Пам'ятки Гамаліївки

Гамаліївський (Харалампіївський) монастир - монастир-в'язниця, один із найнегативніших прикладів використання історико-архітектурної спадщини в Україні.

Заснований у 1702 році як скит при дерев'яній церкві Святого Харлампія. В 1713 році гетьман України Іван Скоропадський видав універсал та виділив кошти на спорудження жіночого монастиря. Тут же він був похований у родовому склепі Харлампіївської церкви (збереглися білокам'яні надгробки), а монастир фактично став родовою усипальницею.

У 1735 році було закінчено будівництво собору Різдва Богородиці, територію оточили мурами з вежами та надбрамною дзвіницею, з'явилися кам'яні келії та господарські будівлі.

У XVIII столітті монастир двічі горів та відновлювався. Проіснував до 1924 року, коли тут було відкрито будинок престарілих та дитячий притулок, а собор перетворено на будинок культури.

У 1961 році на території було засновано виправно-трудову колонію суворого режиму №66, склепи Скоропадських замуровано, могили ченців зрито. Лише у 1994 році було проведено реставрацію Харлампієвої церкви, у ній почали проводити богослужіння для ув'язнених. Собор досі використовується під майстерні. Питання повернення монастиря православної церкви не вирішено.