви вважався одним із найкращих у Європі. План розробив французький паркобудівник Мюффо. Парк займає понад 200 гектарів, має 25 водойм, налічує 2500 видів рослин, у тому числі з Південної Америки, Китаю та Японії: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія Кобус, рододендрон японський та інші.

Основу планування становить Велика галявина, від якої на 20 кілометрів розбігається мережа алей, прикрашених парковою архітектурою та скульптурами: "Романтичні руїни", "Китайський місток", джерело "Лев" та інші. Колонада "Эхо" має унікальну акустику: слово, сказане пошепки в одному кінці колонади, чути у протилежному. За легендою, під "Ротондою" похований князь Потьомкін-Таврійський.

Літній палац Браницьких знищений в радянський період, проте "Бальний павільйон" вже відновлено у первісному вигляді.

У саду "Мур" (1816 рік) площею 4 гектари, обнесеному кам'яною стіною заввишки 3 метри, вирощують понад 300 плодових та ягідних культур з усіх континентів світу (проводяться екскурсії з дегустаціями).

Найвища точка парку – Палієва гора, на якій встановлено пам'ятник Семенові Палію.

У корпусі "Економічного двору" зараз розташована дирекція та Музей живої природи, флори і фауни парку "Олександрія", в якому також представлені мармурові паркові скульптури. Тут можна придбати розсаду.

Каплиця-усипальниця роду Свейковських у Тетієві збудована 1805 року поруч із заснованим ними ж костелом Внебовзяття (Успіння) Пресвятої Діви Марії. Перед головним входом в костел колись стояла скульптура святого Яна Непомука, тому храм також називали його іменем.

Каплиця збудована у формах класицизму та зовні нагадує античний храм. На чотириколонному іонічному портику міститься напис польською мовою: "Tym ktorzy zmartwychwstaną" ("Тим, хто воскресне"). Над кованими дверима розташований герб родини Свейковських.

Каплиця Свейковських є пам'яткою архітектури національного значення. Зараз вона належить римсько-католицькій парафії Всіх Святих міста Тетіїв. Богослужіння проводяться по неділях.

Римо-католицький костел Іоанна Хрестителя збудовано в Білій Церкві в 1812-1813 роках графом Ксаверієм Браницьким на Замковій горі, де за княжих часів розташовувався дитинець.

За однією з версій, на цьому місці стояла стародавня церква, яка дала назву місту. Браницький звів костел на згадку про сина Олександра, який загинув у дитинстві.

У плані будівлі лежить традиційний для католицької архітектури латинський хрест, витягнутий на осі схід-захід. Інтер'єр костелу прикрашений орнаментальним ліпленням зі складними за сюжетом та технікою ажурними розетками. Костел розписаний монументальним живописом роботи невідомих майстрів. На одній зі стін збереглася біломармурова стела на згадку про Катерину Браницьку-Сангушко.

В 1990 році встановлено орган чеської фірми Rieger-Kloss. Нині костел Іоанна Хрестителя – це Білоцерківський міський будинок органної та камерної музики із залом на 300 місць.

Таращанський римо-католицький костел Святої Марії Магдалини був збудований у 1890-х роках у псевдоготичному стилі.

Будівництво костелу почалося в 1886 році. Гроші на нього збирав граф Браницький. У храмі було встановлено орган, стрілчасті вікна були прикрашені вітражами.

За часів радянської влади у приміщенні мали намір відкрити макаронну фабрику, але цьому завадила Друга світова війна. Під час німецької окупації у костел став православним храмом, а у 1960-х роках його поділили на 2 поверхи, зробивши на першому поверсі маленькі кімнати-класи, а на другому поверсі велику актову залу – храм став музичною школою.

Наразі костел Марії Магдалини є однією з прикрас Таращі, у ньому досі знаходиться Таращанська музична школа імені Миколи Лисенка. У робочий час можна зайти та оглянути приміщення.

Римо-католицький костел Святого Антонія Падуанського збудований в Руді в другій половині ХІХ століття коштом поміщиків Підгорських, які володіли цими землями.

Невелика кам'яна будівля виконана у стилі неоготики.

За радянських часів костел було закрито.

Наразі храм повернуто католицькій громаді, але реставрацію поки що не проведено.

Римо-католицький костел Святого Ісидора Севільського збудований у Безпечній у XIX столітті.

Кам'яна будівля виконана в стилі неоготики.

Костел розташований на цвинтарі. Поруч - могила з кам'яним хрестом та написом "Boleslaw Kuklinski".

Костел-усипальниця родини Підгорських в Антонові збудований в 1810 році.

Кам'яний храм має незвичайну пірамідальну форму зіккурата - над квадратною в плані будівлею зведено східчасте склепіння, яке завершується обеліском у вигляді усіченої піраміди.

Храм-гробниця також служив парафіяльним костелом католицької громади Антонова та навколишніх сіл.

Нині костел напівзруйнований.

Ландшафтний парк у Буках на Київщині закладено на берегах річки Роставиця в 1996 році коштом сквирського підприємця Івана Суслова.

