Пам'ятки Рівненської області

Костопільський краєзнавчий музей розташований у маленькому одноповерховому будиночку в центрі міста Костопіль.

Представлено 10 виставок про природу, історію та етнографію краю. В експозиції "Природа рідного краю" найцікавіші діорами "Річка та луг" та "Ліс".

В етнографічному куточку реконструйовано інтер'єр поліського будинку, представлено повний процес виготовлення тканини.

Археологічна колекція включає знаряддя праці доісторичних часів, фрагменти глиняного посуду, бронзові вироби.

Про історію краю розповідає виставка "Костопільщина з ІХ століття по 1921 рік".

Стенди "Костопільщина сьогодні" фактично є рекламною виставкою продукції місцевих підприємств.

На майданчику перед музеєм виставлено велику колекцію військової техніки періоду Другої світової війни, відкриту до 40-річчя перемоги. Серед 17 експонатів - танк ІС-3, реактивний міномет БМ-13 "Катюша", самохідно-артилерійські установки ІСУ-122 та ІСУ-152, 203-мм гаубиця Б-4, автоматична зенітна установка тощо.

Літературний музей Уласа Самчука у Рівному відкрито в 2007 році у 102-річницю від дня народження письменника, який народився на Рівненщині.

Більшу частину свого життя письменник прожив у еміграції, завжди залишаючись  літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття.

Музей Уласа Самчука є відділом Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Експозиція музею висвітлює головні творчі здобутки Уласа Самчука й зосереджує увагу на впливі особистості письменника на весь український літературний процес ХХ століття. Увазі відвідувачів представлені перші видання трилогії "Волинь", інші твори письменника, листи, фотографії, його особисті речі.

Крім того, музей фокусує увагу на рівненському періоді життя і діяльності письменника (1941-1943 роках), зримо відтворивши побут помешкання Самчука в ті роки (речі з колишньої рівненської квартири, в якій він мешкав) та зберігши основні здобутки письменника в цьому періоді.

Експозиція музею розповідає про життєвий та творчий шлях письменника, показує ту когорту літературних діячів українського слова, з якими Уласа Самчука звела доля.

Луцька брама - триярусна кам'яна будівля, яка відігравала в середньовічній системі міської фортифікації Дубна роль західних в'їзних воріт та передової оборонної вежі - барбакана. Зведена в  1623 році архітектором Якубом Мадлайном.

Цей тип оборонної споруди є характерним для Польщі і в Україні більше ніде не зустрічається. Дослідники припускають, що Луцька брама з'єднувалася з Дубенським замком широким підземним ходом. Згодом споруда втратила оборонне значення, ворота були замуровані, а вулиця прокладена поряд. Пам'ятна табличка свідчить, що в 1785 році була проведена реставрація.

За переказами, в кінці ХVIII сторіччя в Луцькій брамі збиралася масонська ложа під проводом великого майстра Михайла Любомирського.

Зараз Луцька брама використовується як адміністративна будівля. Пам'ятка потребує реставрації.

Історичний квартал "Майдан Бергшлосс" відкрився у 2020 році як частина оновленого архітектурного комплексу Рівненського пивоварного заводу з ініціативи директора підприємства Мар'яна Годи.

Невелика брукована площа оточена триповерховими будівлями, що нагадують забудову старого європейського міста. Різнобарвні та різностильові фальшфасади мають польські, німецькі та скандинавські риси.

Більшу частину приміщень нині займає готель Optima Collection Bergshloss Rivne мережі "Рейкарц". Працює ресторан італійської кухні.

Європейський дворик "Бергшлосс" періодично використовується як фестивальний майданчик та культурно-виставковий простір.

Планується відкриття Музею пива та хмелярства.

Видатний архітектурний ансамбль оборонного Свято-Троїцького монастиря в Межирічі ось уже шість століть прикрашає мис, утворений злиттям річок Вілія та Світенька.

Ця пам'ятка волинської архітектурної школи поєднує в собі традиції давньоруських конструктивних прийомів із елементами готично-ренесансного зодчества XV-XVII сторічь.

