Пам'ятки Івано-Франківської області

Музей ікон в селі Помонята створюється з 2024 року в приміщенні Народного дому, що збудований у 1932 році коштом місцевої української громади. 

Село Помонята здавна відоме як центр іконопису, що особливо розвинувся під час радянських гонінь на церкву у другій половині XX століття. Ікони з Помонят були добре відомі в усій Галичині. Особливу популярність іконописна творчість помонятівців мала серед жителів Гуцульщини та Бойківщини. Ця традиція збереглася у менших масштабах і до сьогодні.

В експозиції буде представлена колекція помонятських ікон різних років, що зібрана місцевими мешканцями.

Музей історії міста Коломия займає приміщення колишньої повітової ради, де відновлено інтер'єри XIX-XX століть. За часів ЗУНР тут працював окружний військовий комендант Теодор Прімак.

У 18 експозиційних залах музею представлено історію розвитку міста Коломия у документах, меморіальних речах та предметах побуту містян. Постійні експозиції: "Німецькі колонії Коломиї", "Коломия і Габсбурги", "Утворення Коломиї кінця XIX - першої половини XX століття", "Економіка та торгівля міста у XIX-XX столітях", "З історії єврейської громади міста", "З історії українських етнічних земель сучасної Польщі до 1944 року".

Експозиційним відділом Музею історії міста Коломия є Коломийський музей національно-визвольної боротьби, що відкрився у 2012 році у підвальному приміщенні музейної будівлі. Експозиція складається переважно зі старих фотографій учасників спротиву, що надійшли із приватних колекцій. Також можна побачити одяг повстанців та політв'язнів, фрагменти зброї.

Музей історії міста "Косів гуцульський" відкрився 2025 року з ініціативи краєзнавця Романа Хромейчука та очолюваного ним ГО "Косів гуцульський". Розташований на третьому поверсі колишнього Будинку побуту в центрі містечка.

Експозиція відтворює типове помешкання косівчан, представляє традиційні ремесла регіону: столярство, ткацтво, солеваріння, кераміку, вишивку.

Окрему частину експозиції присвячено традиційній гуцульській культурі, зокрема декоративному мистецтву, різьбленню, народному одягу й побутовим предметам, що зберігають дух минувшини.

Передбачене приміщення для лекцій та літературних зустрічей.

Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія розміщений у маленькій старовинній будівлі у центральній частині міста, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Музей носить ім'я болехівського краєзнавця Романа Скворія, який заснував цей заклад у 1967 році (встановлена меморіальна дошка). В основу експозиції було покладено зібрану Скворієм колекцію предметів, пов'язаних із життям та громадською діяльністю відомої мешканки Болехова, активістки гендерного руху Наталії Кобринської (з 2005 року ця добірка представлена в окремому музеї Наталії Кобринської).

Наразі експозиція музею складається з шести розділів: "Історія міста Болехова", "Бойківська світлиця", "Розвиток промисловості, освіти та культури у 20-30-х роках ХХ століття", "Друга світова війна, жертви нацистської та більшовицької окупації", "Національне та духовне відродження нашого краю", "Боротьба українського народу за утвердження своєї державності".

Серед експонатів: фрагменти рукописних богослужбових книг XVII століття, цикл фотографій про перебування у Болехові скульптора Михайла Черешневського та митрополита Андрея Шептицького, ноти Тараса Бобринського із власним штампом Наталії Кобринський тощо.

Біля музею встановлено пам'ятник січовому стрільцю, художнику, скульптору та поету Михайлові Гаврилку.

Музей історії міста Тисмениця імені Степана Гаврилюка розміщений в історичній двоповерховій будівлі 1902 року неподалік центру міста.

У першій залі музею представлені археологічні знахідки з Тисменицького городища та макет старої Тисмениці. Друга зала присвячена хутряному виробництву, якому місто завдячує своєю славою. Тут можна побачити вироби з хутра різних епох, знаряддя праці. Третя зала використовується для змінних виставок.

Музей історії села Верхній Ясенів відкрився в 2021 році коштом громадськості та за підтримки Національного природного парку "Верховинський".

Експозиція розповідає про історію, культуру і побут села, а також про видатних уродженців Верхнього Ясенова, серед яких відомий мольфар Михайло Нечай та гуцульський музикант-віртуоз Роман Кумлик.

Представлені історичні світлини, карта перебування та маршрутів по Верховинщині Лесі Українки та Івана Франко, побутові предмети гуцулів.

Народний музей історії села Іллінці відкрито 1987 року з ініціативи місцевого педагога та краєзнавця Романа Ризюка.

Музей розташовується на другому поверсі Іллінецького ліцею. Фонди музею налічують близько 2000 експонатів.

Експозиція розповідає про історію села Іллінці та околиць від епохи неоліту до сьогодення. Зокрема, можна дізнатися про розвиток села у XVIII-XIX століттях, хвилю еміграції кінця ХІХ століття, формування підрозділів УСС у регіоні на початку XX століття, громадські організації села у першій половині XX століття, визвольну боротьбу 1943-1953 років, створення в селі колгоспу, місцеве шкільництво тощо.

Також експозиція знайомить з народною культурою та побутом мешканців села. Окремі стенди присвячені видатним особам краю.

Музей історії та старожитностей Татарова відкрився 2020 року при Татарівському центрі культури, дозвілля, молоді та спорту.

