Пам'ятки Луцького району

Луцький "будинок з химерами" - найколоритніша житлова будівля в місті. Належить родині сучасного скульптора Миколая Голованя.

Побудований на березі річки Стир за проєктом архітектора Ростислава Метельницького будинок-майстерня прикрашений безліччю кам'яних скульптур у різних стилях, що створює враження повної еклектики. Тут можна зустріти постаті казкових героїв та міфічних істот поряд зі скульптурами святих.

За життя господар будинку особисто проводив екскурсії з оглядом інтер'єрів, оформлених скульптурами з античними мотивами. Микола Головань помер на початку 2022 року, після чого його дружина Тамара повідомила про плани відкрити в будинку музей. З липня 2022 року вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку.

Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла в Луцьку - одна з найцінніших архітектурних пам'яток міста, що входить до найзначніших католицьких святинь Волині.

Побудований у XVII сторіччі одночасно з монастирем єзуїтів за проєктом архітекторів Джакомо Бріано та Бенедетто Моллі. Дзвіниця, що знаходиться поруч, збереглася з XVI сторіччя, коли в Луцьку було засновано католицьке єпископство і з'явився перший латинський собор, який не зберігся до наших днів.

Інтер'єр пишно декорований ліпленням, скульптурою, пілястрами, а також розписами роботи багатьох художників: Миколи Климковича, Павла Вишинського, Тадеуша Конича (Кунце), Яна Прехтля, Вільяні, Франциска Смуглевича, Войцеха Герсона та інших.

При монастирі в XVII-XVIII століттях діяла найбільша на Волині релігійна школа. Нині у будівлях єзуїтського монастиря розміщується технікум харчових технологій.

Петропавлівський костел є кафедральним собором Луцької дієцезії римсько-катольцької церкви в Україні.

Під будинком є трирівневі підземелля (вхід праворуч собору, проводяться екскурсії).

Величний та розкішний колегіальний Троїцький костел збудований в Олиці за проєктом архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверни в стилі єзуїтського храму Іль Джезу в Римі.

Будівництво фінансував князь Альбрехт Станіслав Радзивілл, великий канцлер литовський. Троїцький костел був родовою усипальницею Радзивілів. У XVII сторічі тут діяла колегія - філія духовної академії у Замості.

Троїцький костел в Олиці вважався одним із найкрасивіших на території Польщі. Був оточений фортечною стіною, від якої залишилися кутові вежі-каплиці. Фасад щедро прикрашений скульптурами та ліпниною (над зовнішнім декором працював скульптор Мельхіор Ерленберг).

Незважаючи на руйнування, яких костел зазнав у радянські часи (тут розміщувався склад), храм справляє незабутнє враження.

Розпочато реставрацію. Костел повертають до життя зусиллями місцевої парафії та польського Фонду культурної спадщини. Фасад пам’ятки уже оновили. На черзі - внутрішній інтер’єр.

Костел святих Петра та Павла в Олиці – один із найдавніших католицьких храмів Волині.

Побудований в 1450 році Литовським гетьманом Петром Білим. У 1560 році князь Микола Радзивілл Чорний, який перейшов із лютеранства в кальвінізм, передав олицький храм євангелістам. Однак вчення кальвіністів, що сприяло польській шляхті у боротьбі з духовенством за політичну реформу, незабаром було придушене, і Петропавлівський костел повернули католикам.

Реконструйований у 1612 році, використовувався як каплиця. Фасад невеликого храму виконаний у формах раннього бароко.

Розташований на старому цвинтарі.

Костел Святої Трійці входить до комплексу монастиря, заснованого у XVIII сторіччі на честь перемоги поляків у битві під Берестечком.

Масивний і водночас витончений храм виконаний у стилі рококо. Поруч розташована дзвіниця та корпус келій.

За легендою, підземний хід із костелу вів у маєток князя Пронського, який розташований неподалік, а ще один хід тягнувся на 2 кілометри до садиби князя Ринчинського.

Нині Троїцький храм належить греко-католикам.

Луцький замок князя Любарта – одна з найпотужніших фортець Волині, візитна картка Луцька.

Верхній замок існував на вершині пагорба ще за часів Рюриковичів.

