Пам'ятки Бахмутського району

Музей соляної промисловості "Соляна шахта" відкрито в Соледарі для відвідування туристами в комплексі вироблених соляних шахт підприємства "Артемсіль".

Це найбільше солевидобувне підприємство Центральної та Східної Європи. Щороку тут видобувають понад мільйон тонн харчової солі. По всій Україні та в 15 інших країн світу звідси розвозять безліч видів фасованої і розсипної меленої солі, соляних брикетів і блоків, йодованої солі і солі для ванн.

Перша соляна шахта в Соледарі була введена в експлуатацію в 1881 році. В результаті понад сто років підземних робіт у товщі землі утворилася система виробок довжиною понад 200 кілометрів. Їхні розміри вражають, висота часом досягає 30 метрів.

Екскурсія в соляну шахту починається зі стрімкого спуску в кліті ліфту на глибину приблизно 300 метрів. Від головного ствола розбігається лабіринт підземного міста. Розсипчаста сіль рипить просто під ногами. Соляні мережива вкривають підсвічені стіни тунелів. Скрізь зустрічаються барельєфи і скульптури, різьблені народними майстрами в товщі солі. Зокрема, можна побачити соляний аналог знаменитої донецької пальми Мерцалова.

Під час екскурсії туристам розповідають про походження соляних покладів Донбасу, про історію видобутку місцевої солі, про унікальні шахтні технології та машини, про умови праці місцевих гірників, про нинішній асортимент продукції підприємства та ще багато цікавих фактів, можна навіть відвідати соляну церкву.

Головна пам'ятка - соляна зала "Камера 41-біс". У 2003 році тут був зафіксований рекорд Гінесса - перше підземне повітроплавання на повітряній кулі, іноді проходять симфонічні концерти. На глибині 300 метрів діє спелеосанаторій "Соляна симфонія" на 110 місць, де лікують захворювання дихальних шляхів. Є навіть підземне кафе і футбольне поле для тих, хто відпочиває у підземному санаторії.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну 2022 року

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Соледар став однією з найгарячіших точок фронту. Потужні обстріли міста російською армією почалися в травні. Через обстріли припинило роботу солевидобувне підприємство Артемсіль, в адміністративну будівлю якого в травні влучила російська ракета. Були влучання також в копальні солі та матеріальний склад.

Бахмутський державний краєзнавчий музей бере початок від окружного історико-краєзнавчого музею, заснованого в 1924 році лікарем та природознавцем Борисом Вальхом.

Знаходиться в будівлі, побудованій в 1911 році бахмутським промисловцем Веніаміном Французовим.

У дванадцяти залах розмістилися експозиції відділів природи, археології, народного побуту, історії ХІХ століття, Української революції, 1920-1930 років, Другої Світової війни, повоєнних п'ятирічок, літератури рідного краю. Найцінніші експонати: кремнієве рубало пізнього палеоліту, колекція зброї доби бронзи, унікальна колекція речей із майстерень стародавніх металургів, скіфська статуя VI століття до нашої ери.

Бахмутський краєзнавчий музей повністю зруйнований російськими військами в ході широкомасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році.

Водонапірна сітчаста гіперболоїдна вежа була збудована в Часовому Яру в 1927 році за проєктом інженера Володимира Шухова для потреб вогнетривкого заводу. Вона є останньою вцілілою вежею такого типу на сході України.

Особливість веж Шухова полягає в тому, що вони в рази легші за інші водонапірні споруди і вміщують в собі більше води, ніж важать самі.

В 2019 році власник комбінату вогнетривів, на території якого розташована вежа, вирішив очистити територію підприємства і виставив її на продаж за ціною металобрухту. Місцеві активісти і краєзнавці привернули увагу до цієї проблеми, в результаті чого 5 листопада 2019 року вежу було внесено до Переліку об’єктів науки і техніки національного значення. Таким чином громадськості вдалося врятувати унікальну авангардну архітектурну пам'ятку інженерного зодчества після багатьох років занедбаності і забуття.

Історики вже надали вежі Шухова у Часовому Ярі неофіційний титул "остання гіперболоїдна вежа сходу України".

Завод шампанських вин "Артвайнері" (колишня назва - Артемівський завод шампанських вин) - найбільше в Східній Європі підприємство з виробництва ігристих вин класичним пляшковим способом.

Історія заводу ведеться з середини ХVIII сторіччя, коли в Бахмуті почалася розробка гіпсових покладів. У 1950 році на базі гіпсових штолень було створено виносховище та розпочато будівництво Артемівського заводу шампанських вин продуктивністю 5 мільйонів пляшок на рік. В 2005 році виробництво досягло 300 мільйонів пляшок.

Продукція заводу отримала 12 Гран-прі, 62 золоті, 39 срібних та 4 бронзові медалі. Одночасно 30 мільйонів пляшок вина щонайменше три роки витримуються в підземних штольнях на глибині понад 72 метри.

Проводяться екскурсії з відвідування алебастрових штолень та дегустацією 5-7 сортів шампанського.

російсько-українська війна

Через широкомасштабне російське вторгнення в Україну в 2022 році, завод шампанських вин "Артванері" змушений був релокуватися. До війни на заводі працювало 500 осіб. Практично всіх було евакуйовано. Вивезли також всю продукцію. Зараз завод працює на виробничих потужностях партнерів на Одещині.

Під час облоги Бахмута на території заводу шампанських вин проходили бої. Всі будівлі заводу було знищено.

Дерев'яна двопрестольна Свято-Миколаївська церква в Бахмуті - один із найдавніших храмів на Донбасі.

Споруджена в 1797 році над річкою Бахмутка на території Покровської слободи. Виконана в стилі слобожанських архітектурних традицій.

Поряд у 1861 році. побудовано кам'яну Іоанно-Предтеченську церкву-дзвіницю.

У вересні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення в Україну, росіяни обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Обстріли пошкодили купол дзвіниці. В самому дерев’яному храмі повилітали вікна, посічено фасад.

В липні 2023 року, під час тимчасової російської окупації, Свято-Миколаївський Храм згорів вщент.

Перший історико-краєзнавчий музей був заснований у місті Часів Яр у 1966 році рішенням Часовоярського вогнетривкого комбінату як громадський музей, що розташовувався в 4-х кімнатах. На початку 70-х років музей отримав статус народного.

Нове життя музей почалося в липні 2001 року, коли в будівлі Палацу культури міста було відкрито Промисловий історико-краєзнавчий музей. Свою працю в створення нового музею вклали відомі художники. Частина експонатів “перейшла у спадок” від Народного музею, частина була зібрана наново небайдужими до своєї історії містянами. В грудні 2021 року музей став Комунальним закладом культури.

Музей мав площу понад 500 квадратних метрів, складався з 9 залів: археології, природи та геології, історії ХІХ-початку ХХ століття, 1920-1930 років, періоду Другої світової війни, повоєнної, зали відомих земляків, конференц-зали. У збірках музею зберігалося понад дев'ять тисяч експонатів. При музеї функціонувала Виставкова зала, де проходили художні виставки. На базі музею проводилися обласні та всеукраїнські конференції, семінари, круглі столи та інші заходи. Щорічно екскурсії проводилися для тисяч містян і гостей міста.

23 липня 2023 року окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часовому Ярі, на теріторії якого розташовувався музей. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання медичної допомоги.

В жовтні 2023 року Часовоярський історико-краєзнавчий музей відновив роботу в онлайн форматі. Розпочато роботу по створенню електронного архіву для майбутніх музейних досліджень та експозицій, розробка сайту музею, де докладно буде висвітлена історія міста і його жителів.