За його ініціативою було розчищено засмічене русло річки, відновлено греблю, реконструйовано та переобладнано під міні-ГЕС старовинний водяний млин. Мальовничі пороги та скелясті береги Роставиці були перетворені на ландшафтний парк з безліччю містків, альтанок та різноманітних скульптур.

У ландшафт вдало вписані будівлі садиби сім'ї Суслових: житловий будинок із сімейною каплицею, "сторожова вежа", мисливський будиночок, столярний цех та інші. У декорі будівель часто можна зустріти цифру "7", яку Іван Суслов вважає своїм щасливим числом (його ініціали складаються в українське слово "СІМ", він сьома дитина у родині тощо).

У міні-зоопарку можна побачити левів, ведмедів, оленів, поні, павичів.

Нещодавно на території парку було відкрито "Казкову галявину" з фігурами героїв казок та дитячим майданчиком для вихованців дитячого будинку сімейного типу, який містять Суслови.

Буцький парк доступний для відвідування в теплий сезон, вхід на територію вільний, екскурсії в міні-зоопарк та на "Казкову галявину" платні. На вході продають вишиванки, сувеніри, морозиво та прохолодні напої. Працює ресторан та міні-готель.

Меморіал гетьмана Івана Мазепи створено в селі Мазепинці, де він народився в 1639 році.

Саме тут в 1994 році було відкрито перший в Україні та Європі пам'ятник Мазепі (скульптор – Євген Горбань.). Пам'ятник споруджено з ініціативи та коштом українського мецената Маріяна Коця, який проживає в США.

До складу меморіального комплексу увійшла також дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця (2007 рік) та Парк козацької слави (2009 рік). На території майбутнього парку висаджено саджанці дерев, відкрито маленький музей, споруджено хрест на честь українського козацтва.

Меморіальний музей-садиба Івана Козловського розташований у селі Мар'янівка під Васильковом, де видатний український тенор народився в 1900 році.

У сім років Іван вирушив звідси до Києва вчитися в церковній школі при Свято-Михайлівському монастирі. Співав у Софіївському соборі.

Всесвітню славу Козловському приніс його чудовий голос та поєднання у творчості народних мотивів із класикою.

Неодноразово співак бував на батьківщині. У невеликій хатці під солом'яним дахом зберігаються фотографії, особисті речі, кіноматеріали, грамплатівки з концертами Козловського.

На березі річки поряд з будинком розбито затишний парк, де ростуть мальви, яблуні, дуби, липи, туї та платани.

Пам'ятник загиблим байкерам відкрито біля КП на в'їзді до Білої Церкви з боку Києва в 2007 році.

Бронзова скульптура мотоцикліста, що летить (скульптор Антон Маслик), розташована на 7-метровій висоті на бетонній опорі заввишки 11 метрів. Вертикальна опора та розкинуті руки мотоцикліста утворюють хрест. Ще один маленький хрестик знаходиться на вершині пам'ятника.

Кошти на створення пам'ятника зібрав благодійний фонд "Пам'ять загиблим байкерам".

Пам'ятник Ярославу Мудрому у Білій Церкві встановлено в 1983 році на оглядовому майданчику Замкової гори, де у XI-XIII сторіччях розташовувався дитинець давньоруського міста Юр'єв, заснованого Ярославом в 1032 році.

Між пам'ятником та будівлею краєзнавчого музею знаходяться законсервовані залишки фундаменту пізнішої Георгіївської церкви, яка дала нинішню назву місту.

В 2011 році з ініціативи Благодійного фонду Костянтина Єфименка на території Замкової гори розпочалося будівництво нового храму Святого Георгія, стилізованого під давньоруську архітектуру, у зв'язку з чим пам'ятник було пересунуто трохи убік.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Пархомівці збудована в 1906 році за заповітом промисловця та мецената Віктора Голубєва його синами.

Архітектор Володимир Покровський реалізував проєкт у нетрадиційному для православ'я стилі модерн із використанням архітектурних форм новгородських храмів XIII сторіччя. Монументальні мозаїки "Покрови Богоматері" та "Спас Нерукотворний" виконані за ескізами Миколи Реріха, який дружив із сходознавцем Віктором Голубєвим, одним із братів Голубєвих.

У зовнішньому та внутрішньому оформленні багато елементів східного символізму, через що храм було освячено лише в 1907 році.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Ромашках - один із найбільших та найвеличніших провінційних православних храмів України.

Цю величезну трипрестольну церкву звели в 1843 році коштом поміщиці Трофимової. Два вівтарі присвячені Святому Миколаю Чудотворцю та Святому Антонію Печерському.

Пізній класицизм, підкреслений розмірами будівлі та рідкісними для православних храмів Наддніпрянщини вежами-дзвіницями, ставить Ромашківську церкву в один ряд із найвидатнішими пам'ятками архітектури України. Це визнавала навіть радянська влада, яка не лише зберегла церкву, а й відновила її після руйнувань під час Другої світової війни.

Покровська церква у Ромашках є пам'яткою архітектури національного значення.