У нинішньому вигляді типового європейського середньовічного феодального замку збудований в 1340-1385 роках литовсько-руським князем Любартом. Став резиденцією волинських князів, а на деякий час - і столицею Галицько-Волинського держави. Укріплений у 1430-1542 pоках за правління князя Свидригайла.

Комплекс Луцького замку включає В'їзну, Стирову та Владичу вежі, оточені стінами. Всередині знаходяться шляхетський та єпископський житлові будинки. Збереглися фундаменти та підземелля собору Іоанна Богослова XII століття, в якому було поховано князя Любарта та багатьох інших волинських правителів.

На території Луцького замку відкрито кілька музеїв: живопису, дзвонів, будівельної кераміки, друкарства, зброї. Замок постійно реставрується, на території проводяться археологічні дослідження.

Лютеранська церква збудована на місці згорілого кармелітського костелу в 1905-1907 роках як протестантський храм німецьких колоністів, що переселилися до Луцька в кінці ХІХ століття.

Кірху в неоготичному стилі збудував архітектор Християн Бойтельспахер коштом німецької громади.

Після Другої світової війни постраждалий храм був перебудований для потреб міського архіву.

В 1991 році розпочалася реставрація, і з 1994 року тут проводить богослужіння баптистська церква "Будинок Євангелія". При ній відкрито недільну школу.

Будинок ХІХ століття в центрі Луцька, поряд із замком Любарта, в якому в 1890-1891 роках жила літературна родина Косачів.

Це був останній період перебування в місті Лесі Українки, яка на той час була вже тяжко хвора. Службова квартира Петра Косача (батька Лесі) розташовувалась на другому поверсі.

В 2007 році в будинку Косачів відкрито музей "Лесіна вітальня". Потрапити до музею можна за попереднім погодженням із адміністрацією.

Тут розташований офіс Історико-культурного заповідника "Старе місто".

Музей волинської ікони в Луцьку репрезентує регіональну школу волинського іконопису.

Створення колекції пов'язане з ім'ям мистецтвознавця Павла Жолтовського, який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збирання історичного та культурного матеріалу в храмах Волині.

В експозиції представлено понад 1,5 тисячі творів сакрального мистецтва, серед яких близько 600 ікон волинської художньої школи XVI-XVIII століть, твори металопластики, декоративного різьблення та скульптури.

Один із найцінніших експонатів - візантійська ікона Холмської Божої Матері (XI-XII століття). За легендою написана в Єрусалимі апостолом-євангелістом Лукою. Була родовою святинею князя Данила Галицького.

Музей історії Луцького братства – один із наймолодших музеїв Луцька. Він відкрився 2011 року в колишньому приміщенні православного монастиря Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього поруч із Хрестовоздвиженською церквою.

Музей присвячений історії Хрестовоздвиженського православного братства мирян і духовенства, яке діяло в Луцьку у XVII-XVIII та у XIX-XX століттях. Серед його засновників і меценатів була, зокрема, фундаторка Київської братської школи Галшка Гулевичівна, а серед видатних братчиків – гетьман Іван Виговський. Метою діяльності братства було відродження Української православної церкви, що занепала після Берестейської унії 1596 року.

Експозиція музею складається з 12 тематичних розділів, у яких представлено монастирські меблі, оригінальні предмети церковного вжитку, стародруки XVII- XIX століть із бібліотеки Луцького братства, документи з фінансової діяльності братчиків, метричні книги Хрестовоздвиженської братської церкви.

Музей історії Луцького братства є відділом Волинського краєзнавчого музею. Церква відреставрована і використовується Волинським крайовим братством Андрія Первозваного, яке є спадкоємцем Луцького братства Чесного Хреста. Для огляду доступні храмові крипти.

Музей сучасного українського мистецтва родини Корсаків (МСУМК) відкрив 2018 року волинський підприємець і меценат Віктор Корсак.

Музейна експозиція на площі 3000 квадратних метрів розташована на трьох поверхах Культурно-розважального центру "Адреналін Сіті" на північно-східній околиці Луцька.

Це найбільший в Україні музей сучасного національного мистецтва, де представлені живопис, графіка, скульптури, відеоарт, інсталяції та інші твори творів понад 100 провідних українських митців від початку XX століття до сучасності. Загалом представлено понад 800 арт-об’єктів у кількох виставкових залах.

