Пам'ятки Галича

Потужний замок над Дністром поряд з пристанню Галича, за однією з версій, поставив волинський воєвода Любарт на місці давньоруської цитаделі, яка стояла на цьому місці ще за часів Данила Галицького.

До ХV сторіччя Галицький (Старостинський) замок був одним із найбільших у Галичині, гарнізон налічував тисячу людей. У XVII столітті він витримав дві облоги татар, а в 1649 році був узятий військами Богдана Хмельницького.

Реконструкцією зайнявся галицький староста Анджей Потоцький, перетворивши дерев'яні укріплення на кам'яний замок. Роботами керував італійський інженер Франсуа Корразіні. В 1676 році Галицький (Старостинський) замок постраждав під час польсько-турецької війни, незабаром втратив стратегічне значення та був частково розібраний на будматеріали.

Наразі Галицький замок входить до складу Національного заповідника "Давній Галич". Відновлено південно-західну вежу та частину оборонної стіни, розпочато реставрацію каплиці Святої Катерини. Планується відкриття експозиції старовинної зброї.

Православний храм Різдва Христового згадується в ХVІ сторіччі як головна культова споруда ремісничого району стародавнього Галича (в 1593 році храм був офіційно закріплений за гончарним цехом).

Протягом ХVІ-ХVІІІ століть церкву неодноразово руйнували татари, після чого вона була реконструйована і набула теперішнього вигляду. Тоді ж зроблено дерев'яний різьблений іконостас. На початку XX століття було проведено реставрацію за участю отця Миколи Вінницького – відомого москвофіла, репресованого австрійською владою. Перед храмом йому встановлено пам'ятник.

В останні роки поряд із церквою Різдва Христового зведена дзвіниця. Біля церкви просто неба споруджено макет Давнього Галича.

У невеликому будиночку в центрі Галича відкрито музей історії та культури караїмського народу – маленького етносу, про походження якого точаться давні наукові суперечки.

Ймовірно, невелика група караїмів переселилася до Галича з Криму в ХІІІ сторічі. Достовірні відомості про караїмську колонію в Галичі належать до ХVІ століття.

Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, громадським та побутовим життям караїмської громади Галича.

Музей караїмської історії та культури входить до складу Національного заповідника "Давній Галич".

Картинна галерея Національного заповідника "Давній Галич" відкрилася 2010 року. Розміщується на другому поверсі адміністративного корпусу заповідника.

В галереї експонуються мистецькі роботи українського художника з Австралії, уродженця містечка Бережани на Тернопіллі Володимира Савчака. Також можна побачити картини галицького художника художник Богдана Кузіва, інших місцевих художників.

В картинній галереї проходять тематичні виставки та конференції.

Національний заповідник "Давній Галич" об'єднує комплекс пам'яток архітектури та археології на території сучасного міста Галич, а також прилеглих сіл Крилос і Шевченкове. Саме у межах цих населених пунктів у X-XIII роках існувало давньоруське місто Галич, що було політичним, адміністративним та релігійним центром Галицького князівства та Галицько-Волинської держави.

Сьогодні площа заповідника становить майже 80 квадратних кілометрів. Він охороняє понад 200 пам’яток, з них понад півтора десятка – національного значення. В його музейних фондах зберігається понад 50 тисяч артефактів.

Адміністрація Національного заповідника "Давній Галич" розташовується на в'їзді в центр міста Галич з головної розв'язки на трасі. Тут можна замовити комплексну екскурсію всіма об'єктами заповідника або оглядову екскурсію містом.

До складу Національного заповідника "Давній Галич" входять:
- Музей історії Давнього Галича (село Крилос);
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (село Крилос);
- Княжа криниця (село Крилос)
- Галичина могила (село Крилос);
- Музей етнографії (село Крилос);
- Церква Святого Пантелеймона (село Шевченкове);
- Галицький замок (місто Галич);
- Церква Різдва Христового (місто Галич);
- Картинна галерея (місто Галич);
- Музей караїмської історії та культури (місто Галич).