Експозиція у двох кімнатах розповідає про давню історію села та самобутню культуру його мешканців. Представлено чимало раритетних речей, серед яких автентичні вишиванки, традиційний одяг і взуття, старовинні знаряддя сільської праці, ретросвітлини з видами села.

Окрема експозиція присвячена участі мешканців Татарова в Революції Гідності та російсько-українській війні.

Сімейний музей кераміки Василя Стрипка розміщується в Косові в будинку, в якому мешкає сам заслужений майстер народного мистецтва зі своєю родиною.

В експозиції представлені авторські роботи кераміста із традиційними косовськими орнаментами.

За домовленістю з господарем можна побувати в його майстерні, посидіти за гончарним колом, власноруч виготовити керамічний сувенір на згадку.

Приватний музей кінофільму "Олекса Довбуш" у Верховині відкрили в 2018 році місцеві підприємці та громадські активісти Микола Данилюк і Володимир Сумарук.

Експозиція розповідає про легендарного ватажка опришків Олексу Довбуша, чий повстанський загін діяв на Прикарпатті у середині XVIII століття, а також про зйомки однойменного кінофільму кіностудії імені Олександра Довженка, який був знятий режисером Віктором Івановим у 1959 році саме у Верховині та сусідній Криворівні.

В експозиції представлені світлини та різні раритетні речі, пов'язані зі зйомками фільму. Особливістю музею є наявність великого мультимедійного екрану, на якому демонструються фрагменти фільму "Олекса Довбуш" та інших стрічок, які були зняті у Карпатах.

Для дітей на подвір'ї музею облаштована ігрова зона "Опришківські забави", де можна позмагатися у силі, міткості та спритності.

Музей Марійки Підгірянки відкрито 1996 року на батьківщині поетеси – в гірському селі Білі Ослави на Івано-Франківщині. Саме тут у сім'ї лісничого в 1881 році народилася Марія Ленерт, що на початку XX століття стала відома як дитяча письменниця Марійка Підгірянка, авторка багатьох казок, віршів та поем.

Музей розміщений у п'яти великих кімнатах плебанії (будинку священика) біля дерев'яної церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Експозиція висвітлює історичне минуле Білих Ослав, життя та творчість Марійки Підгірянки. Представлені меморіальні речі письменниці, прижиттєві видання, світлини, її рукописні твори та спогади сучасників.

Перед музеєм встановлено пам'ятник Марійці Підгірянці.

Будинок-музей відомого історика та політичного діяча УНР Михайла Грушевського відкрито в Криворівні на місці, де на початку XX столтіття ним була куплена садиба у місцевого поміщика Пшебилівського.

Тут майбутній президент України неодноразово бував на відпочинку.

Вілла згоріла в 1917 році, проте в 2003 році була відтворена за кресленнями і спогадами очевидців, що збереглися.

В музеї представлені біографічні документи та фотографії, етнографічна колекція, предмети побуту початку XX сторіччя.

Криворівнянський музей Михайла Грушевського є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Музей народного мистецтва Гуцульщини в Яворові заснований 1961 року. Розташовується на третьому поверсі Яворівського ліцею "Гуцульщина".

В експозиції представлені роботи народних майстрів Яворівщини: різноманітні вироби з дерева, різьблені шкатулки, мальована кераміка, вишивка, традиційний одяг, предмети домашнього вжитку. Найцікавішою є колекція домотканих яворівських ліжників (ковдр) з овечої вовни. Також представлено макет гуцульської гражди.

Окрема літературно-краєзнавча експозиція присвячена перебуванню на Гуцульщині видатної української поетеси Лесі Українки.

Музей народної творчості Михайла Струтинського займає 2 великі зали Косівської дитячої школи мистецтв, в якій він викладав протягом 30 років.

З 1961 року він збирав зразки українських вишиванок, предмети побуту Гуцульщини, художні твори живопису.

В експозиції музею представлені різні види народної творчості Поділля, Буковини, Гуцульщини, Покуття, Бойківщини та Опілля: старовинні ікони XVIII-XIX століть, предмети сакрального мистецтва, вишивка, кераміка, народний одяг тощо.

В художній колекції представлені роботи майстрів із Калуша, Долини, Надвірної, Рожнятова, Коломиї, Івано-Франківська.

Також при Косівській дитячій школі мистецтв працює Музей родини Малявських.

Музей української письменниці Наталії Кобринської є філією Музею історії міста Болехів.

Ініціатива його створення належить болехівському краєзнавцю Роману Скворію, які протягом тривалого часу збирав матеріали про життя та громадську діяльність цієї знаменитої активістки гендерного руху, засновниці "Товариства руських женщин".

Наталія Кобринська прожила у Болехові останні 30 років свого життя. Тут вона написала більшу частину своїх літературно-критичних праць на актуальні теми тих часів, а також кілька творів до майбутньої збірки "Казки".

Музей розташований у колишній будівлі синагоги. В експозиції представлені наступні розділи: "Белелуя", "Болехів за часів Наталії Кобринської", "Наталія Кобринська у колі сучасників", "Меморіальний куточок", "Болехів вшановує пам'ять про письменницю", "Наталія Кобринська та Січове стрілецтво", "Наталія Кобринська та Іван Франко".

Перед музеєм встановлено пам'ятник Наталії Кобринській.