За переказами, православний монастир на цьому місці був заснований києво-печерськими ченцями за часів монголо-татарської навали. В XV столітті князь Костянтин Острозький розпочав будівництво дерев'яного замку з Троїцькою церквою в центрі двору, які стали основою укріпленого монастиря. Його нащадки невдовзі звели кам'яний храм у давньоруських формах.

На початку XVII століття монастир перейшов у розпорядження католицького ордена францисканців, які додали храму готичний та ренесансний декор, прибудували два двоповерхові корпуси келій з парними круглими вежами по кутах, а також оточили комплекс кам'яними фортечними стінами із зубчастими оборонними вежами в ренесанному стилі. Все це надало обителі вигляду витонченого середньовічного замку.

В середині ХІХ століття комплекс знищила пожежа, він тривалий час залишався занедбаним.

Нині монастир передано православній церкві московського патріархату. Тут зберігаються коронована католиками Межиріцька ікона Божої Матері "Життєподавниця" (XVI століття) - родова ікона князів Острозьких, а також чудотворна ікона Антонія Великого.

Колишній костел монастиря бернардинів - найстаріший храм міста Дубно. Монастир заснував Януш Острозький у 1614 році. Храмовий комплекс у стилі раннього бароко було завершено в 1630 році вже за князів Заславських.

Оточений оборонними стінами бернардинський монастир входив разом із Луцькою брамою до системи міських укріплень Дубна. Після третього поділу Польщі в 1784 році костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря бернардинів було перетворено на православну церкву та перебудовано у псевдоруському стилі.

За радянських часів будівля використовувалася як виробниче приміщення. Нині це Миколаївська церква Православної церкви України, проведено часткову реставрацію.

Комплекс будівель монастиря кармеліток споруджений у Дубні в стилі раннього бароко за князів Заславських.

Костел та келійний корпус з'єднані бічними фасадами, вздовж головного фасаду проходить аркова галерея.

В 1890 році монастир був закритий царським указом. Згодом тимчасово відновив діяльність в 1921-1936 роках. За радянської влади монастир остаточно припинив існування.

В 1946 році в колишніх монастирських будівлях був розміщений онкодиспансер. Нині  - це онкологічний хоспіс, яким опікується Дубенський медичний коледж. У 2004 році за згодою керівника онкологічного диспансеру тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць Свято-Варваринського монастиря УПЦ московського патріархату.

Приватний музей "Ковальські витребеньки" у Рівному заснований у 2013 році власниками підприємства "Рівнебудпостач" (нині "Рівнеметалком"), яке є організатором Міжнародного фестивалю ковальського мистецтва "Металеве серце України". Колекцію започаткував металевий черевик, створений на одному з фестивалів.

Зараз в експозиції представлено понад сто виробів ковальського мистецтва, як рівненських ковалів, так і майстрів з інших регіонів України. Серед робіт – політичні шаржі та творчі експерименти з матеріалами Романа Велігурського, скульптури Артема Вольського, витончені композиції Віктора Міхальова тощо. Представлені металеві канделябри, рицарські обладунки, філігранні скрині та кілька десятків різноманітних фігур з металу. Найбільшим експонатом є двометровий ведмідь із вудкою та відром.

У 2016 році при музеї була відкрита Артгалерея ковальства.

Музей бурштину відкрито в Рівному на базі рівненської бурштинової фабрики - державного підприємства "Бурштин України".

Музей розміщений в приміщенні Рівненського будинку вчених – двоповерховому особняку початку ХХ століття в стилі модерн.

Серед експонатів музею – шматки бурштину віком до 40 мільйонів років, знайдені у різний час на території Рівненщини, а також виготовлені з нього ювелірні вироби та твори мистецтва. Зокрема, експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні – диск-амулет віком приблизно 2,5 тисячі років.

Окрасою музею вважаються камені, в яких закристалізовані давні комахи. Представлений шматок дикого бурштину вагою близько 2 кілограмів.

Експонати розповідають не лише про історію видобутку бурштину в краї, а й про єдине в Україні підприємство, яке займається його переробкою.