Перлиною колекції є ранній твір основоположника кубізму в скульптурі, всесвітньо відомого українського скульптора Олександра Архипенка "Оголена" (1907 рік), що стала прототипом багатьох майбутніх творів митця. Також музей пишається роботами корифеїв львівського модернізму: Олени Кульчицької, Романа Сельського, Леопольда Левицького та Ярослави Музики.

Нонконформізм радянських часів представлений трьома школами: північно-західною – Львів, Закарпаття; центрально-східною – Київ, Харків; південною – Одеса. Зокрема, експонуються роботи Миколи Малишка, Петра Гончара та інших. Постмодернізм представлено роботами Влодка Кауфмана, Юрія Іздрика, Петра Бевзи, Петра Антипа тощо.

Структурним підрозділом МСУМК є Художньо-меморіальний музей Миколи Кумановського, де представлені меморіальні речі художника: офортний станок, пензлі, мастихін, старий мольберт, на якому – його останнє незавершене полотно.

Також музей має змінну експозицію, що представляє творчість найкращих вітчизняних та закордонних митців. Поруч розташована галерея стрітарту "ПоліхромА", що є майданчиком для розвитку сучасного урбаністичного мистецтва.

"Мурований стовп" на західній околиці міста Берестечко - це каплиця-обеліск на могилі Олександра Пронського, сина засновника міста.

Пронський був протестантом-кальвіністом. Повернувшись у 1595 році з Риму, він віддав кальвіністам католицький костел у Берестечку. Його спадкоємець Андрій Лещинський також був послідовником кальвінізму, при ньому Берестечко стало одним із головних центрів соцініанства (аріанства) – радикальної течії у протестантизмі.

"Мурований стовп" на могилі Пронського - унікальна соцініанська пам'ятка, яка не збереглася більше ніде у світі. 16-метровий обеліск побудований із міцної цегли на цементній кладці. З північного боку зберігся напис: "Олександр Фрідріхович Пронський, каштелян, помер 1601 року, останні дні березня".

Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вулиця Данила Галицького, 33), прозвана "Малим замком". Споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна п'ятирівнева вежа з бійницями.

В липні 2023 року на території Окольного замку відкрився музейний простір, що включає в себе вежу князів Чорторийських, підземелля колегіуму єзуїтів та фрагмент оборонного муру.

Родовий замок князів Радзивілів був збудований Миколою Радзивіллом "Чорним" у 1558 році. Це був один із перших в Україні квадратних бастіонних замків. Його площа становила 2,7 гектарів, у палаці налічувалося 365 кімнат, як і днів на рік.

Протягом 1591-1648 років Олицький замок витримав безліч облог, проте був захоплений лише один раз - шведами в 1702 році. До кінця XVIII сторіччя він втратив оборонне значення, але до середини ХХ століття залишався резиденцією Радзивіллів.

В 1737-1755 роках Михайло Казимир "Рибка" Радзивілл провів реконструкцію. На території з'явився триповерховий палац, північно-західну браму прикрасила двоярусна вежа з годинником.

Останнім господарем замку був Януш Радзивілл, заарештований в 1939 році більшовиками і засланий на кілька років до сталінських таборів.

За радянських часів на території замку розмістили обласну психіатричну лікарню № 2. 

Нині замок Радзивіллів в Олиці - відділ Волинського краєзнавчого музею.

Свято-Покровська церква в Піддубцях - велика дев'ятикупольна культова споруда в стилі пізнього бароко з елементами, що характеризують перехід до стилю класицизму.

Церква збудована в 1745 році дружиною київського воєводи Людвікою Любомирською за проєктом видатного архіектора Павла Гіжицького як греко-католицька. Пізніше церкву багато оздобив великий гетьман литовський Михайло Казимир Радзивілл. В плані це вписаний у ротонду хрестовий храм із однією великою центральною вежею, до якої примикають із чотирьох сторін парні вежі.

Легкість форм, органічний зв'язок із ландшафтом та урочистість - все це відрізняє Покровську церкву від інших храмів Волині. Архітектору Гіжицькому також приписують авторство барокового вівтаря з колонами.