Палацово-парковий комплекс "Качанівка" є однією з найкраще збережених поміщицьких садиб в Україні з розкішним палацом у стилі класицизму та одним із найбільших пейзажних парків Європи.

Свою назву маєток Качанівка отримав від першого власника, придворного співака Федора Каченовського.

Створення палацово-паркового комплексу розпочав у 1770 році генерал-губернатор Малоросії Петро Румянцев-Задунайський. Його палац у стилі псевдоготики докорінно перебудував у 1808-1824 роках поміщик Григорій Почека.

У 1824 році маєток перейшов у власність представників родини Тарновських, які володіли ним до кінця XIX століття і перетворили його на осередок культури та мистецтв. В різний час у них гостювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михай ...

Палацово-парковий комплекс "Качанівка" є однією з найкраще збережених поміщицьких садиб в Україні з розкішним палацом у стилі класицизму та одним із найбільших пейзажних парків Європи.

Свою назву маєток Качанівка отримав від першого власника, придворного співака Федора Каченовського.

Створення палацово-паркового комплексу розпочав у 1770 році генерал-губернатор Малоросії Петро Румянцев-Задунайський. Його палац у стилі псевдоготики докорінно перебудував у 1808-1824 роках поміщик Григорій Почека.

У 1824 році маєток перейшов у власність представників родини Тарновських, які володіли ним до кінця XIX століття і перетворили його на осередок культури та мистецтв. В різний час у них гостювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Максимович, Марко Вовчок, Дмитро Яворницький. Михайло Глінка писав оперу "Руслан і Людмила" в альтанці, яка тепер носить його ім'я. А Іллі Рєпіну допомогла створити його найвідомішу картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану" колекція козацькою зброї, яку зібрав Василь Тарновський.

Останніми власниками садиби був цукрозаводчик Павло Харитоненко та його донька Олена, яка вийшла заміж за барона Михайла Оліва. За радянських часів на базі садиби функціонував санаторій, через що палац сильно постраждав.

У 1981 році створено історико-культурний заповідник "Качанівка". Він включає центральний палац із двома флігелями та стилізованою водонапірною вежею, будиночки служб, Альтанку Глінки, Георгіївську церкву, комплекс господарських споруд.

На території Качанівського парку площею 560 гектарів можна побачити низку ставків, паркові мости, гірки Кохання і Вірності, Романтичні руїни та інші паркові споруди.

У відреставрованих палацових залах розміщена музейна експозиція, що розповідає про історію палацу, його колишніх власників та знаменитих гостей.

В будинках служб обладнані готельні номери, працює сувенірна крамничка і кафе. На території парку можна влаштувати пікнік - здаються в оренду альтанки та мангали.

Палацово-парковий комплекс "Качанівка" є однією з найкраще збережених поміщицьких садиб в Україні з розкішним палацом у стилі класицизму та одним із найбільших пейзажних парків Європи.

Свою назву маєток Качанівка отримав від першого власника, придворного співака Федора Каченовського.

Створення палацово-паркового комплексу розпочав у 1770 році генерал-губернатор Малоросії Петро Румянцев-Задунайський. Його палац у стилі псевдоготики докорінно перебудував у 1808-1824 роках поміщик Григорій Почека.

У 1824 році маєток перейшов у власність представників родини Тарновських, які володіли ним до кінця XIX століття і перетворили його на осередок культури та мистецтв. В різний час у них гостювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михай ...

Палацово-парковий комплекс "Качанівка" є однією з найкраще збережених поміщицьких садиб в Україні з розкішним палацом у стилі класицизму та одним із найбільших пейзажних парків Європи.

Свою назву маєток Качанівка отримав від першого власника, придворного співака Федора Каченовського.

Створення палацово-паркового комплексу розпочав у 1770 році генерал-губернатор Малоросії Петро Румянцев-Задунайський. Його палац у стилі псевдоготики докорінно перебудував у 1808-1824 роках поміщик Григорій Почека.

У 1824 році маєток перейшов у власність представників родини Тарновських, які володіли ним до кінця XIX століття і перетворили його на осередок культури та мистецтв. В різний час у них гостювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Максимович, Марко Вовчок, Дмитро Яворницький. Михайло Глінка писав оперу "Руслан і Людмила" в альтанці, яка тепер носить його ім'я. А Іллі Рєпіну допомогла створити його найвідомішу картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану" колекція козацькою зброї, яку зібрав Василь Тарновський.

Останніми власниками садиби був цукрозаводчик Павло Харитоненко та його донька Олена, яка вийшла заміж за барона Михайла Оліва. За радянських часів на базі садиби функціонував санаторій, через що палац сильно постраждав.

У 1981 році створено історико-культурний заповідник "Качанівка". Він включає центральний палац із двома флігелями та стилізованою водонапірною вежею, будиночки служб, Альтанку Глінки, Георгіївську церкву, комплекс господарських споруд.

На території Качанівського парку площею 560 гектарів можна побачити низку ставків, паркові мости, гірки Кохання і Вірності, Романтичні руїни та інші паркові споруди.

У відреставрованих палацових залах розміщена музейна експозиція, що розповідає про історію палацу, його колишніх власників та знаменитих гостей.

В будинках служб обладнані готельні номери, працює сувенірна крамничка і кафе. На території парку можна влаштувати пікнік - здаються в оренду альтанки та мангали.