У цьому ж будинку розміщується музей Уласа Самчука.

Острозька слов'яно-греко-латинська академія – перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад.

Заснована в 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким та княжною Гальшкою Острозькою (в парку Шевченка поруч із замком, де спочатку знаходилася академія, встановлено пам'ятний знак). Першодрукар Іван Федоров відкрив при ній у 1580 році друкарню, де було видано перший "Буквар" та знамениту "Острозьку Біблію".

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький. Серед випускників - гетьман Петро Сагайдачний, брати Наливайки та інші.

В 1624 році, після заснування в Острозі єзуїтського колегіуму, фінансування академії припинилося, в 1636 році її було розформовано.

Острозька акдемія відроджена в 1994 році як державний університет. Нині займає приміщення колишнього монастиря капуцинів із Троїцьким костелом (1778 рік, архітектор Паоло Фонтана).

Працює музей історії Національного університету "Острозька академія", проводяться екскурсії до підземелля монастиря, де виявлено крипти із похованнями ченців.

Луцька вежа в Острозі була ключовим оборонним елементом нижнього міста, виконуючи також функцію в'їзної брами з боку Луцька. Це одна з двох веж зовнішніх міських укріплень, що збереглися.

В даний час приміщення вежі пристосоване для експозиції музею книги та друкарства (в 1580 році Іван Федоров створив в Острозі друкарню, в якій було видано першу "Читанку" та першу повну слов'янську Острозьку Біблію). Також відбуваються тимчасові виставки.

Музей лісу під Костополем відкрито в 2011 році на базі Костопільського лісгоспу.

Експозиція висвітлює роботу кожного із 16 лісгоспів краю. Зокрема, один із стендів розповідає про 250-річний Костопільський дуб.

Серед експонатів музею лісу – опудало 50 видів птахів, диких кабанів, куниці, борсука та бізона. Інша експозиція розповідає про особливості дерев'яної архітектури та побуту поліщуків.

Навколо музею йде створення лісопарку з каскадом ставків та лабіринтами лісових насаджень. Розбито галявини та клумби, обладнано доріжки, встановлено альтанки для відпочинку та дитячий майданчик з дерев'яними фігурами казкових героїв, споруджено каплицю.

Працює сувенірна крамниця.

Нумізматична колекція Державного історико-культурного заповідника міста Острог розміщена в колишньому. житловому будинку Штейненбергів (XIX століття) у центрі міста.

Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії, зокрема золоті монети Петра І та Катерини ІІ.

Особливе місце в експозиції посідає історія розвитку українських грошей ХХ століття: паперові купюри Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду Визвольної боротьби 1917-1921 років.

Основне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Православної Церкви України.

Музей пива та хмелярства планує відкрити у Рівному директор пивзаводу "Рівень" Мар'ян Года.

Музей розташовуватиметься у колишньому будинку першого директора рівненського пивзаводу Герша Пісюка, збудованому в 1928 році на ділянці, що межує з територією підприємства.

До останнього часу двоповерховий будинок займав Рівненський міський центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок увійшов до комплексу споруд Історичного кварталу "Майдан Бергшлосс" з готелем та площею для ярмарків.

Експозиція музею розповідатиме про історію пивоваріння на Волині. Основу експозиції становить особиста колекція Мар'яна Годи: пивні пляшки, кухлі, елементи пивоварного обладнання, історичні документи і світлини.

Музей-криївка УПА в урочищі Гурби біля Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах неподалік села Мости відкрита в 2011 році.

В квітні 1944 року на цьому місці відбувся Бій під Гурбами між загонами УПА та військами НКВС.

Планування та внутрішнє обладнання бункера повстанців ґрунтується на кресленнях, виконаних співробітниками НКВС: збиті з дощок двоярусні ліжка, ящики, полиці, стіл та лавки, грубка-буржуйка. На стінах – чорно-білі фотографії, листівки та плакати того часу.

Також можна побачити зброю, військову форму, спорядження та предмети повстанського побуту.